Покупка цієї книги якось взагалі пройшла повз мене, просто побачила її в нас на полиці і подумала, ну добре, колись прочитаю. Очікувань не було ніяких. А тепер я жалкую що не дібралась до неї раніше, яка ж вона цікава! Я читала і хотілось все більше і більше нарешті розібратись хто винен і де ж правда. Тому цей містичний трилер дуже мене вразив.

Меллорі пережила жахливу травму, через яку почала вживати наркотики. Її життя пішло на перекіс, а залежність не покидала. Доклавши неймовірних зусиль вона стала на шлях виправлення і знайшла гарну родину де вона може працювати нянею і мати власне життя. Але усе вийшло не так райдужно як обіцялось. Її подопічний одержимий духом Анни, а його батьки в це не вірять. Лише милий Адріан на її боці і намагається допомогти, але з кожною сторінкою історія все заплутаніша і страшніша.

Напруга в книзі дуже відчувається. Головна героїня приємна дівчина і усе співчуття на її боці. Тедді неймовірно мила дитина доля якої дійсно вас здивує. Історія заворожує і не відпускає до останньої сторінки. А правда яка вийде наружу дійсно несподівана і гнітюча. Тому для поціновувачів цього жанру дуже раджу, ця книга дійсно варта прочитання.

Оформлення книги просто неймовірне, тому повз я просто не змогла пройти, але сама історія мене зовсім не вразила і я зовсім нічого не втратила б не прочитавши її.

Перша частина мені настільки не сподобалась, що другу я прочитала тільки завдяки великій кількості відгуків, де люди казали що вона точно краще і реабілітує цю дилогію. Так і сталося. Але через те що це фентезі зі світом фейрі, думаю воно багатьом припаде до душі.

Концепт Милостового і Немилостивого Двору мені сподобався. Звісно в 2 частині про це більш детально розповідається, але магічна складова вийшла цікава. Таємниці, закляття, заплутаність становища і любовний трикутник – все було на високому рівні.

Любовний трикутник між Абріеллою, Себастіаном та Фінном вийшов приреченим з самого початку через наївність Брі. Хоч як не намагались змалювати Басті приємним та класним він мені постійно не подобався. Брехун і моральний домінатор. Трохи схожий на Темліна, але там мені досі шкода його, а тут жодного гарних відчуттів до персонажа не маю.

Особливою любов'ю до Фінна я теж не прониклась. Чомусь в них обох мені не вистачило чогось максимально чоловічого. Але Абріеллі думаю все було норм😅 Було багато моментів коли я не розуміла поведінку героїв і що ними двигало і Брі теж для мене далеко не найкраща головна героїня. Для мене історія вийшла ні риба, ні м'ясо, коли наче і цікавий концепт світу, але щось не так з реалізацією.

Я дуже рідко читаю щось подібне, хоча варто частіше додавати схожі теми для розширення кругозору. Читаючи я дізналась багато цікавих моментів або освіжила вже наявні дані.

Оформлення дуже класне. Кольорове, яскраво відображає написане і ілюстрації точно на подумати і порозглядати. Картинки чудово відображали написане.

Історичний нон-фікшн з глибоким сенсом та думками на подумати. Можу радити кому цікава данна тематика і любить подібний жанр. Завдяки гарному оформленню я прочитала без напруження, але без нього мені було б важче сприймати цю інформацію.

Нічого особливого я від цієї книги не очікувала. Думала це буде щось типу підліткової магічної казки. Але побачивши новини про вихід другої частини, ще й з такими гарними артами я точно вирішила що треба читати. І не помилилась. Цей новий магічний світ мені сподобався і я вже дуже хочу прочитати продовження цих пригод.

Іґніс такий чарівний і такий смішний. Прекрасний персонаж, який себе недооцінює. Він справді сильний та могутній і я рада, що Ґайя не дає йому про це забути. Взагалі здається Ґайю писали з мене. Її бажання поїсти, скуштувати усі смаколики навколо, причарувати інших заради вигоди та пудрити мізки сильному магу це просто мій муд по життю. Я про їжу, а не про все інше🤣

Тут дуже slow burn розвиток відносин головних героїв. Прям дуже. Прям настільки, що здається ніяких відносин нема і я сама їх собі вигадала. Тому мені особливо важливо побачити що з цього вийде у наступній частині. Хоча їх дружба і підтримка вже створює прекрасну лінію.

Хоча було багато моментів, які я не могла зрозуміти і постійне згадування Академії Аматерасу, історія в цілому залишила приємний післясмак і бажання читати далі наступну частину. Але треба точно запастись смаколиками, тому що відчуваю що буде доволі гаряче і смачно.

Чергова класна книга від чудового видавництва. Гарне оформлення, кольоровий зріз з написом, закладинка для зручності, усе дуже якісно і читати саме задоволення.

Сама задумка книги не нова. Чоловік, мачуха та донька. Чоловік зникає і після цього виникає купа запитань. Сама розповідь ведеться від обличчя Ханни, дружини Оуена, вона намагається розібратися в тому що сталося з її чоловіком і як налагодити стосунки з його донькою підлітком. Хоч тут і немає динаміки і супер напруги, але читати дуже цікаво.

Ханна і Бейлі знаходять багато зачіпок і повільно, але впевнено знаходять відповіді на питання де їх чоловік і батько. Ханна як жіночий персонаж мені дуже імпонує. Вона дуже впевнена, стоїть на своєму і робить правильні вчинки. І хоч як їй важко не даються деякі рішення, вона порається якнайкраще, захоплююсь нею, тому що я б так не змогла.

Бейлі це 16-річна дівчинка життя якої змінюється не в найкращу сторону, а підлітки важкенько таке переживають. Спочатку в її житті з'являється мачуха, а потім зникає батько. І хоч спочатку вона мені не дуже сподобалась, але з часом її персонажа гарно розкрили і мені було дуже її шкода.

Загалом книга добра, динамічного сюжета тут немає, але події цікаві, іноді доволі непередбачувані, а кінцівка дійсно викликає подив, тому що зазвичай ми до такого не звикли.