«Напівлихий» від Саллі Ґрін стала першою трилогією, яку я прочитала в ранньому підлітковому віці, і це стало справжнім відкриттям для мене. Без перебільшення - книги стали моєю любов'ю! Через цю трилогію я почала читати постійно 💖 Памʼятаю як радила їх усім друзям. Протягом книги я дорослішала із Натаном. Відчувала і біль з розчаруванням, і лють з відчаєм, і теплі романтичні відчуття. Взагалі відчувається, що авторка провела багато часу на природі. Через роки згадую ліс і поле, які там були описані, хоча вони і не відіграють ключової ролі в сюжеті.
Світ історії – це поєднання магії, боротьби за свою ідентичність і величезної моральної дилеми. Натан — напівлихий, що означає, що в його крові тече як біла магія, так і темна сила. Він змагається із внутрішніми демонами. І цей процес дійсно заворожує і дає надію, що шанс на краще завжди буде. По секрету, Натан - це мій перший краш, тепер всіх чоловіків обираю зі схожою зовнішністю і характером 👉👈
Мені дуже сподобалося, як Ґрін зуміла поєднати такі елементи як магія, складні емоційні стосунки та моральну дилему. Кожен персонаж у цій трилогії має свою історію, і їхній розвиток абсолютно неочікуваний. Навіть негативні персонажі не були картонними для мене, а любовна лінія дужееее здивувала в 3 книзі. Але Натан назавжди залишиться найсолодшою булочкою🥺🩷.
Серія навчила мене важливому: не бійтеся бути іншими, навіть якщо світ намагається накласти на вас ярлики. Змагайтеся за своє щастя. Зростайте. Обовʼязково в кінці отримаєте спокій.
Кому я можу порадити:
Якщо вам подобаються книги, де магія переплітається з реальними емоціями і дилемами, то «Напівлихий» обов’язково варто прочитати. І хоча вже пройшло чимало років, сподіваюся книга не втрачає своєї актуальності і бути цікавою і для підростаючого покоління Х❤️
Все, що мені хочеться сказати це «😭😭😭»
Натан насправді киця й мені було боляче через те, що з ним робили інші
Читати було легко, але й місцями нудно, тому зняла зірочки
Це було дуже неочікувано. Але давайте про все по порядку.
- Стиль написання (дві часові лінії та розповідь від першої та другої особи) насправді захопив мене з першої сторінки. Я навіть не помітила, як ковтнула перший розділ, а за ним і п’ятий. Це було легко, цікаво, інтригуюче.
- Мені сподобався світоустрій. І так, я дуже люблю антиутопічні елементи у фентезі.
Варто відзначити, що я починала читати книгу твердо переконана, що це буде щось типу Персі Джексона чи Гаррі Поттера. Обраний хлопчик, який мусить рятувати світ замість дорослих, і все таке. Але це зовсім інше.
По-перше, тут багато важких тем і тригерів. Іноді було досить непросто читати.
По-друге, за характером оповіді, сюжетом і перспективами, це значно похмуріша історія. Деякі герої померли, а деяких, як я підозрюю, чекає така ж участь. Але мені подобається атмосфера і те, до чого все йде (Боже, я зараз звучу як жахлива людина🥲, але ладно).
Переходимо до того, що мені не сподобалось.
▪️багато згадок про ₚосію. Іван і Нікіта як псевдоніми. Солженіцин і «Один день Івана Денисовича». Так, я згодна. Я не заперечую. Я. Просто. Травмована. І тому мене бісить все російське. Але... Тим не менш, мене перекошувало при кожній згадці🥲
▪️середина книги значно програє початку і завершенню. Не тому, що було не цікаво. А тому, що вона була перенасичена героями, подіями, сюжетними поворотами. Я десь відсотках на 60-70 зловила себе на думці, що квест перетворився на марафон, і я навіть трохи втомилась це читати. Схоже відчуття в мене було від «Часу немає» Рустема Халіла, коли всього було просто забагато.
▪️любовна лінія майже не розкрита, але це більше пов'язано з тим, що герої фактично не мали часу побути разом. Я сподіваюсь, що в наступних книгах в житті Натана буде кохання, але це буде не та людина, в яку він закоханий зараз (ну я шиперю його з тим, хто мені подобається, маю право🌚).
Але закінчу відгук ще кількома приємними моментами.
Мені подобається тема дуальності і вибору. І герой тут добре прописаний (ну я взагалі люблю морально сірих, шо ви мені зробите).
✨Твої думки і твоя поведінка показують, хто ти такий. Ти матимеш могутній Дар… ми всі це бачимо… і лиш те, як ти ним скористаєшся, покаже всім, який ти є — добрий чи поганий.
А захоплюючий кінець спонукає читати далі.
