Ліна
Ліна Корнієнко
14.04.2025
Новий відгук
Перші 20 сторінок я була налаштована скептично — здавалося, що все до болю клішоване, ніби вже сто разів бачила схожі сюжети в інших романах. Я вже морально готувалась крінжувати. Але потім… щось клацнуло. Історія мене зачепила.

Мене вразила наполегливість головного героя — він не здавався, і це додавало історії драйву. Сюжет легкий, романтичний, місцями смішний, і написано все просто, без зайвого пафосу. Дуже сподобались діалоги — живі, природні, з характерним студентським сленгом.

І окреме задоволення — переклад українською. Особливо як адаптували лайку — звучить і смішно, і по-нашому.

Та попри легкий тон, книга не боїться серйозних тем: зґвалтування, домашнє насильство, психологічні травми. Це додає глибини й змушує не лише посміхатись, а й співпереживати.
Нова оцінка:
10.04.2025
Новий відгук
Це той рідкісний випадок, коли я читала історію вже знаючи, ким стане головний герой. І саме це зробило книжку ще цікавішою. Я хотіла зрозуміти, що привело Коріолана Сноу до тієї версії себе, яку ми бачимо в «Голодних іграх». Хотілося знайти виправдання, причину, поштовх — і, можливо, навіть пошкодувати його.

Але ні. Попри всі надії, я жодного разу йому не співчувала. Було неприємно читати його думки, бачити, як він мислить.

Книга повільна, з великою кількістю роздумів — але саме це робить її такою психологічною і напруженою. Історія поступово відкриває Сноу як антигероя — і робить це майстерно.

Мені не дуже подобається назва книжки, але вона точно передає суть. Люсі — пташка: вільна, співоча, жива. Сноу — змія: підступний, холодний, контрольований.

Це точно книга, яку треба читати після основної трилогії. Тому що лише знаючи, ким стане Сноу, як виглядають Ігри в майбутньому, можна повноцінно оцінити всі пасхалки, деталі й відсилки.

Це не історія кохання. Це історія про перетворення. Про втрату людяності. Про змію, яка навчилась повзати тихо, але кусати смертельно.
01.04.2025
Новий відгук
Ця частина про Адама Фоулі вийшла дуже напруженою та емоційною (як і дві попередні) Початок одразу шокує: пожежа, загибель дитини, а його брат бореться за життя. І чим далі йде розслідування, тим більше з’являється питань. Де були батьки? Чи справді це нещасний випадок?

Сюжет закручений так, що я сто разів змінювала свою думку про винного. Постійно з’являлися нові деталі, які змушували сумніватися в усьому. Книга тримала в напрузі до самого фіналу і кінцівка мене розчулила, очі були на мокрому місці.🥹

Якщо любите детективи з крутою інтригою, рекомендую. Я цю серію обожнюю, тож однозначно читатиму далі!
27.03.2025
Новий відгук
Історія ведеться у двох часових відрізках із різницею в 30 років. Я люблю такі сюжети, де події постійно змінюються, змушуючи перемикатися між минулим і теперішнім. Кожен розділ закінчується на інтригуючому моменті, що не дає можливості відірватися від читання.

Головні герої — п’ятеро друзів, які в 12-річному віці стали свідками страшної події: вони знайшли тіло без голови. Минуло 30 років, але ця трагедія не відпустила їх. Вбивство так і не було розкрите, а таємниці минулого продовжують переслідувати їх у дорослому житті.

Деякі сюжетні моменти були передбачуваними, а деякі події стали для мене справжнім сюрпризом. Окрім детективної лінії, книга зачіпає важливі соціальні теми: жорстокість серед дітей, булінг, моральні й релігійні питання. Це змушує задуматися і додає історії глибини.

Загалом, мені дуже сподобалося! Постійні стрибки між роками утримували інтригу, а герої виявилися не такими простими, як здавалися на перший погляд.
Новий відгук
Я очікувала легкої, приємної романтичної історії, але реальність виявилася зовсім іншою. Починала читати книжку з позитивним настроєм, але чим далі я читала, тим більше я розуміла що це не моє.

Ідея фіктивних стосунків сама по собі цікава, але її реалізація в цій книзі виявилася невдалою. Мені дивна була причина цих стосунків, бо я не помітила аж такої дружби між дівчатами. Найкращими подругами я б їх не назвала. В Олівії були кращі стосунки з іншим персонажем.
Олівія постійно вагається, сумнівається, не може прийняти жодного рішення. Вона вчиться на науковця, має аналітичний склад розуму, але поводиться зовсім не відповідно і робить все, що каже їй Ань. Сказати, що це дратувало – нічого не сказати.

Адам – класичний приклад похмурого, але насправді доброго героя. Ідея непогана, але дратувало, що авторка постійно повторює який він високий. Один раз – нормально. Десять разів – уже помітно. А двадцять – хочеться кричати. А згадувалося це тут, на хвилинку, було аж 33 рази.

Діалоги виглядали штучно, сцени, які, мабуть, мали бути кумедними, викликали у мене скоріше здивування та закочування очей. Сцена 18+ мені теж не сподобалась. Вона була незграбною, незручною і такою, що викликала бажання скоріше перегорнути сторінку. Єдине, що радує – вона була одна, і не довелося переживати подібне ще раз. Додатковий розділ я навіть не читала.

У підсумку – книга не сподобалася. Гумор виявився невдалим, діалоги неприродними, героїня – дратівливою, а романтика не викликала жодних емоцій. Інші книги авторки читати точно не буду.
15.03.2025
Нова книжкомрія:
25.02.2025
Нова книжкомрія:
Нова книжкомрія:
20.02.2025
Нова книжкомрія:
Нова книжкомрія:
01.11.2024
Нова полиця:
22.10.2024
Нова полиця:
08.10.2024
Нова полиця:
18
70
4
52
1
44
25.07.2025
Здійснено 0 з 44
Список історій, які ще не розказані мені.😍