Я була трохи розчарована п'ятою книжкою і вагалась чи продовжувати читати цикл далі 🫤

Але ризикнула 🫣

І знаєте що?

Я цілком згодна з рецензією THE TIMES, що можливо, це найкраща частина серії 🔥

Моторошно та заплутано.
Закинута лікарня Святого Юди ховає у своїх стінах закатовані трyпи. Звісно без кримінального антрополога не обійтися. Тому Гантер знову в ділі. До речі, я задоволена тим, що у цій частині Девід більш впевнений в собі і його нарешті не булять колеги 🙃

Як завжди розслідування наповнене інформацією про стадії розкладання людських тіл та етапи їхнього згоряння у дров'яній печі.

Розповідь, у вже знайомій, спокійній манері Бекетта. Але незважаючи на спокійність, мені було складно відірватись від книжки. Сюжет доволі заплутаний. Не скажу, що розв'язка розслідування мене дуже здивувала, але вона цілком органічна. В мене не залишилось питань ні до мотиву, ні до ходу розслідування.

Мені сподобалась слідча група з якою працював антрополог. Їхня взаємодія була адекватна та я б навіть сказала мила)

Фінал цієї історії є довершеним. Питання з переслідуванням Грейс закрилось. Особисте життя Гантера теж більш-менш влаштувалось. Тому на цьому моменті, як на мене, серію можна було б і завершити 🙃

Спонтанно купила цю книжку. Повелась на анотацію де було зазначено, що це історія з гострим сюжетом, в якому на читачів очікують неймовірні інтриги, секрети, атмосфера романтики й шпигунства.

На початку мені пригадався фільм "Діти шпигунів". Тут теж всякі наворочені шпигунські штуки, таємні організації та вчорашні підлітки рятують світ.

І знаєте, мені дуже сподобалось. Історія молодіжна, але не позбавлена глибокого сенсу. Адже і Вінтер і Сідні мають свої непрості історії.
Спочатку я скептично поставилась до того, що одним з головних героїв є попзірка 🙈 Але Вінтер не розчарував і в тандемі з Сідні добре справився зі своєю місією. Взагалі їх взаємодія була така тендітна та крихка, яка може бути тільки у 19 років)

Мені особливо сподобалось, що тут поєднався трилер з перестрілками, викраденнями та легка романтика (аж з одним поцілунком 🤭). У частині "врятувати світ" фінал дуже динамічний та екшн-овий. А що стосується Вінтера та Сідні, то я майже засмутилась 😔 Але потім подумала, що їм тільки по 19, тому вони мають ще весь час цього світу, щоб зрозуміти хто вони одне для одного 😊

Ще не вирішила чи читатиму наступні частини, адже фінал закритий. Але філософія цієї історії мене зачепила.

Сильна, глибока та сумна історія про жінок, які з плином часу та життєвих обставин стали одна для одної найближчою опорою. Історія про те, що не завжди все вирішує одна кров і що інколи кров це   ̶н̶е̶ вода.

Маємо розповідь від імені свекрухи та невістки. Кожна з них розповідає свою історію від минулого до теперішнього. Кожна з них вихована у кардинально різних родинах. Розповідь кожної з них з точки зору їх життєвого шляху.

Я, якщо чесно, думала, що це буде книжка про vбивствo противної свекрухи і намагання родини вигородити себе в очах слідства. Але, це історія зовсім про інше.

Свекруха це жінка, яка як то кажуть "зробила себе сама". Тому своїх дітей вона виховувала по принципу "найгірше, що я можу для тебе зробити - це допомогти". Мої враження від Діани не були поганими з самого початку, а у кінці я співчувала їй від всього серця. Це дійсно сильна жінка. Вона жінка з міцним панциром, але крихким наповненням.
Люсі - невістка, яка виросла без матері, тому мріяла отримати від свекрухи підтримку та любов.
Їх стосунки нагадували "ходіння по мінному полю". Кожна з них будувала стосунки відповідно до свого внутрішнього наповнення. Тому інколи здавалося, що між ними повне нерозуміння, а інколи, що вони розуміють одна одну без слів. Це тандем, який у фіналі викликав у мене дуже щемливі емоції.

Звісно у сюжеті є й інші ключові герої. Чоловік Діани, її дочка з чоловіком та син. Кожен з них не був прохідним у цій історії. І в певні моменти відігравали ключові ролі у книзі.

"Свекруха" точно сподобається, якщо підійти до неї з правильними очікуваннями. Не чекати напруги та гострих емоцій. Натомість бути готовим до того, що фінал розіб'є вам серце ❤️‍🩹

Враження в мене цікаві 🙃

Здається, я знайшла ще один троп, який мені не подобається у книжках. Це стосунки між учителем та ученицею. І це не через мої високі моральні принципи, бо в мене вони не такі 🙈 Але мені бридко було спостерігати за (прости господи) стосунками 40-ка річного учителя і 16-ти річної учениці у стінах школи.

Вчитель, його дружина, її коханець, учениця. Авторка такого накрутила з цим квартетом у фіналі, що здивувала так здивувала 🤯 Насправді сюжет доволі передбачуваний... був спочатку. Але Мак-Фадден була б не Мак-Фадден якби розв'язка не перевернула все з ніг на голову. Звісно вийшло дуже накручено, я вже й дочитала, а потім до мене тільки дійшло хто такий Насправді Джей. Тут немає жодного хорошого персонажу. У кожного з чотирьох - рильце в пушку. Тому я багато бісилась та обурювалась через їх поведінку. Але що мене порадувало, це те, що все-таки жіночі хитрощі обіграли чоловічу наглість 😁 І я ще раз переконалась, що помста, це справа, яку подають холодною 😉

Цей психологічний трилер точно буде у моєму ТОПі цього року 🔥

Динамічно, насичено, інтригуюче. Деякі моменти були для мене передбачувані. Але попри це, було дууже цікаво. Пазл ніяк не складався. Я здогадувалась до чого все йде, але ніяк не могла зрозуміти який чином то все сталося...

Дві подружні пари, покоївка її друг та слідчі. Хтось із них ненадійний оповідач 😉
Розповідь у двох часових проміжках. До vбивcтвa і Після.

Мені, до речі, дуже сподобались слідчі. Їх взаємодія, спілкування... Я сприймала себе на думці, що було б чудово і я б з задоволенням почитала якусь детективну серію, де вони головні герої.

"Щоденник покоївки" це розповідь про те, що карма таки існує. І скільки б грошей ти не мав, які зв'язки тебе б не прикривали - ти завжди пожнеш те, що посіяв 🙃

Авторка добре прописала характери персонажів.

Спочатку мене дратувала Покоївка. Її поведінка, одержимість бажанням приміряти чужі життя, але чим ближче до фіналу, то я все більш усвідомлювала її нещасність 😔

Чоловік та дружина з тих багатіїв, для яких важлива ідеальна картинка, але у шафі вони мають, окрім дизайнерських речей, ще й сейф з брудним секретом.

Розв'язкою я задоволена. Я б навіть сказала, що вона ідеальна...

Читайте, якщо любите чесні історії про те, що минуле, яким би далеким воно не було, завжди залишається з тобою.