Після прочитання "Вавилону" я була морально розтрощена і мені було тяжко описати свої враження. Пройшло вже доволі багато часу з моменту прочитання і скласти думки докупи мені все ще нелегко, але я спробую поділитися своїми враженнями щодо цієї історії🤧

До прочитання "Вавилону" я бачила як дуже позитивні відгуки, де розповідали, що це найкраща книжка року, шедевр, найсильніша робота Ребекки Кван, так і діаметрольно протилежні - занадто розтягнуто, непотрібні деталі, зайвий драматизм і тд.

Тому я не знала чи книжка мені сподобається, бо це було моє знайомство з авторкою⚖️

Але знайомство виявилось дуже вдалим, чому я не можу не радіти👻
В центрі сюжету знаходиться хлопчик (згодом хлопець) Робін Свіфт з Китаю, якого в 10-річному віці один англійський професор забирає з рідної домівки в Лондон, щоб навчити його мовам і підготувати до вступу в Оксфорд. БІльше деталей розповідати не буду, їх ви зможете дізнатись вже при прочитання "Вавилону".

Це фентезі дарк академія, а це я, як виявилось, дуже люблю (напевно, це моя друга книжка в такому жанрі, якщо до нього можна додати "Дев`ятий дім" Лі Бардуго).

Історія мене захопила вже з першої цитати, я була в захваті від стилю авторки, атмосфери, яку вона змогла передати на сторінках книжки. Я намагалась розтягувати історію, бо не хотіла її швидко прочитати,  я прагнула насолодитись текстом.

Незважаючи на те, що до перекладу я не маю жодного відношення, мені не було нудно читати момети з детальною розповіддю про походження слова, а також інші перекладацькі штуки.

Для деяких історія може здатись розтягнутою, із зайвими деталями, проте мені, чесно кажучи, було навіть мало, я хотіла ще і ще, і ще...
Любовної лінії, як такої тут немає, є лише дуже тонкі натяки, які хтось може і не помітити🤭
Тут присутній троп found family, який я дуже люблю, тому це один із беззаперечних плюсів цієї історії.

Я бачила багато відео як в буктоці, так і в буктюбі, що люди при прочитанні кінцівки "Вавилону" плакали, я готувала себе, але коли я читала кінцівку, то так і не пустила сльозу, проте в душі мені було дуже кепсько і, можливо це прозвучить пафосно, але порожньо🥺
Історія піднімає питання колоніалізму, важливості мов, тому мені дуже часто книжка перегукувалсь з нашою реальністю і від цього було боляче🤧

Як висновок, цю книжку рекомендую однозначно, це стовідсоткові 10/10 і я чекаю вже, коли мої друзі прочитають "Вавилон", щоб ми могли все детально обговорити🤨