«Немає більш вишуканого катування, ніж надія.»
Коли тобі подобається певний жанр, то знаєш, що саме треба, щоб зачепити. Так ось у цій історії є ота напруга від якої бринить у душі й перехоплює подих. Коли на годиннику пів на першу ночі, зранку рано на роботу, чоловік обурюється «та скільки можна», а ти сидиш на краєчку дивана, нахилившись уперед, із занімілою ногою та затерплим попереком і не можеш відірватися - ось яка «Голлі». Нарощуючи напругу з першої сторінки не просто банальне «тримала в полоні до останньої», «Голлі» викликала своєрідну залежність.
Голлі Гібні - улюблена героїня Кінга, яка вперше з’явилася в трилогії про Біллі Годжеса. Вона розумна, сильна й має міцну хватку, коли справа стосується роботи. Та у звичайному житті Голлі геть інша. Сам Кінг характеризує її як обсесивно-компульсивну людину з величезним комплексом неповноцінності.
Голлі працює в детективному агентстві «Що впало, те пропало» й береться за розслідування зникнення молодої дівчини Бонні Дал. З перших сторінок відомо, хто тут є головним по злочинам - пара професорів-пенсіонерів, щире кохання яких мало б викликати милування, якби те, що вони роблять не було настільки страшним. Залишається викрити їх та покарати. Та хіба це так легко? Під час розслідування виявляється, що Бонні не перша… Окрім жахів цього суцільно зла, Голлі доведеться боротися з травмами минулого та намагатися врятувати своє майбутнє на тлі всім нам відомого Covid-19.
Читаки, тут відверто та гостро про расизм, гомофобію та канібалізм. Підняті теми соціальної нерівності, сексуального домагання, шкідливих звичок, політики Трампа. Дуже моторошна, гидлива місцями історія, проте настільки атмосферна - не передати. Дуже сподобалося. Обожнюю письменницьку майстерність Кінга. Його вміння досконало описувати персонажів та їх почуття, створювати яскраві, моторошні, пронизуючі картинки. Моменти, які були особливо вражаючими, перечитувала по декілька разів.
Тепер Голлі - моя улюблениця, пробач Долорес Клейборн.
Це перша моя детективна історія від Кінга , хоч я вже достатньо прочитала книг від короля жахів . Хоч я і не читала інші попередні книги , де наша головна героїня Голлі присутня, мені це не завадило насолодитись цією історією . В принципі вона не дуже привʼязана до попередніх книг і Кінг робить достатньо відсилок до інших частин , що тримає нас в курсі хто є хто для Голлі. Немає такого , що ти сидиш і думаєш «хто це і що він тут робить, а ну я її кину і прочитаю попередні книги». Планую тепер правда прочитати ці книги теж . Я дуже люблю , коли я вже з самого початку знаю вбивцю і слідкую за ходом розслідування , чекаючи поки детектив дізнається , те що і ми . Мені найцікавіші розділи , якраз ті , де ми дізнаємось мотиви убивці , риємось в їх брудних думках . Для тих хто любить криваві і гидкі подробиці , ця книга ідеальна .
Одразу видно , що Кінг писав цю книгу під час ковіду , бо прям в книжці дуже багато деталей про це . Дивно якось це читати , таке відчуття наче це було вже 100 років тому . Як завжди у Кінга , ця історія була моторошна , з гидкими подробицями . Ну за це ми його і любимо . Але паралельно з цим , йому вдається створити , такі теплі та зворушливі стосунки між героями . Ідеальна книга , щоб і жахатись під Гелловін 🎃 , і розчулитися і поринути в незабутні розслідування . Мені подобаються не всі книги Кінга , але ця сподобалась від початку до кінця
Це було не моторошно і не жахливо. Але нерви, місцями, полоскотало.
"Голлі" - якісний трилер, за розвитком подій якого, було цікаво спостерігати. Теми канібалізму та божевілля обіграні з родзинкою. Але вразливим, я б не радила читати, місцями було досить огидно.
600 сторінок минули швидко. Сюжет не провисав. Все відбувалось логічно, обґрунтувано та рівно. Але поправді, я трохи розчарована. Ні, книга дійсно хороша. Але я так багато чула "Кінг, Кінг", що очікувала чогось такого "вауууу 😵💫". Але тієї перчинки, яка б зачепила мене - не знайшлося.
Мені сподобалась Барбара - прикольна та кмітлива дівчина. А Олівія взагалі підкорила своєю харизмою в майже 100 років. Щодо Голлі, дійсно, щоб краще зрозуміти її особистісний розвиток, треба було читати попередні частини (які я не читала, бо мені треба було саме Цю книгу 🙈). Як я зрозуміла, вона до свого немолодого віку була залежна від думки матері. Проте, тут її вчинки доволі дорослі та самостійні. А враховуючи фінал, то я б не хотіла зустрітися з Голлі в темному провулку 🙈
Підсумую, книга варта витраченого часу та уваги. Але мої завищені очікування зіграли зі мною злий жарт 😶
P.s. у сюжеті багато згадок про ковід, маски, вакцинацію. У наших реаліях це здавалося мені таким далеким, наче в минулому житті, ех, чудовий був час)
