📌"Немає других шансів, просто інші.  Ваше життя ніколи не буде таким самим, якщо ви колись прийняли інше рішення."

Дарма я так довго відкладала знайомство з Бекеттом.
Мені сподобалось майже все.
Особливо відгукнулось те, що події відбуваються спекотного літа. Та і атмосфера маленького містечка зіграла в плюс.
А яка не яка любовна лінія була приємним бонусом, враховуючи 'детальність' опису жертв (і ті мухи на обкладинці - не просто так🤫)
Злочинця я розгадала на половині сюжету. Але тим не менш, подобалось спостерігати за ходом розслідування. Розв'язкою я задоволена. Хоча розглядала і інший варіант))

Єдине, що певні моменти викликали в мене скепсис (типу - промінь сонця відбився від скла машини і герой побачив захований автомобіль 🤨) але то дрібниці, які на моє загальне враження не вплинули.

Тепер я розумію, що мали на увазі дівчата, коли говорили, що фінал компенсує повільно-спокійну манеру розслідування 😏
Дійсно, розв'язка - просто вибух мозку, бо як тільки здається, що все закінчилося, автор видає черговий 🤯 Ну і фінальна крапка змушує з нетерпінням чекати наступну книгу.

Підозрювала я, звісно, чоловік п'ять 😅 але головного-головного вбивцю я не вгадала).

Ще хочу відмітити Дощ. Він дістав мене так само як і героїв, бо той дощ йшов протягом 300 сторінок 😬 додаючи гнітючої атмосфери.

Я не можу сказати, яка частина мені сподобалась більше, кожна має плюси й мінуси. Але читаючи "Записано на кістках", спочатку, мене переслідувало відчуття, що шось схоже я вже читала 🫢 Але, мабуть, це нормально, адже останнім часом я читаю здебільшого детективи)

Хто ще, так як я, вагається чи знайомиться з Бекеттом - читайте, не пошкодуєте 😉

📌"Тобі нічого не гарантували й не обіцяли, тому радій, що з тобою взагалі попрощалися."

Ще раз впевнилась, що мало відомі книжки бувають цікавішими чим розрекламовані)

Це легка, романтична історія. В якій головна героїня все життя була хорошою дочкою, дівчиною, ученицею. Але знайомство з родиною Веса змушує її задуматися над власними бажаннями.

Пізнання себе, пошук справжніх, своїх мрій є головним лейтмотивом книжки.

Читалося швидко. Нагадувало американський серіал про підлітків)) з бісячими подружками та загадковим красунчиком 😁
І хоч розв'язка була передбачуваною, але це було так мило і мімімішно 💕

Тому для відпочинку від трилерів та детективів те, що треба 👍

Таке. Мені не сподобалась.

Нудно, брудно, без динаміки.
Єдина інтрига - куди зник Бен?
Для мене була передбачлива, та родзинка, якою авторка хотіла витягнути сюжет із прірви монотонності та скуки.

До середини спокійна манера оповіді мені трохи набридла. Розповідь йде від імені декількох героїв у двох часових проміжках. Тому до середини це було просто "бла бла".
Десь після 200 сторінки стало краще, почали розкриватися цікаві подробиці життя постояльців апартаментів. З кожною наступною сторінкою авторка давала недостаючі пазли. Але загальна картина була зіпсована беземоційністю та прагматичністю героїв.

📌"Найкраще, коли ти - це ти".

Вона чудова 🥰
Кумедна, легка, мила, щемлива, сентиментальна, не дратівлива - це все про неї. Ромком, який читається на одному подиху.
Проте без ложки дьогтю не обійшлося.

На початку я трохи засумнівась чи сподобається мені. Бо майже маніакальне прагнення Ліз сподобатись Майклу, викликало в мене 🙄 Але так як це головний мотив історії, довелось змиритись з цим моментом.
І не вистачило мені іскри між героями протягом сюжету. Було багато смішних моментів і я часто посміхалася, інколи в слух, проте хотілося трохи більше романтики, і якоїсь перчинки, але ті пару моментів, що були, авторка передала дуже влучно 🔥

Але навіть з цими нюансами це чарівна історія 💞

Мені імпонував Вес. Його підтримка і прийняття внутрішнього світу Ліз просто обеззброювала. Мені сподобався кожен діалог між ними, такі вони вже няшки 🥰
Для мене, цілком зрозуміла популярність цієї книжки. Вона хороша, хоч і ненаповнена глибокими сенсами, проте момент ностальгії за американськими комедіями 2000 є 🙂