Перше, що привертає увагу, - ефектна обкладинка із зображенням «синього ока» - цей амулет має велике значення у Греції (не лише Туреччині) і, за повірʼям, захищає від вроків і згубного впливу лихого ока. Воно є частиною стародавньої грецької культури, і глибоко вкоріненою серед сучасних греків. В повірʼї говориться, що коли хтось заздрить вам, він кидає свій погляд і посилає невдачу. При цьому, особливо вразливі діти. Ось чому в наші дні греки використовують подібні прикраси-обереги для захисту.
Книга буде особливо цікавою для тих, хто знайомиться з грецькими традиціями, ритуалами позбавлення від впливу лихого ока, забобонами та переказами, давньогрецькою міфологією і фольклором.

«Чудове подружжя» - це добре написаний юридичний трилер, з багатьма складними персонажами і їхніми численними секретами. Будь-яку інформацію варто ставити під сумнів, адже «всі брешуть» (золоті слова доктора Хауса). Сюжет інтригує, однак розвʼязка дещо розчарувала, тому й зняла зірочки.
Після завершення книги рекомендую перечитати ще раз пролог, - особисто я змінила думку, від чийого імені він насправді.

Отже, Вівіан, розслідуючи вбивства кількох дівчат, зникає у 1982 році під час роботи в нічну зміну в придорожньому мотелі The Sun Down Motel. Через 35 років, її племінниця Карлі, сповнена рішучості дізнатися, що ж сталося, — йде по її слідах: приїздить в той самий мотель, отримує ту саму роботу в нічну зміну, і розслідує ті самі вбивства. Час ніби зупинився. Чи спіткає Карлі така ж доля, як і Вів?

Це кримінальний трилер у стилі саспенс з елементами надприродного. Інтригуюча історія до останніх сторінок.

Маю лише маленьке зауваження щодо постійного опису — у що одягнений той чи інший персонаж, коли зʼявляється на сцені. Згодом це стало дуже помітно.

+
Оригінальна назва книги гарно підібрана: “Good as dead” - це ідіома, яка має значення, що хтось опинився у безнадійній ситуації, яка приречена на провал. Думаю, авторка хотіла донести думку, що кожен, хто бреше, — опиняється саме в такій ситуації.

-
Я очікувала заплутанішого сюжету, але авторка акцентує увагу більш на емоційну складову, ніж на секрети. Перед нами приклад теорії «шести рукостискань».

Інший «-»
Жінка на обкладинці ні про що не говорить, а скоріш дезінформує, бо ж виглядає самовпевненою і сильною, а головна героїня не така.

Ця книга нагадала мені серіал «Таємний агент Нікіта»; сюжет динамічний, цікавий і заплутаний. Хороший переклад, легко читається (окрім фрази «Що за пекло?/What the hell?», не можу позбутись думки, що там має бути «Якого дідька?»).

Маю відмітити, що це вже не перша книга видавництва Vivat з флуоресцентним написом на обкладинці (світиться в темряві).