Корсо

З перших сторінок письменниця знайомить нас із Садівником - маньяком, який тримає в напрузі все місто. Він убиває жінок, закопує їхні тіла на території закинутого будівництва і висаджує на могилах квіти. Одним словом, ще той псих.

Маємо тут ще Єву - звичайну дівчину, котра працює у кафе і дає уроки малювання в інтернаті. Одного вечора, повертаючись додому, вона зустрічає у підземному переході собаку породи кане-корсо і тимчасово забирає її собі, паралельно шукаючи власника.

Що ж може бути спільного між Євою та Садівником? І до чого тут корсо? Рекомендую прочитати і дізнатися.

Тут про світло і темряву, про гостро-соціальні проблеми: алкоголізм і домашнє насилля. Дуже емоційно, тримає в напрузі. Найбільше сподобався образ Садівника, гарно розкритий.

Це друга книжка, яку я прочитала в авторки, і мені сподобалось.

Єва -добра, мила, але самотня дівчина, яка, на жаль, виросла у неблагополучній родині. Одного дня в неї з'являється чужий велетенський пес, зникає подруга і стається нове знайомство. Все перевертається з ніг на голову і дівчина стає учасницею чогось страшного. Скажу, що все досить передбачувано, легко і навіть не дуже страшно. Хоча такі мерзенні люди, як Садівник, заслуговують більшого покарання, зважаючи на те, що він творив. Десь посередині розуміла, що герої мусять бути якось пов'язані - цей момент сподобався. Не зовсім зрозуміла містичну складову, але книжка прочиталась легко і швидко. Я її точно порекомендую знайомим і приємно знати, що вже є продовження. Адже хочеться дізнатись, як складуться стосунки Єви і Володимира, Єви і Максима. Але, можливо, там зовсім не про це.

Сподобався пес Доріан, хоча я і насторожено ставлюся до чужих великих собак, але з перших згадок про нього відчувалося, що він точно не нашкодить героїні.

Не вистачило гостроти сюжету і інтриги, як такої. Все, фактично, було відомо майже з перших сторінок. Але обов'язково читатиму й інші книжки авторки.

2,5⭐

Почнемо з плюсів книги:
🔹Книга маленька, тому читається швидко і досить легко.
🔹 Гарно описане місто, природа.

📍Головна героїня Єва, виросла у досить неблагополучній родині, де і мати, і вітчим пили, і також вітчим її і бив, і гасив недопалки💔. Та попри це вона змогла повірити, що у світі є щось краще і не розчаруватися у ньому.
📍 А от Садівник, він же ж Сергій, теж жив у неблагополучній родині, як можна дізнатися з сюжету, то вітчим Єви був його рідним батьком, який покинув його маму ще в дитинстві. Мати головного героя теж вела "дивне" життя і закінчила його самогубством, і знайшов її Сергій і через це попав в психлікарню, де його "накачували" різними препаратами.
І це таки "зламало" його🙄

Книга читалася легко, але великої детективної історії я не помітила, інтриги не було зовсім, єдине, що мене хвилювало, то коли Садівник проколеться і його знайдуть. Бо він і так палився страшно.

Містична частина була дивно вплетена і не до кінця розвинена. То Макс бачить видіння, то вже й може трансформуватися в тіло Річі-Доріана🙄

Любовна лінія теж не зовсім гарно розвинена, хоч вона тут і другорядна. На початку мені навіть Володя здавався підозрілим, але ж ми знали і ім'я і професію Садівника, тому я його і не підозрювала.

Якщо потрібна книга на вечір, щоб відволіктися і не думати то це саме вона.