Після прочитання "Вавилону" я була морально розтрощена і мені було тяжко описати свої враження. Пройшло вже доволі багато часу з моменту прочитання і скласти думки докупи мені все ще нелегко, але я спробую поділитися своїми враженнями щодо цієї історії🤧
До прочитання "Вавилону" я бачила як дуже позитивні відгуки, де розповідали, що це найкраща книжка року, шедевр, найсильніша робота Ребекки Кван, так і діаметрольно протилежні - занадто розтягнуто, непотрібні деталі, зайвий драматизм і тд.
Тому я не знала чи книжка мені сподобається, бо це було моє знайомство з авторкою⚖️
Але знайомство виявилось дуже вдалим, чому я не можу не радіти👻
В центрі сюжету знаходиться хлопчик (згодом хлопець) Робін Свіфт з Китаю, якого в 10-річному віці один англійський професор забирає з рідної домівки в Лондон, щоб навчити його мовам і підготувати до вступу в Оксфорд. БІльше деталей розповідати не буду, їх ви зможете дізнатись вже при прочитання "Вавилону".
Це фентезі дарк академія, а це я, як виявилось, дуже люблю (напевно, це моя друга книжка в такому жанрі, якщо до нього можна додати "Дев`ятий дім" Лі Бардуго).
Історія мене захопила вже з першої цитати, я була в захваті від стилю авторки, атмосфери, яку вона змогла передати на сторінках книжки. Я намагалась розтягувати історію, бо не хотіла її швидко прочитати, я прагнула насолодитись текстом.
Незважаючи на те, що до перекладу я не маю жодного відношення, мені не було нудно читати момети з детальною розповіддю про походження слова, а також інші перекладацькі штуки.
Для деяких історія може здатись розтягнутою, із зайвими деталями, проте мені, чесно кажучи, було навіть мало, я хотіла ще і ще, і ще...
Любовної лінії, як такої тут немає, є лише дуже тонкі натяки, які хтось може і не помітити🤭
Тут присутній троп found family, який я дуже люблю, тому це один із беззаперечних плюсів цієї історії.
Я бачила багато відео як в буктоці, так і в буктюбі, що люди при прочитанні кінцівки "Вавилону" плакали, я готувала себе, але коли я читала кінцівку, то так і не пустила сльозу, проте в душі мені було дуже кепсько і, можливо це прозвучить пафосно, але порожньо🥺
Історія піднімає питання колоніалізму, важливості мов, тому мені дуже часто книжка перегукувалсь з нашою реальністю і від цього було боляче🤧
Як висновок, цю книжку рекомендую однозначно, це стовідсоткові 10/10 і я чекаю вже, коли мої друзі прочитають "Вавилон", щоб ми могли все детально обговорити🤨
Я не дуже люблю фентезі. Мене зазвичай не цікавлять всі ці книжки з драконами, якимись магічними силами, єдинорогами тощо (Всесвіт Гаррі Поттера - це виняток). Однак Ребецці Кван вдалося мене здивувати. І, як не дивно, саме це фентезі зараз претендує на топ 1 прочитаного за 2024 рік 😅
Авторка створила світ настільки детальний і продуманий, що неможливо було не уявляти, ніби ти сама - студентка Вавилону. І мені так багато відгукнулося в цій книзі, що навіть той фентезійний елемент геть зовсім мені не заважав. І я все не могла зрозуміти, на що ж схожа ця книга - відчувався вайб Гаррі Поттера, Фантастичних звірів та Бріджертонів одночасно 😅
Дискримінація, сегрегація, книжки і ще раз книжки, втрати, повстання і студентський супротив, самопожертви, насильство і справжня дружба - на 580 сторінках цієї книжки було все. Поки я її читала, у мене дійсно було враження, ніби я прожила ціле життя разом з персонажами книги. І, враховуючи кінцівку, я дуже хочу продовження і якогось можливо серіалу за цією книгою 😅
Деякі цитати з книжки дуже відгукнулись мені:
✨ "Виразний аромат від свіжонадрукованих книжок приголомшував. Якби так пах тютюн, подумав Робін, він би курив його щодня."
✨ "Подорожі здаються цікавими, доки не збагнеш, що насправді хочеш лишатися вдома з горнятком чаю і стосом книжок біля вогнища".
✨ "Англійська не просто запозичувала слова з інших мов. Вона повна по вінця іноземними впливами, як те творіння Франкенштайна. І Робіну здавалося неймовірним, як ця країна, громадяни якої так пишаються собою, вважаючи себе кращими за решту світу, не може й чаю випити без запозичених товарів."
Це дуже ґрунтовна книга і тут дуже багато рівнів. Тепер я неймовірно хочу прочитати й інші книги авторки.
Сильна сторона цієї книги - це гарно прописані персонажі, їх мотивація та почуття чудово передані та зрозумілі. Не менш чудово передана тема расизму, наскільки боляче та несправедливо все це, аж дрижаки пробирали. Не так добре описані, але все ж підняті проблеми, з якими зіштовхувалися жінки в ті часи.
Також можу похвалити книгу за прекрасні описи перекладацького ремесла, і звісно, за гнитючу атмосферу дарк академії.
Якщо казати про сюжет, то загалом він був цікавим, але динаміка не вражала, всі мої емоції під час читання були на нулі. Я змушувала себе дочитувати історію.
Знаю, що у книги дуже багато прихильників, і розумію, за що її люблять, але мені вона не сподобалась.
Можливо, я читала її не в той час, а можливо, авторка не моя. Я знайома з іншою книгою Кван «Макова війна», яка мені теж не прийшла до смаку.
У висновку, я можу порадити цю історію, як мінімум за чудово прописаних персонажів, як максимум за прекрасну фентезійну складову, яка мені сподобалась.
