Для мене це був суцільний тригер! Особливо з 48 сторінки - де розділ рос.мовою про єгорку з сахаліна. Я була в щоці, пропустила, бо мені не цікаво як живе єгорка, що думає чи чим керується - та ще й рос.мовою!!!! А потім я зрозуміла, що таких розділів багато! І автор навіщось на фоні початку повномасштабного вторгнення постійно втикає єгорку і розділи рос.мовою - я в щоці що це видали! Перші сторінки, я була в захваті - неймовірні описи півдня, острова Зміїний, поїздка під Маріуполь до Азовців. А далі шок!!!

В цій книзі більше уваги Елі, любітєльніці рускай культури, ніж волонтерці Софії. Яка будучи в окупації, ризикуючи власним життям кормила і відв'язувала покинутих собак, переховувала в себе крису - синка колишнього воєнного, який чекав «своїх і зустрічав з руским флагом. І ще парадокс, є згадки про Маріуполь, Азовсталь, про захисників з якими нібито гг на зв'язку - ЛИШЕ ЗГАДКИ! Але про єгорку і елю окремі розділи!!! Я очікувала від цієї книги зовсім іншого! Я розчарована! Я живу в країні на яку напали, я не сплю ночами через обстріли і мені байдуже на єгорку з сахаліна.

Я розумію, що ждуни були, є і надіюсь вихдих@ють і їх не буде! Але я не хочу про них читати! В мене таке відчуття ніби імена наших Героїв забруднили тими розділами рос,мовою. Я хочу читати історії достойних людей! Наших Захисників! Я очікувала, що буде описано окупацію… а ні, то просто як факт, що от окупанти ходять, приходять, їздять. Але про те як єгорка летів гвинтокрилом у Гостемель - окремий розділ. Книга викликала в мене відразу, бунт! Таке не має видаватись зараз! Люди, які живуть у війні не мають думати, чим керується окупант! Окупант прийшов вбивати, крапка! І все хороше, що можна виділити в цій книзі зведено на нівець, єгоркою, ельою і ще подібними екземплярами

Ніби і цікаво, а ніби щось не так.
Жінки не мають повноцінного права на освіту, жінки ніхто і ніщо без чоловіка. Долі жінок вирішують чоловіки. Мене зачепили згадки про війну, бо то не лише про землю… це про історію, культуру, мову. По сюжету, перемагає в конкурсі на реставрацію старого маєтку улюбленого автора. Його книга про короля Фейрі (тут трішки відлуння «Жорстокого Принца» я ловила), а для Еффі ця історія стала способом втечі від жорстокої реальності. В якій, навіть мама, відвернулась від божевільної доньки. Дуже врізалось в пам'ять, що ГГ ковтала рожеві таблетки не запиваючи😂 занадто часто, це прописувалось! На півдні легенди оживають, кошмари стають реальністю! І той, кого так хотілось ненавидіти, стає підтримкою і опорою. Разом вони викривають таємниці багатьох, історії які давно припали пилом, герої знаходять істину!

А чому книга називається «Дослідження утоплення» я так і не зрозуміла. Є згадки про «утоплення», як велика вода поглинула будинки і людей… але то лише згадки і констатація лиха прибережних міст півдня, ніякого дослідження😂 от якби було «дослідження Анхельм» от це б передавало суть книги😁

Нарешті книга про здорові стосунки! Де партнери розмовляють і обговорюють, що кого турбує! Тема спорту розкрита класно! Ми ж всі бачимо тільки медальку і мало хто задумується над шляхом до перемоги. Тут і проблеми з харчування, і взаємодія з тренером, і робота з партнером. Мені в цій книзі сподобалось все! Наполегливість і завзятість гг захоплювала! Саме цю книгу 18+ я першою дам читати доньці підлітку! Нарешті описане те, що має бути для формування розуміння стосунків у підлітків! Тема психотерапії тут теж є, звертатись по допомогу - це нормально! І поради від лікаря гг такі, що й у звичайному житті стануть у пригоді. Дуже класний спортивний роман, мені зайшло!!! (Хоча романи я читаю дууууже рідко)

Друга книга не розчарувала! Затягує неймовірно, дуже легко написано, я й не помічала як танули сторінки. В цій книзі є розділи окремо від Ріда та Елли, цікаво знати думки обох! Продовжуються «приколи» та булінг в школі, події розвиваються. Я хвилююсь, що далі буде з Істоном! Чи можливо Елла зцілить родину, яка розбилась на друзки після втрати матері. Романтична лінія наївна, дитяча трохи. Мені постійно хотілось, щоб вони нарешті поговорили! А не додумували собі шо попало🙈 приємні зміни Каллума, мені завжди подобається коли персонаж розвивається. Читаючи цю книгу, я не помітила як пролетів час і остання сторінка… і ось цей ступор «і це все», а що далі! Кінцівка, як і в першій книзі, інтригуюча! Дуже хочеться продовження!

Різдвяна зимова атмосфера, ніби й фентезі, ніби й казка, а разом з тим підіймаються дуже важкі теми.

Гг в 12 років втратила маму, переїхала до тата, якого бачила раз в ніколи, в інше місто. Нова школа, відсутність друзів, самотність, втрата… і тільки керамічний янгол Серафим, останній подарунок мами, єдиний друг. Та все змінюється! Подорож до міста Тіней, містичного, загадкового, похмурого міста, яке колись було процвітаючим і населене майстрами чарівниками.

Книга, яка не залишить байдужими ні дорослих, ні дітей. Кожен знайде для себе те, що відгукнеться! Рекомендую!