Саме ця книга стала предметом мого есе-рецензії на етиці в університеті, тож мені точно є що сказати про цей твір
"Довга хода" - це одна з найперших робіт Стівена Кінга як письменника, написана ним ще у студентські роки, і опублікована під псевдонімом Річарда Бахмана.
Ця історія розгортається у світі, де влада проводить щорічний екстремальний захід під назвою "Довга хода". Учасники, юнаки віком 14-16 років, змушені йти до тих пір, поки не залишиться тільки один - переможець. Вони подолують величезні відстані, стикаються зі стресом, фізичною і психологічною втомою та страхом перед невідомим майбутнім. Кожен учасник повинен дотримуватися певної швидкості, інакше його можуть вбити.
На відміну від багатьох інших творів жахів Кінга, "Довга хода" також пропонує читачеві глибокі філософські роздуми. Посилання на людську природу, життєві цінності та жертовність стають ключовими елементами оповіді. Крім того, книга висловлює критику сучасного суспільства та його відношення до молоді. Ще однією сильною стороною є розкриття характерів. Герої стають живими та реалістичними, і їх розвиток на протязі "Довгої ходи" залишає слід в серці читача.
"Довга хода" вражає своєю оригінальністю, глибиною та здатністю підняти важливі соціальні та етичні питання. Це ще одне свідчення літературної вправності Стівена Кінга та його унікального стилю, який завойовує увагу і залишає слід в серці читача. Це твір, який висвітлює низку глибоких проблем, що стосуються людської природи, суспільства та життєвих цінностей. Детальний аналіз дозволить краще розібратися в суті цих проблем:
Ціна свободи та контроль: книга пропонує подумати про те, яка ціна свободи та самовираження в суспільстві, яке встановлює жорсткі правила та контроль. Учасники ходи втрачають свободу і стають об'єктом контролю влади, що породжує питання про цінність індивідуальної свободи.
Життєві цінності та мораль: Твір акцентує увагу на життєвих цінностях та моральних аспектах в умовах великого стресу. Герої стикаються з виборами між власними переконаннями та вимогами суспільства, висловлюючи сумніви та конфлікти між моральністю та виживанням.
Соціальна критика: Кінг піддає соціальну систему критиці, особливо через організацію події "Довга хода". Спосіб, яким суспільство використовує молодь для розваги, викликає рефлексію щодо цінностей, які пріоритетні в сучасному світі.
Психологічний стрес та втрата гідності: герої твору демонструють, як психологічний стрес та екстремальні умови можуть впливати на психіку та гідність особистості. Аналізується, як екстремальні ситуації можуть змінити погляди та цінності людини.
Жертовність та справедливість: твір порушує питання про справедливість і жертовність, оскільки учасники ходи стають жертвами системи та суспільства. Чи є справедливість у такому жорстокому заході, і чи виправдовує вона жертовність учасників?
Критика влади та системи: через важкі умови "Довгої ходи", твір стає критикою влади та системи, що використовує молодь для власних цілей. Висловлюється питання про те, наскільки справедливо та гуманно суспільство використовує своїх громадян.
Загальною темою та проблематикою твору є глибока соціальна та філософська рефлексія, що дозволяє читачам задуматися над сутністю сучасного суспільства та людської природи в умовах екстремальних випробувань. Проблема "Ціна свободи та контроль" в творі "Довга хода" Стівена Кінга є ключовою темою, яка розглядає взаємовідношення між індивідуальною свободою та владою, яка встановлює контроль над особистістю. Учасники "Довгої ходи" втрачають свою особисту свободу з самого початку. Вони стають об'єктом контролю влади, яка регламентує всі аспекти їхнього життя, від швидкості ходи до періодів відпочинку. Це підкреслює те, як суспільство може обмежувати свободу для власної користі. Учасники змушені приймати моральні вибори щодо власної участі в ході. Їхні вчинки контролюються системою, що ставить під сумнів моральні принципи, використовуючи їх для розваги та експлуатації. Це піднімає питання про етику контролю над індивідуумами у суспільстві. Головним питанням є, яка ціна власної волі і чого може досягти людина в обмежених умовах контролю. Учасники ходи ризикують життям заради тимчасової свободи, але втрачають більшу частину своєї індивідуальності та невинності в цьому процесі. Система "Довгої ходи" створює екстремальний конфлікт між свободою та владою, де контроль використовується для задоволення потреб та бажань інших.
Чи рекомендувала б я цю книгу іншим? Однозначно так. Зайнявши своє особливе місце на моїй книжковій поличці та у серці, вона стала однією з моїх улюблених прочитаних книг, до якої можна повертатися знову і знову у різному віці та кожного разу по-новому відкривати для себе питання та проблеми, які вона піднімає та розкриває
Як же довго я читала цю книгу й навіть не знаю, чи це був у мене такий нечитун, чи саме ця книжка й загнала мене в стан нечитання. Бо, на жаль, мені вона не сподобалась.
⠀
У мене з Кінгом завжди було так: беру його книгу й точно знаю, що це буде щось круте, що мені точно «зайде». Але «Довга хода» мене розчарувала.
⠀
У книзі йдеться про тоталітарне суспільство, в якому щорічно організовують Довгу ходу. На неї потрапляє 100 хлопців-підлітків. Завдання - просто йти. Хто отримує четверте попередження - вибуває, тобто його застрелюють. Треба йти в одному темпі, не можна зупинятися, чи відходити. Тож отримати попередження доволі легко, зважаючи на те, що йти треба без відпочинку й вдень, і вночі. Серед цих 100 людей є і головний герой Гарреті. Саме від його погляду автор ніби й розповідає все, що відбувається.
⠀
Питань до стилю й самого тексту в мене немає. Написано гарно та легко й читається насправді не важко. Але до сюжету дуже багато маю питань.
⠀
Чому мені не сподобалась книжка?
⠀
🖇️ Сюжет не продуманий. Світ не описано, чому відбувається ця Хода, який її сенс? Незрозуміло, в якому світі герої живуть і чому цей світ в анотації називають тоталітарним, якщо навіть на Ходу йдуть добровільно?
⠀
🖇️Яка мотивація у героїв - незрозуміло! Хіба що тільки про мотивацію одного з них - Стеббінса - ми трохи дізнаємось в кінці. Чому на Довгу Ходу пішов сам Ґаретті, який є головним героєм, незрозуміло.
⠀
🖇️ Багатенько героїв, історії яких не розкриті й не показані. І так важко всіх по прізвищах запамʼятати, я постійно плутала Барковіча й Бейкера.
⠀
🖇️Велика кількість діалогів. По суті, вся книга - це опис того, як учасники йдуть і розмовляють про щось. Із часом стає просто нудно читати.
⠀
🖇️Передбачуваний фінал. Ну прямо дуже легко було зрозуміти, як усе закінчиться. При цьому сам фінал відкритий і не дає відповіді на запитання.
⠀
Водночас хочу відзначити, що деякі моменти справді вражають у книзі, зокрема, деякі діалоги між героями.
Близько 20 років було молодому Кінгу, коли він написав "Довгу ходу". Це перший його роман, хоча ми часто говоримо саме про "Керрі" в контексті старту творчості.
Однак "Довга хода" була написана в його студентські роки, за 8 років до видання "Керрі".
І от моя скромна книголюбська думка: в цій книзі не дотягує все🙉
Мені не вистачило ні деталізації світу, ні мотивації героїв, ні чітко окресленого фіналу. Я читала весь час в очікуванні, що ж там буде далі. Сюжет немає несподіваних поворотів, глибокої психології, якихось подій.
Алеее
Це писав Кінг.
У 20 років. Студентом.
На цей роман треба дивитись зовсім під іншим кутом! Як на щось, що стало початком, що містить палітру відтінків художнього стилю Кінга.
А також враховувати контекст, бо написане могло бути також реакцією на події того часу.
Тож я раджу цю книгу тим, хто має за плечима багато прочитаного Кінга! Не будуйте високих очікувань від роману, він написаний давно і написаний юним автором.
