(Видих)
Ще одна улюблена книга цього року — Мемуари нашої сучасниці, написані надзвичайно щиро, з метою викликати не співчуття чи обурення, а максимально обʼєктивно (це видно з посилань, зауваг та сумнівів) розповісти свою історію:

про насильство, в яке важко повірити
💭 "Шон відпустив запʼястя, і я впала на підлогу. ... Втупилась в дзеркало на дівчину, яка стискала запʼястя. Очі в неї були скляні, по щоках котилися сльози. ... Я плачу лише від болю, — сказала я собі. ... Я не розуміла, яка хвороблива правда міститься в цьому переконанні. Як я спустошила саму себе. Попри всю одержимість наслідками того вечора, я хибно зрозуміла життєво важливу істину: те, що це не зачепило мене, якраз і було наслідком"

про людей, які словами та діями показують, що інший світ існує
💭 "Чарльз сказав, що любить мене, але це йому не під силу. Він не може мене врятувати. Тільки я сама можу.
Я гадки не мала, про що він говорить"

і про ключ до нового життя
💭 "Цю самостійність можна називати по-різному. Трансформація. Метаморфози. Фальшивість. Зрада.
Я називаю це освітою"

Всі ми з різних дитячих. Але кожен з нас у дорослому віці може обрати інший сценарій. Свій.

"Цирцея" — одна з улюблених книг цього року ♥️ Навіть не знаю, як її описати, щоб уникнути кліше та фанатизму)

Обожнюю грецьку міфологію та історії про жінок, які одного дня приймають рішення, що будуть жити інакше, бо така можливість є завжди. Та найголовніше — починають діяти, спираючись на те, що для них важливо, на те, що вони люблять, на те, заради чого вони готові ризикнути, а не на свої страхи та звичні думки.

Це мислення, яке можна обрати, щоб сталось звичайне диво — життя, в якому можна безпечно та з великою радістю розкривати свою справжню суть.

💭 "І все ж дурною себе не відчувала. А відчувала, що пройшла тяжке випробування"

💭 "Немає нічого гіршого для чаклунських чар, ніж страх невдачі"

💭 "Думка ось яка: життя моє проходить у темряві глибин, але я не темна вода. Я істота, що в ній живе"

💭 "А потім я дізналася, що можу світ зігнути своєю волею, як стріла згинає лук. І готова була докладати зусиль скільки завгодно, аби зберегти цю силу у своїх руках"

Ідеальна книга для тих, хто мріє повернутись до читання. Та тих, хто потребує історії, де добро перемагає зло, щоб наповнитись теплом у наші непрості часи.

Доросла людина навряд чи обере цю книгу, побачивши на полиці, бо впевнена на всі 100 — така обкладинка призначена для дитини. Я теж пропустила би її, але побачила рекомендації від людей, які неочікувано для себе сміялись і плакали над цією історією. І це ті самі люди, що читають Пруста, Муракамі та Канг.

💭 "Ці маленькі скарби, які ми несподівано знаходимо. Вони зʼявляються в моменти, коли ми найменше чекаємо. Це прекрасно, якщо подумати"

💭 "Я знову дізнався, що я не просто сума своїх складових"

💭 "З нашого піклування може вирости щось несумірно більше, ніж ми могли уявити"

💭 "Зміни відбуваються, коли люди цього хочуть. А я хочу"