🐾🩷

Того, що написано в описі цієї книги, для розуміння сюжету цілком достатньо.
Бо вона не про сюжет зовсім. "Друг" мене дуже здивував і думаю, що екранізацію, яку я ще не бачила, буде складно зробити близько до книги. Але і подивитися тепер надзвичайно цікаво.

Цей текст для тих, хто закоханий в літературу. Кому хочеться заглибитись в непрості теми, дізнатись цікаві факти, раптом читаючи якесь речення підняти очі і задуматись про щось своє. Витримати ці думки, видихнути щось, відчути легкість.

Як завжди, завершуючи книгу, залишила собі на форзаці думку-післясмак:

все в цьому житті про близькість та відпускання. кожен з цих станів потребує мужності. на кожен з них важливо наважитись. і йти шлях.
це і є життя.

Глибока, незвична, надзвичайно красива та з гумором написана книжка.

Є історії, що дарують багатошаровий досвід, це воно. І про що подумати, і що відчути. А таке я завжди рекомендую.

Жива книга. Як іграшка, в гарному сенсі цього слова)

Восьминоги завжди викликали у мене цікавість, тому вирішила прочитати цю історію. Вона дуже затишна та з першої сторінки передбачувана.

Мене найбільше захопила атмосфера маленького містечка: дорослі подруги, що зустрічаються на чай, турбота жителів один про одного і неспішні прогулянки до великої води, розмовляючи про буденне, попиваючи щось ароматне задля насолоди.

"Як така кмітлива людина як ти може бути таким бовдуром?"
В якій сфері життя ми звикли думати про себе погано?
Та що зміниться, коли ми спробуємо по-іншому.

Це не та книга, яку я колись перечитаю, але якщо вам потрібна безпечна історія, де герої знайдуть спокій, тоді це воно.

📗 Ще одна історія, коли ми з книгою зʼєднались в потрібний момент)
До героїв дуже багато питань. Як сказав сам Кундера колись в інтервʼю: "Парадоксальність вчинку — ось одне з найбільших відкриттів роману".
Багато дивного, багато іронії. І постійно хочеться говорити жінкам, що вони варті більшого, а чоловікам — вдячність за ще одну демонстрацію, як креативно можна сублімувати кризу будь-якого віку.

• у Бертлефових очах вона почувалася делікатною, ніжною, чистою, почувалася шляхетною, мов королева. Її раптом охопило таке відчуття, наче вона зліплена з меду і запахущого зілля.

• Я не люблю навʼязувати людям щастя. Кожен має право на своє вино, свою дурість і на свій бруд під нігтями.

• Каміла обернулася до нього і подумала, що як перестане ревнувати, то вже нічого не залишиться.

• Як ото закоханість робить кохану жінку ще вродливішою, так і страх перед жінкою, яка становить для нас загрозу, у стократ перебільшує кожен її ґандж.

• Повір мені, немає нічого кращого в житті, ніж утілювати несусвітні ідеї. Мені хочеться, щоб життя моє було суцільною низкою таких ідей.

📗 Ще одна історія, коли ми з книгою зʼєднались в потрібний момент)
До героїв дуже багато питань. Як сказав сам Кундера колись в інтервʼю: "Парадоксальність вчинку — ось одне з найбільших відкриттів роману".
Багато дивного, багато іронії. І постійно хочеться говорити жінкам, що вони варті більшого, а чоловікам — вдячність за ще одну демонстрацію, як креативно можна сублімувати кризу будь-якого віку.

• у Бертлефових очах вона почувалася делікатною, ніжною, чистою, почувалася шляхетною, мов королева. Її раптом охопило таке відчуття, наче вона зліплена з меду і запахущого зілля.

• Я не люблю навʼязувати людям щастя. Кожен має право на своє вино, свою дурість і на свій бруд під нігтями.

• Каміла обернулася до нього і подумала, що як перестане ревнувати, то вже нічого не залишиться.

• Як ото закоханість робить кохану жінку ще вродливішою, так і страх перед жінкою, яка становить для нас загрозу, у стократ перебільшує кожен її ґандж.

• Повір мені, немає нічого кращого в житті, ніж утілювати несусвітні ідеї. Мені хочеться, щоб життя моє було суцільною низкою таких ідей.