Коли я починаю читати легкі романтичні книги, то не ставлю собі жодних очікувань. В більшості випадків всі ці історії доволі солодкі та веселі. Але «Віднині й довіку» Сари Дессен мене приємно здивувала. Вона не лише заволоділа моєю увагою з перших рядків, але й не хотіла відпускати на останніх сторінках🤍
У книзі нам розповідають історію молодої дівчини Луни, яка допомагає свої мамі та хрещеному батькові в організації весіль. Одного дня вона знайомиться з сином їхньої клієнтки – Амброузом, який спочатку сильно її дратує, а після того, як її власна мама наймає його до них на роботу, Луна починає пізнавати його ближче та починає розуміти хлопця. Проблема лише в тому, що дівчина так і не змогла пережити втрату свого колишнього хлопця, тому зовсім не ходить на побачення, і не дає нікому шансу завоювати її прихильність.
Ця історія показує нам, як складно буває людям після трагічних подій, а також переконує, що в житті можна знову стати щасливими та насолоджуватися всім, що на нас чекає в майбутньому.
Читаючи «Віднині й довіку» я ловила себе на думці, що хотіла б переглянути її екранізацію. Тому дуже сподіватимуся, що колись матиму можливість це зробити.
• Бувають моменти, коли треба втручатися, і моменти, коли слід залишити все так, як є. Я добре вивчила різницю між ними. Деякі люди люблять проявляти свій сум на публіці, але більшість хоче поплакати на самоті.
• – Не думаю, що хтось насправді знає, що на них чекає в майбутньому, – відказав Ітан. – Усі ми просто живемо і сподіваємося на краще.
• Іноді забуття когось – це так само боляче, як і памʼять про нього.
• У нашому великому світі стільки речей, про які ми просимо, яких прагнемо і які згадуємо у молитвах. І задовольнити бажання кожного просто неможливо. Але не треба припиняти просити. Якщо ти перестанеш мріяти, то буде нічому здійснюватися.
🎧Motive – Ariana Grande та Doja Cat
Перші 70 сторінок книги мені не сильно сподобалися. Я навіть захотіла від неї день відпочити і взялася за детектив. Наступні 300 сторінок я прочитала на одному диханні.
Не очікувала, що роман наштовхне мене на величезну кількість роздумів про любов, сім'ю, весілля. Але у книзі є чимало моделей стосунків, які демонструють, що бачення щастя в кожного своє. Ось декілька з них.
💞 Подружжя Бейкерів має п'ятеро дітей, постійно розривається між ними і роботою. А старша донька - між навчанням і доглядом за братами й сестрами.
Звучить жахливо. Проте, це сім'я, у якій всі одне одного люблять, поважають, а батьки й досі закохані.
💞 Стосунки Луни з Ітаном розвивались дуже стрімко, але закінчилися трагічно. Тому це ще й книга про біль, втрату, потребу прийняття і бажання жити далі.
💞 Що підлітки, що дорослі однаково уникають серйозних стосунків, так як бояться відповідальності.
💞 Наречені на власному весіллі плачуть і запитують в організаторів, чи вірять ті у справжнє кохання. Це вплив стресу чи їх шлюби заздалегідь приречені?
💞 Треті шлюби і треті розлучення. Чи можна стати досвідченими у питаннях, які стосуються кохання?
💞 У романі також згадувалися розриви стосунків через меркантильність, подружні зради, туга за колишніми та інші ситуації.
Книга викликала у мене і сльози, і радість, і шок. Майже всі неприємності, які виникали на весіллях, здавались мені абсолютно безглуздими і неправдоподібними. Однак, коли я згадала власні проблеми з фатою, документами, фотографом, чужим весільним букетом і ще декілька нюансів, то зрозуміла, що весілля - це той день, коли можливо все 🤭. Чого зі мною не трапилося, так це сумнівів щодо існування справжнього кохання ❤️
Мабуть, це перший раз, коли я хочу подивитись екранізацію після прочитання книги.
Я не думала, що ця історія настільки в мені відгукнеться, настільки сподобається і настільки вразить.
І настільки розчулить.
Луна допомагає матері у весільному бізнесі. Тож часто стає свідком не надто приємних сторін найголовнішого свята. Можна назвати Луну циніком, що не вірить у кохання, однак історія дівчини набагато глибша.
Чесно кажучи, я не чекала від книги нічого грандіозного, а отримала нетипову для підліткових історій глибину і щирість. Відвертість і правдивість.
У книги прекрасна проблематика і подана вона так, що неможливо лишитись осторонь.
Мені дуже сподобались герої. Особливо героїня - вона така справжня, вона має право на кожну свою реакцію, вона проживає своє горе дуже щиро. Мені боліло серце за неї.
Вільям і мама героїні цікаві персонажі, що спочатку можуть викликати спантеличення, втім по ходу книги розкриваються і стають невідʼємною частиною любові до цієї історії.
І, нарешті, Амброуз. Персонаж, якого сміливо можна називати новим улюбленим чоловічим персонажем.
Від останніх сторінок я, чесно, плакала. Втім це книга не про сум і сльози.
Це про другі шанси, про мрії і бажання, про маленьку радість і велику любов.
Прекрасна книга, щиро раджу.
