Давно вже не було в мене такого, щоб мене ТАК дратувала головна героїня. Я не знаю, чи спеціально це зроблено, чи ні, але Міллі Келловей, вона ж Вільгельміна, вона ж служниця, така до болю тупа.

Я собі придбала цю книжку, аби слухати щось фоном, поки готую/прибираю/їду кудись (озвучка до речі дуже топ, вона рятувала ситуацію), але єдині емоції, які в мене виникали під час прослуховування - "Господи боже, Міллі, бути такою тупою і наївною незаконно".

Звісно, сам сюжетний поворот, коли ми дізнаємося, в чому там насправді проблема була, дуже захоплює і одночасно злить в плані того, що "з людьми так не можна, хворий ти збоченцю", що теж частково рятує цю книгу.

Але якщо говорити про цей всесвіт і цю головну героїню, то вона до болю тупа і це дуже бісить.

P.S. Придбала собі ще й другу частину "Секрети Служниці", але там все ще гірше, не можу навіть змусити себе фоном її дослуховувати.

Перші 5⭐ 2025 року присуджуються цій книзі 🙌

Уявіть, що ви є власницею книжкового магазину і одного дня до вас приходить відвідувач, який ідеально розділяє ваші книжкові смаки. Він починає приходити постійно, читає вам свої вірші та відкриває душу і ви вважаєте його своїм найкращим другом. А потім виявляється, що він - голова найжорстокішого мексиканського картелю, який славиться своїми нелюдськими методами убивства.

Уявіть, що ваш чоловік журналіст пише про нього статтю. А потім головорізи вриваються на ваше сімейне свято, вбиваючи 16 членів вашої сім'ї, а вас із сином за щасливим збігом обставин просто не знаходять в будинку.

Це історія життя Лідії, яка разом з 8-річним сином змушена тікати з рідного Акапулько, аби врятуватися від рук картелю, які є всюди і кожен може виявитися членом картелю. Вона переховується в таборах для мігрантів, голодує, подорожує з сином на дахах потягів, аби лише врятуватися та мігрувати до США, бо лише там буде в безпеці.

Ця книга жорстока, однак правдива і однозначно варта вашої уваги. Дуже раджу 🙌

Йому було 6 років, коли він потрапив до Оленячого замку. Він не знав свого імені, не пам'ятав свою матір і ніколи не бачив свого батька, але йому сказали, що він - байстрюк Чівелрі, принца-в-очікуванні, який згодом зрікся престолу.

Одного прохолодно-сірого вечора його привели до воріт Оленячого замку і він залишився проживати там з Баррічем, головним конюхом замку. Барріч дав йому ім'я і ростив як свого сина.

Так починається історія Фітца, королівського убивці, якого навчали цьому ремеслу змалку. По суті вся книга - це опис дорослішання хлопчика-бастарда при королівському дворі, його навчання, першого кохання, першого болю та перебування під протекторатом самого короля, хоч байстрюки - не найшанованіші люди при королівському дворі.

🐴🐕У Фітца також є особливість - він володіє Вітом, завдяки якому може проникати в думки тварин і спілкуватися з ними мовчки. Але Барріч чомусь вважає це занадто поганою здатністю і змушує хлопця припинити робити це. Але чи вдасться йому це?

Загалом, це цікаве фентезі, в якому є доволі продуманий сюжет і всі дії та діалоги героїв є зрозумілими. Майже ніхто не говорить загадками, а послідовність розвитку сюжету є цілком логічною і структурованою. Єдине, що кінцівка доволі швидка і місцями не дуже зрозуміла, бо майже всю книгу сюжет розвивався доволі повільно, а під кінець видно авторка вирішила створити супер-напругу, поява якої не дуже то і зрозуміла 🤔

Не щастить мені з книжками-лауреатками Пулітцерівської премії. Не знаю, який був задум в авторки, але їй вдалось зробити книгу настільки беземоційною, наскільки це взагалі можливо.

В центрі сюжету в нас Мейв і Денні Конрої, брат з сестрою, які живуть в цьому самому Голландському домі. Голландський не тому що в Нідерландах, а тому що попередні власники були звідти родом. Вся книга - це по суті родинна сага їхньої сім'ї, а оповідь ведеться від імені Денні.

Так от, що б не відбувалось в житті цих дітей, авторка "майстерно" дуже сухо це описувала. Що б там не було, жодна подія в мене не викликала ніяких емоцій - ні хороших, ні поганих. Навіть смерть одного з персонажів наприкінці описана ну просто ніяк, відповідно, реагувати залишається так само - ніяк.

А ще тут багато чого є про прощення, що мене теж бісить. Яку б фігню не робили герої, всі один одного пробачають. Дуже мені нагадало "Дар" Едіт Егер за посилом, а та книга мені теж не сподобалася.

Водночас, якщо комусь хочеться відволіктися на спокійну і беземоційну книгу, аби відпочити від стресових буднів - тоді це ваш вибір. Тим паче що книжка читається легко, а оформлення ну просто 😍

Перш за все варто сказати, що я не знайома зі всесвітом LoL, тож щодо цієї книги в мене не було жодних очікувань, але мені сподобалось)

Життя молодої королеви Камавору Ізольди перебуває під загрозою - в її тілі тече невідома нікому досі отрута і жоден мудрець чи цілитель не здатний їй допомогти. Її коханий, новообраний король Вієго, готовий на все, аби тільки врятувати любов усього свого життя.

📜Дослідивши давні фоліанти, він знаходить інформацію, що допомогти їй можна, якщо відвідати Благословенні острови. Єдиний нюанс у тому, що острови ці ніколи ніхто не бачив, а єдиний доказ їх існування - ті самі давні фоліанти, які не є точними.

🌊Експедиція на чолі з воїтелькою Війська Калістою відправляється на пошуки цих острів, відчуваючи обов'язок перед королем та його дружиною.

Що з цього вийде? Та чи встигне вона віднайти острови перш ніж королева помре?

Загалом книга буде доволі цікава як для фанатів гри, так і для тих, хто не знайомий з цим всесвітом. Єдине що напевно останнім буде трішки важче розуміти всі нюанси. Наприклад, в цій книзі автор так і не розкрив нам, що ж то була за темна магія, через яку королева почала гинути, так само не було зрозуміло, хто саме винний в замаху на її життя.