Безсмертя: історія кохання

Людське тіло — це диво, складне і просте водночас, химерна машина, яка не піддається легкому розумінню, одначе якщо проявити терпіння й наполегливість, розкриває свою дивну логіку.
Якось складно писати мені відгук, бо очікування були великі, перша книга мені дуже сподобалась і я з нетерпінням чекала на продовження 🫠⠀
⠀
Анатомія 5⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⠀
Безсмертя 3⭐️⭐️⭐️⠀
⠀
Скажу так, одна були на писати продовження, а приєднати останніх 15 сторінок до першої частини - було б шикарне завершення історії.⠀
⠀
Що мені сподобалось:⠀
• Гезел стала лікаркою, працює і практикує, хоч і без сертифікату⠀
• не боїться експериментів і людей ⠀
• пише свій власний трактат про найпопулярніші і найпоширеніші хвороби ⠀
• не полишає своїх мрій і амбіцій ⠀
⠀
Що не сподобалось:⠀
• багато роздумів Гейзел про Джека, про самотність і всі якби і якщо ⠀
• політики більше ніж медицини ⠀
• Товариство Безсмертних мене дуже бісило (причин багато)⠀
• Королівські інтриги, колуарні ігри і великі плани на майбутнє не дуже пасувало до книги цього жанру ⠀
• Великим здивуванням була 🏳️‍🌈🏳️‍🌈 лінія тут.⠀
⠀
Приємним персонажем і яскравим промінчиком у всій цій сумбурній історії став модний лікар Саймон, він мені здавався чудовою парою для Гейзел ( простіть мене фанати Джек+Гейзел)⠀
⠀
Кінцівка теж надто проста і банальна, але не буду розкривати карти. Я від міс Сіннет очікувала напевно більшої боротьби заради смерті чи безсмертя🤔🤔🤔⠀
⠀
Хотілось більше медицини, дослідів, досліджень - а виходить отримала більше драми.⠀

В першу чергу я можу сказати, що трохи шкодую, що читала цю дилогію з певним відрізком часу, а не зараз. Хоча я і не могла би цього зробити, тому що навіть не знала, що це дилогія. Говорячи про цю історію, то можу сказати, що мені справді сподобалося. Мені сподобалося поринути в атмосферу 1800-х років. Мені сподобалося споглядати за історією Джека та Гейзел. Цій книжці я можу поставити міцну вісімку. Все-таки, мені не вистачило більше інформації про римську лихоманку.

Мені цікаво куди поділася ця хвороба? Чому Гейзел не продовжувала спроби створити ліки? Чому не розпитувала у Шарлотти як їй вдалось вилікуватись? Або чому не спитала у Саймона щось про цю хворобу?
Оця прогалина є досить чіткою. Ніби автор вирішив зробити другу частину більш зосередженою на романтичних стосунках та почуттях. Мені ж більше було б до вподоби читати про розвиток головної героїні як хірургині.

Книга має свою якусь атмосферу не схожу на інші книжки, які я коли-небудь читала. Це було так захопливо і цікаво. Я прочитала цю книжку за два рази і це було вау. Ті почуття і настрій, який ця дилогія залишає на кінець, такі приємні, що хочеться чогось подібного відчути знову. Історія справді заслуговує уваги, однак я очікувала більшого від другої частини.

Друга частина ще цікавіша за першу, дуже сподобалось❤️