Крадійка книжок

Читала книгу в цьому році та раджу прочитати вам. Тільки зважайте, що легкою її не назвеш.

Розповідь ведеться від обличчя Смерті. Смерть — не Вона, а чомусь Він — завжди десь поруч з героями книги, в Німеччині гітлерівських часів. З кимось Він поки просто спостерігає, а з кимось знайомиться ближче. І робить свою важку роботу:

"Чесне слово (знаю, я вже й так занадто багато скаржуся), я ще не встиг оклигати після Сталіна в Росії. Так званої «другої революції» — винищення власного народу. І одразу ж з’явився Гітлер."

Не перебільшу, якщо скажу, що книга вразила мене й оригінальним стилем написання, і цікавим сюжетом. З анотації:

"Вперше Смерть побачив маленьку Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Він став свідком того, як дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею. Він приходив до її будинку, де, ризикуючи життям, родина переховувала єврея. Він слухав, як Лізель читала книжки під час бомбардувань…"

Через деякий час після прочитання я побачила цю книгу в списку рекомендованої літератури для дев'ятикласників у свого сина. І звісно порадила йому почати з Крадійки. Син взагалі не читає книжки, а тільки слухає їх. Іноді я робила щось поруч і мимоволі слухала разом з ним. І кожного разу зачаровувалась, ніби вперше.

Цей бестселер The New York Times було екранізовано, і якось осіннього чи зимового вечора я планую подивитися й фільм. Хоча впевнена, що книжка точно краще. Як завжди 🙃

Класна книга