Прочитавши анотацію, я вагався, чи купляти цю книгу, здавалося, що це звичайна романтична історія про кохання. Але ж це Брендон Сандерсон! Я купив і не жалкую. Перші кілька розділів це дійсно було схоже на роман про кохання. Але далі все змінилося і вийшло чудове фентезі, хоча й схоже на казку. Отже, на відміну від самої книги, анотацію вважаю невдалою.
P.S. секрет Гака я розгадав одразу.

Хоч це й не мій жанр, книга мені сподобалася: читається легко написано з тонкою ноткою гумору. Хоча фінал й був передбачуваним.

Книга сподобається поціновувачам чаклунів, відьом, демонів, заклять, перенесення душ тощо. Сюжет доволі цікавий і я б сказав - незвичний. Але от велика кількість персонажів, та ще й з іменами, що для нашої місцевості дуже екзотичні, робить цей роман важким для сприйняття

І знову дівчина — головна героїня, і знову — військова школа. Коли я почав її читати і виявив ці два факти, то подумав: "Скільки можна? Одне й те ж". Але сюжет зовсім не схожий ні на "Безніч", ні на "Четверте крило".
Хоч я й симпатизував головній героїні, позитивною героїнею я назвати її не можу. Як на мене, тут взагалі немає повністю позитивних героїв і це мені дуже сподобалося. Єдине, що мені не сподобалося це те, що події відбувалися занадто швидко: бій наче тільки почався, а ось він вже й скінчився. Хотілося більш масштабних описів.
Тепер я розумію, чому навколо цієї книги такий ажіотаж, сюжет дійсно цікавий.

З огляду на події, що відбуваються в нашій країні або в Ізраїлі, ця книга втратила актуальність. Цікаво мені було читати лише історичні факти, які автор використовував як приклади.