💔Зрештою, кохання стало можливим тільки тому, що він бачив мене не тим, ким я був, а тим, ким мав стати.

Чесна, болюча і по-справжньому трагічна історія кохання, яке було приречене ховатись в темряві.

Це книга, яка складається лише з трьох розділів - трьох невеликих точок у часі, які мають значення - 1986, 2007 та 2016 роки.

Сімнадцятирічні хлопці закохуються і починають зустрічатись - таємно, звичайно, але після завершення навчального року їхні шляхи розходяться. Один міцно триматиметься за те, ким він є, і зрештою стане відкритим геєм, а інший так ніколи і не вимовить вголос слово «гомосексуал».

Це історія без щасливого кінця, адже за цих обставин він просто неможливий💔

Мені неймовірно сильно сподобалась ця книга. Спробую (але не обіцяю, що вдасться) розкласти думки по поличках.

1- лаконічність. Тут фактично немає «води». У цій книжці 208 сторінок у кишеньковому форматі, і автору якимось чином вдалось вмістити у них історію тривалістю 30 років - події розвиваються стрімко; описи - лише ті, що мають значення; роздуми героїв - лише ті, що якимось чином розкривають їх самих або ж впливають на розвиток сюжету.

2- реалістичність. Це автобіографічна книга, у якій автор в деталях розповідає про власне життя. Ти віриш героям, віриш історії, а усвідомлення того, що все це відбулось насправді, розбиває тобі серце на зовсім іншому рівні.

3- глибокий психологізм. Що змушує людей заперечувати те, чим вони насправді є? Це книга про вибір, самоідентифікацію та право бути собою. Про істинні бажання, сором та суспільне схвалення. При невисловлені почуття та божевілля не мати можливості показати своє щастя.

4- стиль написання. На початку потрібно було трошки часу, щоб звикнути. Тут фактично відсутні діалоги як такі. Це просто історія з минулого - така, якою її пам’ятає автор. Текст часто змінює ритм - залежно від ситуації, яка описується, речення то короткі і ніби рвані, то довгі і насичені красивими та чуттєвими метафорами. І ти постійно змінюєш один настрій на інший.

Я могла б ще довго писати про цю книгу, але просто скажу, що дуже раджу прочитати її. Я вже другий день під враженням❤️‍🩹

7/10

Почну з того, що мені сподобалось.
▪️Атмосфера. Багато різних видів і рас, які взаємодіють між собою - відьми, чаклуни, маги, демони, привиди, богині і десь там, на задвірках сюжету, навіть люди є. Багато магії. Я читала і не могла передбачити, що ж буде далі, бо світ такий багатогранний, що ніколи не знаєш, які сюрпризи він приготує далі.
▪️Калеб. Це просто любов. Як і його залицяння до Еме. Але ніщо не зрівняється з його дружбою з Ві. Жарти, підтримка, турбота, довіра і ще більше жартів. Обожнюю🤍
▪️Загадковий дракон з бурштиновими очима, любов'ю до пирхання та тягою до поклонів (БІЛЬШЕ ДРАКОНА, БУДЬ ЛАСКА).
▪️Величезний потенціал для майбутніх двох книг. По суті ця книга, як і належить першій частині фентезі-трилогії, вводила читачів в курс справи - як влаштований світ, що там за стосунки між героями; тут розкривались особливості характерів персонажів та вибудовувався майданчик для подальшого розвитку подій. Мені не дуже заважало те, що більша частина першої книги була повільною і багатою на деталі. Я згодна пережити нуднувату першу книгу, але розуміти, де я взагалі і що відбувається. Це краще, ніж читати книгу в стилі "Знищ мене", де після половини серії досі нічого не ясно (вибачте, пані Мафі, але це правда).

Тепер до мінусів.
▪️Складно написаний світоустрій. Початок давався мені важко, бо я не могла зрозуміти передісторію, функції Братства і Ложі, геополітичну ситуацію і деякий час я навіть не розуміла, про яку епоху йдеться. Спойлер: багато з цих речей пояснюються тільки у другій половині книги, і перші сторінок 200+ можна тільки будувати теорії. І мене це збивало.
▪️Велика кількість персонажів. Три сестри, їхні друзі та знайомі; дві великі організації і їхні члени; демонські князівства з їхнім устроєм і правителями, а коли з'явились ще чотири богині з неясними іменами, я вже змирилась з тим, що я хочу понять, шо таке презент сімпл, але моя оперативна пам'ять розрахована тільки на 10 героїв за раз.
▪️Любовна лінія. По-перше, я не люблю трикутники, але вже Бог з тим трикутником, це було не так страшно. По-друге, я не люблю ці емоційні гойдалки з чоловіками, які не можуть визначитись з тим, чого вони хочуть, і жінками, які недостатньо сильні, щоб не обирати цих самих чоловіків на гойдалках. Чи можу я їх зрозуміти? Можу. Чи хочу? Ні.
Я чекаю хоча б одну нормальну любовну лінію у наступній книзі (буду вболівати за те, щоб Калеб зміг, але в крайньому випадку буду вболівати за відьму і князя, яких я шиперю з неясної причини).

Мій вердикт👩🏻‍⚖️: раджу читати, якщо вам подобається відьомське фентезі з політичними інтригами, любовними лініями та тропом «знайдена сім'я» на горизонті. Книга не без недоліків, але я 100% буду читати продовження, бо серія дуже багатообіцяюча.

Тропи:
✨за мотивами легенди про короля Артура
✨три сестри
✨політичні інтриги між різними расами та видами
✨сучасність з вайбами Середньовіччя
✨нерозділене кохання
✨вона відкриває в собі особливі здібності
✨магічні артефакти
✨заборонене кохання
✨багато напруги
✨любовний трикутник
✨зло, що чекає свого вивільнення
✨закінчується кліфхенгером

Вибачте🌚, але я буду ходити, стукати в кожні двері і запитувати, чи не знайдеться у вас хвилинка поговорити про «Хроніки Місяця». Ця серія просто неймовірна.

Першій частині я поставила 5 зірочок, але друга частина навіть краща. Тут більш насичений і напружений сюжет, багато неочікуваних поворотів, трошки більше скла, яке крає серце, і любовна лінія, від якої то мурахи по тілу, то дурна усмішка на обличчі.

Топ героїв:

🐺Вовк. Сором’язливий поганець, який червоніє від випадкових дотиків, але завжди захищатиме жінку, в яку закоханий, ціною власного життя. Вибачте, але тут без шансів. Тейк май мані💵і дайте дві наступні книги.

👩🏼‍🦰Скарлет. Рішуча, наполеглива, відповідальна і відважна. І те, як вона брала їхні з Вовком стосунки в свої руки, було одночасно і смішно, і дуже зворушливо. Вона просто така mommy💅, що я тільки згадую про неї, і вже не можу стримати усмішку.

🧑🏻‍✈️Торн. Без коментарів. З перших його реплік я одразу зрозуміла, що він - а-ля Флін з «Рапунцель». Я не розумію, як можна було його написати таким солоденьким, веселим і іноді безглуздим, але в той же час сміливим, впевненим і відданим. Його дружба з Сіндер - це просто неймовірно.

Дуже цікаво було спостерігати і за іншим сюжетними лініями. Не бачу сенсу говорити більше. Вже дуже хочу читати наступну книгу. І вам дуже раджу😐

Тропи:
🍅науково-фантастичний ретелінг казки «Червоний капелюшок»
🍅slow burn
🍅вона - сильна та зухвала героїня, він - альфа-вовк
🍅він не збирався закохуватись
🍅"доторкнись до неї, і я вб'ю тебе"
🍅спільна подорож
🍅таємниця, яка може все зруйнувати
🍅тільки поцілунки
🍅чи все так, як здається?
🍅знайдена сім'я
🍅трагічне минуле

Тригери (у м'якій формі):
▫️викрадення
▫️емоційне насилля
▫️контроль свідомості
▫️кров та смерть

Мені так сподобалось, що я на радощах поставила 5 зірочок (що роблю досить рідко). Це дуже цікавий, а головне - не банальний - ретелінг всім відомої казки про принца та звичайну дівчину, в яку він не мав закохатись, але ось ми тут🌚.

Давайте про все по порядку.
Перше, що вам потрібно знати (і про що мені самій ніхто не сказав, дуже вам дякую🗿) - це те, що книги цієї серії хоч і розповідають про різні пари, не є самостійними. Історія героїв попередніх книг знаходить свій розвиток у наступних частинах. Оскільки я про це не знала, то мій мозок зав’язувався у вузлик, коли до кінця книжки залишалось 15 сторінок, а ситуацію від її вирішення відділяло приблизно 25 світлових років.

Друге, що вам потрібно знати, це те, що хоч це і історія за мотивами «Попелюшки», та любовна лінія тут не є центральною. Більше уваги приділяється розкриттю особливостей світоустрою, знайомству з героями та закладенню фундаменту для наступних книг. І оскільки це ретелінг, то ключові моменти розвитку сюжету нам відомі, але в той же час авторка привнесла стільки всього нового, що залишалось багато простору для несподіваних поворотів.

Мені трохи не вистачило любовної лінії, тому я дуже сподіваюсь на те, що в наступних книгах я отримаю більше Кая та Сіндер.
Сіндер - шістнадцятирічна дівчина-кіборг.
Вона - найкращий механік Нью-Пекіна.
І власність названої матері.
В неї є дуже милий маленький андроїд, власна майстерня та єдина людина-подруга. Вона мріє стати вільною, покинути місто і більше ніколи не бути громадянкою другого сорту.
Принц Кайто - спадкоємець престолу Східної Співдружності. Втративши маму, він бореться за життя батька, який страждає від невиліковної недуги - летумозу - блакитної лихоманки, яка забрала сотні тисяч життів.
Вони об’єднані одним зламаним андроїдом, який потребує ремонту, та однією смертельною хворобою, ліки від якої необхідно знайти.
Я не знала, що це саме те, що було мені потрібно, поки не почала читати🫠

Також з мінусів було те, що дуже довго герої не могли поділитись своїми таємницями, тож ті потім наздогнали і вкусили їх за дупцю🥲.

Мій вердикт👩🏻‍⚖️: цю книгу варто читати підліткам (бо я впевнена, що вона сподобалась би мені ще більше, якби я прочитала її не в 29, а раніше). А також дуже-дуже раджу її дорослим читачам, які люблять магію, технології та сильних героїнь з непростим минулим, які знаходять свою сім’ю в людях, з якими вони не поєднані кровними узами.

Тропи:
⚙️науково-фантастичний ретелінг «Попелюшки»
⚙️азійський сетинг
⚙️як уникнути міжпланетної війни?
⚙️зухвала героїня
⚙️він - майбутній імператор
⚙️вона - кіборг-механік
⚙️таємниця, яка може все зруйнувати
⚙️заборонене кохання
⚙️тільки поцілунки
⚙️прихована істина
⚙️знайдена сім'я

Тригери (у м'якій формі):
▫️дискримінація
▫️емоційне насилля
▫️медичні експерименти (без згоди)
▫️контроль свідомості
▫️кров та смерть

👸🏻Коли королева виявляється не найсильнішою фігурою на дошці♟

5 зірочок, а я ж навіть не дуже люблю янг едалт.

Айворі 17, вона працює офіціанткою і ночує в своїй старій автівці. Два роки тому вона втратила маму і була змушена жити зі старшою зведеною сестрою, яка то сходиться то розходиться з хлопцем, який любить бити стіни (а іноді її). Дівчинка старанно вчиться і мріє про стипендію, аби мати змогу вивчати статистичну оцінку ризиків (👀👀👀).
Але одного дня її життя повністю змінюється. У кращих традиціях «Попелюшки» (але замість феї-хрещеної - високий емоційно недоступний сіроокий чувак в костюмі Armani). Виявляється, Айворі була включена у заповіт дев’ятої за за­можністю людини в США.
І от вона приходить на оголошення заповіту.
Разом з чотирма онуками померлого - які мають а) вигляд, наче посходили прямо з обкладинки Elle Men, і б) особистості, варті детального розбору у кабінеті психотерапевта.
Кожен з них з самого дитинства вчив свою роль у майбутньому керуванні сімейною імперією, але все, що вони отримують за заповітом - це мільйон доларів на всіх після досягнення 25 років.
В той час, як Айворі отримує (барабанний дріб🥁) 46 з хвостиком мільярдів доларів.
Єдина умова — переїхати в особняк померлого і прожити рік разом з людьми, які розраховували стати спадкоємцями.

Чому саме Айворі? Що пов’язує її з найзаможнішою людиною Техасу, яка позбавила всю свою родину спадку на її користь? Яку темну таємницю приховують хлопці і як непідготовленій дівчинці вижити у світі загадок і інтриг, де кожен намагатиметься відібрати в неї те, що не повинно було їй належати?

Якщо коротко - мені сподобалось. Читалось легко, і якби я мала трохи більше часу, то прочитала б за день, а не за три.

Маленькі розділи, багато діалогів (я люблю читати, але я лінива, і шо ви мені зробите🌚).
Багато таємниць, головоломок і навіть непогана детективна лінія.

Чи були сюжетні повороти, які я відгадала? Так.
Чи було іноді враження, що якась підказка притягнута за вуха чи що все занадто складно, і жодна людина не стала б це придумувати? Абсолютно.
Чи завадило це мені насолодитись книгою? Ноу вей.
Настільки не завадило, що поки що ця книжка претендує бути найкращою у моїх читацьких підсумках місяця.

Любовний трикутник тут м'який. Одна дівчина, двоє братів, і симпатія, що зароджується. Я поняття не маю, чи буде вона в підсумку з кимось з них (буде прикольно, якщо вона буде з кимось з тих двох братів, які зараз не фігурують у її фантазіях, але це я вже, мабуть, пані Дуглас перечитала🌚), але в мене є той, за кого я махаю помпонами.

Любовної лінії тут було досить мало, як і розкриття характерів героїв, бо більше уваги приділялось детективній лінії, але я маю надію, що в наступній книзі цього буде більше, адже навіть попри те, що за всю першу частину ми отримали лише один💋, напруги було справді багато.

Також тут висвітлювались теми важливості сім'ї, відданості тим, кого любиш, і рішенню стати головною героїнею, коли все, чого насправді хотілось би, це сховатися в тіні.

Не бачу сенсу розказувати більше. Мені дуже сподобалось.

Мій вердикт👩🏻‍⚖️: дуже-дуже раджу.