Еллі — донька легковажного художника та суворої релігійної фанатички, яка переймається тим, як нагодувати бідних і врятувати повій. Навіть коли Еллі стає однією з перших жінок-студенток у Лондоні, матері цього недостатньо. Єдине, що може втамувати страх перед матірʼю, — це біль, який Еллі завдає собі знову і знову.

«Мама сказала Еллі, що хоче, аби Еллі довела собі й ій, що вона здатна витримати біль, без нарікань і без істерик. Мама взяла зі столу свічку й запалила її від вогню».

У книзі чудово переданий антураж і описи картин.
Мені сподобався не дуже динамічний стиль авторки та вдало прописані персонажі. Роман довго розкручується, і комусь він може здатися нудним, але я раджу дочитати його до кінця, адже історія
Еллі місцями шокує.

Події в житті героїні дійсно жахливі. Дівчина терпить постійні нападки матері, намагається стати кращою, сумлінно вчиться та сильно втомлюється. Через це страждає її психіка та самооцінка.

Багато чого в розповіді відгукується і зараз: ставлення багатих до бідних, проблеми батьків і дітей, самопошкодження, панічні атаки, намагання бути кращими, ніж ми є насправді, проституція та ставлення до жінок як до товару.

І хоча книга не вразила так сильно, як я сподівалася,
вона все одно залишилася чудовим чтивом, я жодного разу не пошкодувала, що познайомилася з нею. Мені здається, ця книга ідеально підійде для осінніх читань. Вона дуже неспішна, чуттєва та атмосферна, з великою кількістю рефлексій, роздумів про життя, людей, медицину та майбутнє.

Цей історичний роман розповідає трагічну історію маленької дівчинки та всього китайського народу.
Дайю викрадають, утримують в полоні рік, а потім перевозять до США в бочці з вугіллям, щоб продати
в бордель.
Дівчинка мала сімʼю та мрії, які в одну мить зруйнувалися. Коли Дайю знаходить новий сенс життя, у неї знову забирають цю надію. І так повторюється знову і знову... Мене дуже вразила героїня - вона не здається, багато працює і робить усе можливе, щоб повернутися додому.
Книга наповнена історичними фактами та міфологією. Авторка чудово передає атмосферу та непохитний дух китайского народу, який пережив стільки горя через дії інших людей.
Роман написаний неймовірно чудесно, від деяких сцен неможливо відірватися, а через несправедливість, що спіткає героїв, сльози навертаються на очі.
«Чотири скарби неба» - це історичний роман, який нагадує про те, що такі жахливі явища, як расизм, викрадення дітей, рабство та сексуальне насильство, на жаль, існували завжди і залишаються актуальними донині.

«Ії тягарем було народитися дівчиною. А від такого ярма ніхто з нас не вільний, навіть я»

Роман досліджує життя трьох друзів протягом тридцяти років, показуючи, як їхні долі переплітаються, розходяться і знову зближуються.
Ми спостерігаємо, як герої змінюються, досягають своїх мрій і стикаються з наслідками власних вчинків.

Історія насичена і багатошарова, з живими персонажами, які роблять помилки, роздумують про життя та стосунки, зазнають невдач і знову починають усе з чистого аркуша а
Каннінґем володіє витонченою мовою, його описи сповнені поетичності, деталізованості, створюючи атмосферу, що повністю захопила мене у розповідь
У книзі делікатно порушується тема одностатевих стосунків, зображаючи, що любов може бути різною і не завжди відповідає суспільним нормам.

• «Хай би чого ти бажав, бажай цього завзятіше. Будь складнішим, вимагай більше. Інакше ти ніколи не створиш собі такого життя, де зможеш використовувати себе на повну».

«Дім на краю світу» - це книга, яка викликає співчуття до героїв, дозволяє відчути їхній біль і радість, залишаючи тривалий післясмак і спонукаючи задуматися про власне життя та стосунки з іншими людьми

Якби пару місяців тому мені сказали, що я буду читати «Хрещеного батька», а після додам її в топ прочитаних книг за все своє життя, я б щиро здивувалася. Чомусь все своє життя я думала, що це максимально «пацанське» та пафосне чтиво.
Спойлер: це не так.
Книга «Хрещений батько» - це вишукана мова та купа деталей мафіозного світу.
Це велика кількість персонажів, які вдало описані та розставлені в книзі, наче шахові фігури. Це жорстока боротьба чоловіків за владу та повагу. Це про сімʼю, вірність та навіть кохання. Мене здивував той факт, що самого дона Корлеоне не так вже й багато було в книзі, але неодмінно відчулося, що якби не він, мафіозний світ виглядав би зовсім не так.

• «- А чого мені боятися? Мене хочуть убити, відколи мені виповнилось дванадцять».

Кожна сторінка пронизана інформацією та напругою, розкриттям всіх героїв від першого до останнього. Автор вміло розповідає не тільки про клан Корлеоне, а ще й про мафію інших міст, детально описуючи, чим вони займаються.
Єдиний мінус, який насправді варто обговорити, це ставлення до жінок. Я засуджую це, та справді не розумію, чому навіть великий Дон не допоміг своїй дитині в такий момент.
Однак, ви однозначно будете зачаровані майстерністю Віто Корлеоне ведення бізнесу та справ. Піднявшись з низів, він зміг побудувати цілу імперію, заручитися підтримкою стількох людей, допомогти ще більшій кількості, це справді надихає.
Єдиний мінус, який насправді варто обговорити, це ставлення до жінок. Я засуджую це, та справді не розумію, чому навіть великий Дон не допоміг своїй дитині в такий момент.
Однак, ви однозначно будете зачаровані майстерністю Віто Корлеоне ведення бізнесу та справ. Піднявшись з низів, він зміг побудувати цілу імперію, заручитися підтримкою стількох людей, допомогти ще більшій кількості, це справді надихає.

• «Я зроблю йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитись».

Після прочитання «Хрещеного батька», я досі не знайшла книгу, яка так само сильно вразила б мене.
Щиро насолоджувалась кожною сторінкою, і безмежно раджу цю книгу вам!

Давненько я хотіла познайомитися з цим романом.Довго відтягувала, бо боялася не зрозуміти, боялася розчаруватися, але жодного разу не пошкодувала, коли врешті-решт прочитала цей унікальний твір.

На перших сторінках нам, як і головній героїні, можуть бути незрозумілі ці моменти дежавю та постійне повернення до народження Урсули, але в ході подій ми з вами розуміємо, що відбувається насправді.
Унікальний сюжет, якого я ще не зустрічала.

Неймовірний стиль, що влучно описує реалії війни та людей, які в ній живуть. У романі присутній чудовий гумор і показ внутрішньої «кухні» ідеально неідеальної сімʼї. Ці моменти додавали промінь світла в історію та не дозволяли зануритися в емоційну пустку.

Урсула переживає багато життів, яких не памʼятає, але відчуває, що може змінити деякі речі на краще.
Як одне її маленьке рішення може кардинально змінити долю інших.

Мені дуже сподобалося, як авторка показала людей у воєнний період, це так реалістично і так сильно відгукується нам, українцям. Те відчуття, коли ти розумієш, що війні немає кінця та краю, коли ти просто намагаєшся вижити під звуки сирен та вибухів, будуючи своє життя. З цього випливає, що війна однакова усюди, а люди продовжують їх
починати.

🖇️ «Перед початком сирен завжди була секунда, коли вона ще не чула звук, але вже про нього знала»

Я була в захваті від першої половини книги, а ось друга мені здалася трохи затягнутою, але це ніяк не вплинуло на загальні враження від роману. Просто будьте готові до тягучої, монотонної, однак такої прекрасної історії про жінку, яка прожила безліч життів.