Книга чудова, але читалася дуже важко, тому що стиль написання автора складний і в кожному реченні багато сенсу. Як і більшість книжок про війну, це дуже скляна історія, яка розіб'є ваше серце на тисячі маленьких друзочок, але воно того варте.
Анонім
Довго відкладала цю книгу, але напевно просто мав настати кращий час саме для неї. Купила і на наступний день почала читати, закінчила через три дні. Історія поглинула мене повністю. Цікаво було читати з усіх сторін, і історію Лізель, і розповідь від Смерті. Найбільше запала цитата «Хочете знати, який я маю вигляд насправді? Допоможіть собі — знайдіть дзеркало, а поки я продовжу» (цитую з пам'яті).
Смерть вперше бачить дівчинку, коли приходить забрати душу її маленького братика, і в подальшому вони зустрічаються не один раз. Ми знайомимося з прийомними батьками Лізель, з хлопчиком Руді, який так прагне її поцілунку і щораз запитує дівчинку про це. Прийомний батько, Ганс, навчає дівчинку читати і першою її книжкою стає зовсім не дитячий «Посібник гробаря», який вона вкрала зі снігу. І це стало першою її краденою книжкою в цій історії. Наступну вона поцупить з полум'я.
Історія про життя під час війни, дитинство, юність, дитячу закоханість, а згодом і підліткове кохання, про жагу до знань і книжок.
Лізель врятували слова, її власна книга, яку вона писала.
Я думала, що мене не сильно зачепить, тому що сльози над книгами це не моє, але все таки помилилась.
Не знаю, наскільки змістовний і корисний цей відгук, проте сформулювати краще не дозволяє каша в голові, яка виникла після прочитання. Це неймовірна суміш суму, посмішок і чогось надто близького. Довелось навіть трішки переосмислити свій погляд на події.
Загалом книга не з легких, читайте на свій розсуд, але я її раджу.
Анонім
Я люблю історії про маленьких дівчат. Це саме одна з таких. Роман великий за обсягом, і першу половину я читала доволі довго, відволікаючись на інші книжки. Та завдяки напливу ескапізму останніми днями, другу половину проковтнула дуже швидко. У результаті залишилась задоволена. Ще й у кінці отримала емоційний вибух, проливши чимало сліз.
Історія ведеться від імені Смерті, що стала свідком уривку життя юної злиденної німкені в розпал Другої світової війни. Ми багато знаємо про жорстокість Третього рейху щодо супротивників. А як щодо своїх же чистокровних арійців? Нацистський режим не проявляв милосердя до жодного. Та історія не тільки про це: про життя та смерть, любов і ненависть, страх і надію, дружбу, підтримку та пубертат 😏
Якщо у вашому житті раптом недостатньо тривог, пов'язаних з війною, і хочеться поревіти білугою, то highly recommend цю книгу. Бо для мене її літературна цінність беззаперечна. Розкрита важлива тема. Всі герої живі, характери чудово прописані. Побудова сюжету цікава періодичними стрибками у часопросторі, які не спантеличують, а навпаки підживлюють інтерес. Акцент на деталях. Ще й переклад від КСД майже без помилок 🤭
Анонім
Котолог