Сапфічна історія кохання двох дівчат в метро. Минула книга "Червоний, білий та королівський синій" мені неймовірно сподобалась, тому від цієї я очікувала такого ж захвату. Навіть мала оригінал книги з підписом, але тепер хочу її пошвидше продати і забути цю історію.

Мені нічого в цій книзі не сподобалось. Я читала через силу і домучила тільки тому що не кидаю книги і планувала відвідати по ній книжковий клуб. Головні герої, сама історія, кількість бі, лесбійок, ґеїв, дреґ-квін, небінарних особистостей і тд цього всього було занадто. Я нормально читаю книги, де є щось одне, але коли усе разом і гетеро персонажів вважай нема, то схоже це не для мене.

Оґаст закохалась з першого погляду у дівчину, яка катається в метро і зависла в якійсь часовій петлі. Кидає все і вирішує її рятувати через максимально сильний сексуальний потяг до неї. Дуже надумана і нереальна історія. Багато дівочих сцен, які мені неприємно було читати. Впевнена що книга знайде свого читача, тому що бачила вже багато позитивних відгуків, але просто я не в їх числі.

Я маю сестру, тому по особливому ставлюсь до усіх книг, де є сестринські стосунки. Мені це близьке і я це розумію. Тут у всіх трьох сестер різні проблеми, але їх замовчування лише погіршує стосунки. Важливо завжди проговорювати те, що вас турбує, особливо з близькими.

В цій книзі підіймається важлива тема материнства. Авторка, як і одна з її героїнь, як раз була вагітна 2 дитиною під час написання книги і мені відгукувалось усе, що було написано про материнство. Це нормально не хотіти дітей, як Настя, я згодна на 100% з її обґрунтуванням цього питання. Це нормально дуже хотіти дитину, проходити лікування, еко і не зупинятися перед своєю мрією малючка, як ...... Це нормально після першої дитини навіть боятися думок про другу, як Аліса, але все одно ще раз завагітніти. Усе це нормально, якщо ви почуваєте себе в цьому комфортно. Дитина це про вибір, це те, з чим вам жити все своє життя, тому і відноситись до цього треба дуже раціонально.

Щоденник мами, який знаходять дівчата, багато чого їм пояснив. Більше, ніж вона сама за все своє життя. Тут в цілому дуже сумна ситуація в родині. Із покоління в покоління переходить 0 розуміння і тільки постійні накази чистоти і допомоги. Куди ж без вагітності в 16, але вибір який зробила самотня мала налякана дівчинка вартий розуміння і підтримки однозначно. Коли ти не підготовлений і нічого не знаєш про дорослі любощі кохання часто завершується доволі передбачувано.

Поки не народиться дитина, ви навіть не уявляєте скільки задач можете робити одночасно. Це більше, ніж робота і тут мало просто любові до малючка. Життя змінилось і усе ніколи більше не буде як раніше. Дуже важливо мати стабільний дохід, якого буде вистачати на потреби дитини та сталеві нерви, щоб жити у розумінні і злагоді.

Мені хотілось би продовження. Сестри разом прожили болючу історію їх мами, але дуже хотілось би подивитися на їх життя далі, після тижня проведеного разом. Цікаво, які висновки вони зробили і чи змінили своє життя на краще.

Купила цю книгу заради спільних читань і не відкладаючи приступила. Побачивши доволі невисоку оцінку на Goodreads 3.58⭐️ я не очікувала багато і готова була до посередньої книги. Тому уявіть моє здивування коли я почала її читати і просто отримувала захват і шалені емоції майже на кожній сторінці😱 Ця книга це точно щось неймовірне і непересічне.

6 кандидатів, але тільки 5 отримає блискуче майбутнє і доступ до найціннішої інформації людства. 6 головних героїв і кожен має своїх демонів. За усіма було дуже цікаво стежити, але для мене Паріса стала особистим крашем. Кожен розділ від її імені викликав бурю емоцій та вражень. Вона абсолютно непересічний персонаж.

Ніко, Паріса, Трістан, Рейна, Ліббі, Каллем це шістка Атласа Блейклі.
Багато головних героїв, але авторка максимально для 1 книги розкрила кожного. Що вони думають, чим живуть, яка їх історія і на що вони сподіваються. Персонажі з сірою мораллю, з високими очікуваннями та зовсім не дружелюбні.

Читаючи книгу я отримувала багато класних насичених емоцій. Не усі були позитивні або приємні, але в цьому і є родзинка цієї книги. Персонажі можуть не подобатись, світ може бути не зрозумілим, але те як авторка затягує нас у свої тенета психологічних ігр ігнорувати точно не можна. Я з нетерпінням чекала на вихід наступної частини і нарешті вже можна побігти і купити її🤤

Як мені сподобалось! Прочитала на одному диханні і зовсім не могла відірватися! Було так цікаво, так атмосферно і так розумно! Ця книга не просто класно написана, це ціла книга квест де ми з головними героями розгадуєм загадки і шукаємо відповіді. Подібного я точно не читала і терміново хочу братись за наступну частину і вже заочно чекаю на третю!

Мені дуже сподобалась Айворі. Її ім'я, поведінка, розум та романтичні вподобання були цікаво описані і за цим було захопливо спостерігати. Любовний трикутник трохи напрягав, тому що ці постійні думки про офігенних Ґрейсона та Джеймсона не давали мені зосередитись і обрати одного🤤

Мені не сподобались постійні згадки Емілі. Вони були дуже надокучливими і заважали історії. Але окрім цього мені було дуже цікаво, читалось швидко, повороти подій дивували, а хімія бриніла у повітрі. Однозначно берусь за наступну частину і з нетерпінням чекаю на вихід третьої.

Обкладинка та анотація дуже мене заінтригували. Я очікувала чогось моторошного і точно не прогадала. Страшне місце, привиди, вбивства та насилля, історія не з приємних, але дуже щемлива та сумна.

Світу за Прихистком не існує. Хоча насправді в.йна в країні нікуди не поділася, просто відступила на задній план у порівнянні з жахами сьогодення, які переживають діти. Вони покинуті на поталу один одному і кожен сам проживає цей біль. А болю тут було забагато. Відьми, Вовкулаки, Зміючки головні угрупування Прихистка. Новенькі проходять моторошні посвячення, а будь-яке зло залишається непокараним.

Сподобалось як через призму головних героїв були показані людські пороки, як вони пояснювались і яких висновків вони доходили. Мілорд викликав таку антипатію, що фізично вернуло від нього і відчувалась лише огида. Було шкода усіх, окрім нього. Були несподівані моменти, несподівані та несправедливі смерті, тут усього потрохи вистачало.

Мені точно не сподобались імена і усе, що було пов'язано з ними. Як часто вони змінювались, який сенс вони у собі несли і їх значення. Тема насилля та зґвалтування була дуже сумною. Ці бідні діти, які просто не заслуговували цієї долі. Кінцівка теж вразила і своєю скорботою і вірою в краще світліше майбутнє.