Loading...

Нестерпна легкість буття

RDT оцінка
8.1
14
Ваша оцінка
відгуків
11
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про книжку
Код товару
110668
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
320
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.333
ISBN
9786176797012
Опис

«Нестерпна легкість буття» — легендарний роман одного із найвизначніших письменників сучасності Мілана Кундери, сповнений глибокого сенсу, із блискучими та грайливими роздумами і різноманітністю стилів; це книга, що надихає і змушує замислитися.

Томаш — успішний хірург, а згодом мийник вікон — ніжно любить свою дружину Терезу, втім, не може відмовитися від поза­шлюбних зв’язків, які виправдовує власною теорією про буцімто різне походження любові тілесної й душевної. Така життєва філософія примушує Терезу страждати впродовж усього шлюбу. Після вторгнення російських танків до Праги подружжя емігрує до Цюриха. Тереза сподівається на нове життя, та чи судилося її мріям збутися? Чи здатна людина перевірити на правильність свій вибір? Адже життя не має дублів, воно водночас і генеральна репетиція, і, власне, вистава. Життя легке, та легкість його нестерпна. 

Враження читачів
RDT оцінка
8.1
14
Ваша оцінка
відгуків
11
Котик
8
25.01.2024
Перша книга цього автора і чесно кажучи вона мала для мене 3 епізоди: після читання, після перегляду фільму з шикарним Дей-Люісом, та після обговорення в книжковому клубі.
1 епізод - що за фігня ні про що.
2 епізод - оу, то тут є сюжет.
3 епізод - ну ніфіга собі тут всього і так багато!
Чим запамяталась - мені не подобався жодний персонаж, всі бісили) Але цим вона і зацепила - не можна залишитись до всіх, хтось тебе та зачепить.
чудовий історичний фон, який закинув мене до вікіпедії та читання про вхід савєтов до Чехословаччини. Яка іронія із сьогоднішним днем.
Чим хороша книга - вона може сподобатись чоловічій авдиторії, головний герой "зрозумілий" в багатьох аспектах. Чим погана - ну які кошмарні жіночі персонажі.
Але класику читати треба, тож ідіть і читайте!)
10
21.05.2024
Роман, який приніс його автору славу і світове визнання, і який остаточно не залишить байдужим читача. Бо це настільки різноплановий і багатошаровий твір, який, перечитуючи, щоразу можна відкривати по-новому.

І тут, аби зрозуміти героїв, потрібно й самому мати певний життєвий досвід: пережити любов, зраду і втрату.
Що вразило мене найбільше з усіх тем, які порушує Кундера, безперечно це самі герої - Томаш, Тереза, Каренін, Сабіна, Франц - їхні характери, життєві драми, роздуми, постійні сумніви...

Про особливості почуттів і життєву філософію кожного можна окремо говорити чималу годину. Та тема, що стосується батьків і дитинства, є теж цікавою. Оскільки саме батьки впливають на наші рішення, наші вчинки і, зрештою, на саме життя. Відносини Терези з матір'ю та Томаша зі своїм сином - яскравий тому доказ.
Ну і врешті - це тема самотності, яка є у кожного з героїв, і яка у кожного своя.

Чи потрібно виділяти тему зради? В романі вона досить яскраво простежується, починаючи з "походеньок" самого Томаша. Автор запитує: "Можна зрадити батьків, чоловіка, любов, батьківщину, та коли вже немає ані батьків, ані любові, ані батьківщини, що ж іще можна зрадити?" Певно, що не зрадити собі, адже життя дається лише раз, "адже життя не має дублів, воно водночас і генеральна репетиція, і, власне, вистава. ЖИТТЯ ЛЕГКЕ, ТА ЛЕГКІСТЬ ЙОГО НЕСТЕРПНА".
Експерт Readeat
8
16.05.2024
Не дивлячись на назву, легким читання не було. Ні, я розумію, що постмодернізм і не має бути таким. Але ж, Боже ж мій, яких тільки тарганів немає у людських головах, які тільки вчинки вони не викаблучують. Але ж: за що це усе мені?😄

Чому легкість? Тому що усе у житті немає повторів. Важко лише Сізіфу, який має постійно пхати камінюку вгору, а так - einmal ist keinmal (один раз - жодного разу), тобто не беріть дурного в голову.

Я б не брала, але ж теми у творі підняті нелегкі. Повстання чехів 1968, любовні стосунки на тлі цих подій та еміграції, подорожі та поїздки, доля малих народів, Батьківщина чи глобалізація, мистецтво, наука, сенс життя. Герої дуже непересічні, їх стосунки такі ж, сприйняття світу і дійсності може суттєво відрізнятися від загальноприйнятих. Єдине, що цих людей об'єднує - це любов або прагнення її.

"Найліпші дні її життя припали на ту пору, коли вона фотографувала російських вояків на вулицях Праги й наражалася на небезпеку. Тоді телесеріал її марень урвався, й уночі вона спала спокійно. Росіяни принесли їй на своїх панцерниках гармонію. Тепер, коли свято добігло кінця, вона знову почала боятися своїх ночей і хотіла втекти від них. Зрозуміла, що бувають обставини, коли можна почуватися сильною і задоволеною життям, тож хотіла виїхати за кордон, сподіваючись знайти їх там."

Але де б ми не були, куди б не мандрували або поверталися, своїх тарганів ми забираємо з собою. І це так сумно.