"дії змінюють наш курс, впливають на наше майбутнє, але саме наміри визначають нас. без намірів ми ніщо."

з цією книжкою виходить дивна історія: під час читання ви розумієте, наскільки вона проста і банальна, але не можете зупинитися читати, скажено усміхатися і тупцяти ніжками від задоволення. тут дуже красива любовна лінія, божественні інтриги, азійська міфологія переплетена з сучасністю і доволі цікавий сюжет.

емі — камігакарі (вмістилище для богині), вона випадково дізналася супер неприємну інформацію і втекла з храму в ліс. а там зустріла стрьомного демона і поранену білу лисичку, яка згодом виявилася привабливим кіцуне з купою таємниць. далі разом з кіцуне вона починає шукати втрачених богів, аби запобігти власній долі — смерті в момент сходження на землю своєї богині. а потім ви кліпаєте, і перша частина завершується, і потрібно терміново читати продовження.

в історії дійсно дуже багато завʼязано саме на японській культурі і міфології, розповідаються різні легенди про йокаїв, від сторінок віє сніжинками і гірським повітрям, а в кожній сторінці відчувається цей вайб 16-років і перегляду аніме нон-стопом.

ця книжка ідеальна для читання перед зимою в листопаді або на початку грудня, бо сезон пасує до подій, що відбуваються. а ще це ідеальна історія, аби втекти від реальності, чесно. ви зануритеся в історію від початку і до кінця, проживете всі ці події з геніальним тріо (кіцуне, тенґу і людина) і відчуєте багато, дуже багато, емоцій.

я не знаю як описати словами все, що відбувається під час читання, але просто повірте — ви полюбите її. і полюбите жарти широ і похмурість юмея, описи засніженого лісу і впертість емі, дракона-клептомана та відважного тигра-йокая. всього за кілька сотень сторінок ви навчитеся давнім традиціям і пізнаєте культуру іншої країни.

перше, що ви бачите перегортаючи сторінки це величезна любов до книжок від буквально усіх персонажів. це тепла спільнота, яка налічує дуже різних, об'єднаних однією бібліотекою, людей. це маленьке містечко де всі знають один одного, і де головною розвагою є власне бібліотека, в якій працює головна героїня.

конфлікт доволі простий, але викликає шалену віддачу: через малий попит і дороге обслуговування бібліотеку хочуть закрити. працівникам забороняють говорити хоча б щось проти, відвідувачі і просто жителі міста обурені, а рада яка власне і приймає це рішення вже підшукує покупця аби отримати якомога більше грошей і користі з "нікому не потрібного приміщення". починається протест. о так, персонажі тут ну дуже смішні моментами, з власними цінностями які оберігають і за які борються і ще з деякою "мультяшністю", бо загалом вся історія сприймається радше як казка чи фільм 2010-х. всі супер підтримуючі, всі говорять про книги, всі роблять якісь нереалістичні штучки які працюють на їх користь (досі хіхікаю з того як в церкву запросили стриптизера аби привернути увагу до закриття єдиної бібліотеки).

тут є і кілька трагічних моментів, є весілля яке йде не за планом, є любовна лінія яка утворюється з порад один одному книжок (уііі). але це точно не та книга яку захочеться перечитувати і шукати приховані сенси. вона потрібна для швидкого відпочинку і хорошого настрою. під час читання ви просто слідкуєте за історією як за хорошим фільмом, який після себе залишає приємне тепло всередині. вона не супер вау, але доволі хороша, і точно підійде тим, хто шукає чогось легкого і любить читати про любов до книжок.

це саме та книга на яку я очікувала починаючи читати твори кінга. страшна, жорстока, з детальними описами насильства і психічно нестабільними персонажами які викликають сироти від страху.

сюжет розповідає про письменника, який щиро ненавидить власну персонажку і коли нарешті вбиває її в останній книзі — бурно святкує це і потрапляє в аварію. його рятує колишня медсестра тире найзапекліша фанатка номер один (схиблена на голову тьотя з садистськими нахилами, п'ятирічним запасом наркотиків і сокирою). з цього починається весь треш адже у героя немає сил аби навіть власноруч сісти, ноги в жахливому стані та й мозок через постійні дози препаратів теж. та найгірше починається коли ця фанатка дочитує останню книгу і дізнається про смерть персонажки.

книга на диво йде легко, але читати її — суцільна напруга і тривога за персонажа. на деяких моментах я просто банально випадала і по кілька хвилин дивилася у стіну аби переварити все що відбулося і зрозуміти чому це відбулося. кінець дивний. він цікавий і з присмаком скаженості яка відчувається крізь текст. це однозначно найкраща книга жахів яку я поки що читала, і це справжній на мою думку кінг. раджу. (але будьте готові до великого списку трігер ворнінг)

лише після прочитання я дізналася, що книга написана на основі сценарію до фільму, і якщо чесно якби фінал екранізації був таким самим як в книзі, це було б значно краще.

якщо ви дивилися одноймений фільм, сюжет вас не здивує: маленьке королівство на межі смерті, його правитель якому пропонують шлюбну угоду для його доньки, морська подорож довжиною в кілька місяців, таємничий континент на якому люди живуть в достатку та злагоді, і принцеса, яку віддають в жертву дракону. але принцеса тут не звичайна, вона вольова, сильна, кмітлива, і не хоче помирати. тож книгу можна умовно розділити на дві частини: спокійне весілля і динамічна гра в кота і мишу з драконом в лабіринті печер.

не очікуйте від цієї книги дуже багато, це дійсно казка з типовими персонажами і не типовою кінцівкою, яка особисто для мене витягнула книжку. з цікавого: тут ви побачите розповідь одразу від кількох персонажів, і окрему, створену спеціально для книги, мову драконів. лінгвістика драконів тут загалом займає значну частину, для неї навіть є окремий словник і кілька основних правил в кінці книги. єдиний мінус — дуже не вистачало перекладу фраз в примітках.

прочитала цю книгу за один день і це було доволі легко, з помірною дозою епічності, і драконом у якого є своя історія. але чи скажу я що прочитавши цю книгу моє життя змінилося? ні. це книга на той випадок коли вам захочеться щось фантастичне, легке, і таке, щоб сильно не напружувати голову.

цю книгу я раджу читати тим, хто полюбляє легке фентезі в якому романтична лінія не грає велику роль але все ж є; тим, хто любить азійську культуру; і тим, хто хоче отримати задоволення від неочікуваних сюжетних поворотів при тому відпочиваючи під час читання.

ця книга є ретелінгом казки «дикі лебеді», і знайомить з імператорською дочкою і її шістьма братами. дівчинка дуже непосидюча, тож вже на перших сторінках ледве не помирає, тонучи в озері. але її вчасно рятує дракон, який відкриває їй певну таємницю. а потім в один момент ви перегортаєте сторінку, і зі спокійного опису життя в палаці текст перетворюється на щось дуже динамічне, сповнене напруги і страху. тут є магія, дракони, прокляття, подорожі різними куточками країни і зовсім трошки любові. текст сприймається як легка казка, але втім має свою унікальність і мораль.

насправді я очікувала від книги набагато меншого, але кількість подій і розвиток персонажів приємно вразили і захопили. всі два дні під час дочитування я ходила і розповідала колегам про події в книзі, бо буквально кожен сюжетний поворот викликав якісь емоції. у історії є продовження в якому сподіваюся побачити більше взаємодії з драконами, бо цього трохи не вистачило.

всі події поставали в уяві яскравою картинкою, і чомусь в мене є стійка думка, що з книги вийшов би хороший мультфільм.