Портрет Доріана Грея. Оскар Уайльд

Класика, яку має прочитати кожен. Хороший переклад.

"Біда старості не в тому, що людина стара тілом, а в тому що вона молода душею".

Хто з нас не хоче якнайдовше зберегти свою молодість та красу?! І як далеко ми можемо зайти, ганяючись за вічною молодістю?! Дехто веде здоровий спосіб життя, займається спортом, дехто робить собі ін'єкції краси, омолоджуючі процедури, дехто - пластичні операції, а Доріан Ґрей продав свою душу.

Історія, яка ось уже 130 років розбурхує серця. У свій час розгорнувся цілий скандал і письменника звинуватили у всіх смертних гріхах та тим не менш, цей твір Оскара Вайльда досі не втратив своєї актуальності.

Роман-притча, роман-алегорія, де автор показує свою точку зору на суспільство і людину в ньому, він протиставляє прекрасне і потворне, стверджує, що внутрішня краса набагато важливіша за зовнішню.

Мені подобаються стиль написання книги, вишукана мова, гострі дотепні діалоги персонажів, динамічність, легкість.
Вперше читала у класі 10, тоді дуже вразила ця історія. Читаючи тепер ще раз переконалася, що класика такого штибу невмируща.

Ця книга займає почесне місце в топі моїх найулюбленіших книг
Художник Безіл написав найкращу картину у своєму житті. На ній він зобразив свого найкращого друга Доріана Грея.
Для Безіла Доріан став ідеалом краси, чистоти, невинності, він вважав, що такий прекрасний чоловік поєднує у собі все найкраще, що може бути в людині.

Коли Безіл віддавав Доріану його портрет, останній висловив вголос бажання про вічну молодість, нехай старіє картина, а не він і доля зіграла з ним злий жарт.
Зв'язавшись із лордом Гаррі, Доріан ступив не на ту доріжку. Лорд Генрі справді незвичайний і цікавий персонаж, "принц парадоксів", як писав Оскар Вайльд.

І справді, у мене кипіла голова від того, що лорд Генрі говорив. Він міг сказати одну фразу і через сторінок двадцять протилежну, починаєш думати, де взагалі правда в його словах.

Він тонко маніпулює Доріаном, нав'язуючи свою думку, і Доріан навіть не намагається спростувати його думку, він каже, що лорд Генрі несе всяку нісенітницю, і їй немає віри, але загалом живе і мислить як він.
Доріан по суті й не має взагалі жодного уявлення про світ, він відразу ж повірив Генрі, побачив у ньому великого мудреця, який пізнав це життя.
Кожен вчинок Доріана Грея відбивався на портреті, на якому юнак все більше і більше старів і набував найгірших рис обличчя. А сам Доріан залишався вічно молодим і гарним хлопцем.

Книга шалено мені сподобалася
Кожну сторінку можна розділяти на десятки цитат. Оскар Вайльд дуже влучно описує моральне розкладання суспільства Англії того часу Рекомендую до прочитання!!