Як же це було погано… хочеться просто вліпити одиницю і піти далі, але треба пояснити, що з цією книгою не так. А не так з нею буквально все, починаючи від манери написання, продовжуючи сюжетом, і закінчуючи розвʼязкою.
1. Перше враження склалося ще з перших сторінок: мова написання бідна і примітивна, описи навколишнього більше схожі на твір семикласника, аніж на авторку, яка начебто видала вже не одну книгу.
2. Я вже навіть не казатиму про нелогічності в сюжеті, суперечності були навіть в тих описах: вкінці одного розділу кажуть, що важко звикнути до того, що швидко почало темніти. На початку ж наступного, буквально через 4 абзаци, вже пише про те, як дивно, що дні досі довгі, хоч вже і настала осінь 🤡 мені цікаво, авторка сама хоч раз цю книгу перечитала?
3. Герої. Сказати, що вони не розкриті - це нічого не сказати. Головні герої прісні, ні мотивацій, ні переживань, ні причин їхньої поведінки. Ну гаразд, переживання Лесі були, але тому я присвячу окремий пункт. І переживання Діми теж. Одним реченням на цілу книгу🤡
4. Другорядні герої. Тут в мене одне питання: начорта? От на дідька було згадувати десяток різних імен, які взагалі не стосувалися сюжету і більше ніколи не згадувалися?
5. Маніпуляції. Вони почалися з передмови, де авторка розповідає про бідну дівчинку з сімʼї алкоголіків, якою була вона, і не закінчуються аж до кінця книги. Якби Лесю описали один раз як малу худеньку дівчинку - це б подіяло. Коли ж двадцятий раз повторювали, які в неї тендітні пальчики, ручечки, ніжний голосочок, в мене очі закочувалися за орбіту. Ну і давайте обʼєктивно, якщо в Діми ще були хоч якісь задатки вирости адекватним, бо Вітя в його житті зʼявився пізніше, то хоч убий, але я не повірю, що Леся, яка бачила лише алкоголь, бійки і матюки все своє життя, була «чемною і вихованою дівчинкою». Хто її виховав, НЛО? Чи молитви, які вона казала?🤡
6. Книги на соціальну тематику - дуже складний жанр, адже автор повинен не тільки тонко описати проблему, а й показати її екологічне вирішення. Тут проблем було багато, а рішення жодного. Соцпрацівники згадані для галочки, а потім сюжетна лінія закинута. Бібліотекарка дає дитині іконку, коли дізнається про насильство в сімʼї і теж зникає з сюжету. Ну і оця демонстрація, що от Віті не стало, і Анжела зразу вилікувалася, от стільки років бухала, а тут прям з дня на день осінило і вона завʼязала - це брєд сивої кобили. І після цього всього їй ще й залишили малу дитину🤡 ну от через два місяці прийде новий Вітя, вона знов забухає, і що далі?
7. І це я навіть не починала говорити про підтримку психологічного абʼюзу (батько ж таким був хорошим, біля батька діти не сміли капризувати, а Анжела не сміла курити…шо?🤡)
Одним словом, якщо хочете поспівчувати неблагополучним сімʼям - краще подивіться випуск «Говорить Україна». Сюжет такий як і в цій книзі, але принаймні мемчики в оригіналі побачите🤷🏻♀️
