Уявіть, існує така дружба, що ось уже 30 років збирає колишніх студентів у затишній зимовій хатинці, щоб зустріти Різдво. Їх розкидало по різних містах, у кожного своя робота, родина, але незмінними лишаються різдвяні канікули, які вони неодмінно проводять разом. Тут вони діляться приємними новинами, зализують душевні рани, тут зростають їхні діти, які хоч уже і дорослі, - все одно приїжджають із батьками. Це їхній час, їхнє місце і родина, яку вони обрали серцем. От тільки це Різдво може стати останнім...

Мей, доросла донька розлучених батьків, які попри все продовжують приїжджати на Різдво в улюблену хатинку. У житті дівчини і робота, і особисте життя, і власне житло мають статус "все складно". Тож, востаннє повертаючись із найкращого місця на землі, вона просить Всесвіт про допомогу. І той її чує, і навіть відповідає... Дівчина потрапляє в часову петлю, раз за разом виправляючи власні помилки, змінюючи долю і шукаючи вихід.

Різдвяний ромком - це саме те, що мені було потрібне для створення святкового настрою. І хоч в описане важко віриться, а "днів бабака" не так і багато, все ж історію приємно читати. Вона така казкова, романтична, з зимовими розвагами, з теплими напоями, із сімейними обідами і затишком каміну, одним словом дуже-дуже вайбова. Пару годин гарного настрою гарантовано.

📌Нема сенсу утримувати себе від божевілля. Іноді краще розслабитись і зберегти глузд до найкращих часів.©️

Це третя частина гумористично-фантастичної серії "Автостопом по Галактиці". Герої ті самі, а от проблеми наростають. Землянин Артур Дент приходить у себе десь на початку часів. За кілька років його знаходить космотурист Форд Префект, з яким вони разом мандрують крізь час і простір до початку усього, Криккіту.

Населення цієї планети вірить "у мир, справедливість, мораль, культуру, спорт, родину, сімейні цінності, а ще - у ліквідацію усіх інших форм життя". 🤦‍♀️ Нікого не нагадує? От диву дивуюся, звідки ті фантасти брали такі пророчі ідеї, чи може вони мали якийсь телепорт, крізь який зі свого часу моталися у недалеке майбутнє?

Ця книга мені сподобалася трохи менше за 2 попередні, надто вже багато безглуздя, хоча... Якщо провести паралелі, задуматися у який час ми живемо, з якими проблемами стикаємося і як виживаємо поруч із такими сусідами, то може все й логічно? Може нашим всесвітнім організаціям варто запозичити рішення, яке оголосив міжгалактичний суд щодо криккітян-ксенофобів? Чи може краще найняти купку космотуристів, які зможуть захистити життя, Всесвіт та все інше?

🛸А може, світ завжди був трохи божевільним, тільки я цього не помічав?(С).

🛸Як щодо вибухового поєднання космічної фантастики та відмінного англійського гумору? Хіба таке можливо? Ще й як! Хоч це й призвело до того, що автор загруз у боргах та розпачі. До того ж, за його словами, це трилогія, що складається з п'яти частин. Ну, Ви вже зрозуміли, що логіка та непередбачуваність чудово вживатимуться в сюжеті.

🛸Одного ранку, у четвер, землянин Артур Дент довідався, що його будинок підлягає знесенню. Рішення про це було прийняте ще півроку тому і вивішене на дошці оголошень, десь на запилюженому горищі якоїсь чиновницької організації. Так склалося, що на цей же день було заплановано знищення планети Земля. Так-так, і рішення було прийнято ще 50 років тому, і вивішене десь на закапелках Галактики. Отже, обидва оскарженню не підлягають!

🛸Від знищення разом із будинком та планетою Артур був врятований другом Фордом Префектом, який зовсім випадково (чи ні?) виявився космотуристом. А для вдалої подорожі що потрібно? Правильно, путівник і рушник! (не питайте, а краще читайте).

На цю парочку чекають:
💥карколомні пригоди автостопом по Галактиці
😱вогони-бульбоїди, що ніби списані з уzzьких
😵‍💫Двигун Нескінченної Непередбачуваності
😎президент-утікач
🤖робот з депресією
❓️відповідь на найважливіше питання Всесвіту
🐁найрозумніший вид еволюції
🌏планети на замовлення
❗️повна відсутність паніки

🛸Мені траплялася безліч відгуків на гумористичне фентезі Террі Пратчетта і жодного - на серію "Автостопом по Галактиці". Хай пробачать мені пратчеттомани, але гумор Дуґласа Адамса сподобався мені значно більше! А Ви читали чи дивилися фільм? До речі, 4 місце у рейтингу #200книг_bbc.

📌Є чари, які треба вивчати. А є інші - ті, що походять із самого серця, з турботи про того, кого любиш. Знаю, в таке важко повірити, тож просто довірся їм, Крабате.©️

У довгі осінні вечори так і хочеться читати щось містично-готичне, моторошно-страшне, із похмурими декораціями, завиванням вітру чи карканням ворон... Історія про Крабата, заснована на давніх легендах про старий млин, з фантастичним оформленням від Часу майстрів повністю впоралася із завданням, задовольнивши і маму, і сина. Ми не лише отримали легкий переляк, полоскотавши собі нерви, а й вповні насолодилися естетикою.

Про що ж історія? Про Козельбруський млин та його робітників, де зовсім не борошно мелеться. Там відбувається щось моторошне, пов'язане з темною магією, не дарма ж люди обходять його десятою дорогою. Водяне колесо крутиться, раз на рік приїжджає таємничий Дядечко, хтось із робітників помирає, на його місці з'являється новий, все повторюється знову і лише старий мірошник не змінюється. Млин нікого не відпускає, але світлі душі можуть таки кинути йому виклик, якщо наважаться...

📌Історія підвела нас, але нічого не вдієш.©️

🪔Цими словами починається історичний роман про корейську спільноту в Японії. Це сімейна сага, яка охоплює практично все XX століття, починаючи від японської окупації Кореї і розповідає про чотири покоління однієї родини.

🪔Головна героїня, Санджа, народилася у незаможній сім'ї корейського рибака. Простій і наївній дівчині, як і сотням тисяч жителів тоді ще єдиної Кореї, довелося імігрувати до Японії. У кожного з них були свої причини. Хтось втікав від війни, хтось від комуністичного режиму, а хтось, як Санджа, рятував власну честь. На жаль, нова країна так і не стала рідною для цих людей, навіть через кілька поколінь. Вони працювали, вчилися, пристосовувалися, вивчили мову, створювали сім'ї, виборювали місце під сонцем, але попри всі свої досягнення так і залишилися людьми нижчого сорту, людьми без громадянства, ніким...

🪔Раніше я мало знала про історію Кореї, а вона ж чимось перегукується із нашою. Мігранти, особливо з півночі, щиро сподівалися, що все скоро закінчиться і вони повернуться додому. Не повернулися..., а доля тих, хто ризикнув, - невідома 🤷‍♀️.

🪔Оповідь авторки дуже вдало передає час і події: повільна і меланхолійна на початку, у ритмі серця, коли Санджа закохується, обережно-спостережлива у перші роки імміграції, шалено-прискорена у часи економічного злету. Книга точно потрапить у топ прочитаного цього року. Нарешті оформлення виправдало наповнення. Єдиний недолік - дрібний, сіруватий шрифт, що ускладнює читання, але книга точно варта і грошей, і часу.