Котолог
Вівці цілі
«— Миколаєва небесна дорога, — Яна відкрила рота і дивилася вгору. — Це — мобільна група ППО, — сказав Максим.» Third time was not a charm, або як магія Кузнєцової на мене не спрацювала. Я почала с...читати далі →
Дрів, беріг — я не можу зрозуміти: це навмисне, так?) ну бо ж чергування голосних має бути Не сподобався момент, коли Карла просила допомоги в Яни, спекулюючи її так званим впливом на Максима. Якось ...читати далі →
Для мене це найкраща з художніх книжок авторки, навіть краща за Мієчку! Євгенія Кузнєцова має якийсь неабиякий талант писати книжки без особливого сюжету, з дуже затишними та справжніми персонажами, ...читати далі →
🌟Що ж, на цій ноті наші шляхи з пані Євгенією розходяться. Мені дуже прикро і я дійсно хотіла, щоб книга мені сподобалась, але, на жаль, чим далі я просувалась текстом, тим очевидніше було що краще ...читати далі →
Герої яких любиш, і ще довго після завершення читання думаєш, як вони там. Обрала цю книгу, знаючи що це будуть теплі обійми, сміх, цитування влучних реплік, і також сльози. Євгеніє, пишіть ще, чека...читати далі →
Це моя третя книга авторки і для мене вона найслабша. 1. Знову історія про маленьке село і події в ньому — хочеться вже іншого сюжету😀 2. Якась незрозуміла історія закоханості в дуже старшого чолов...читати далі →
Дуже сподобалась книжка. Так як і попередні книжки Євгенії Кузнєцової, "Вівці цілі" має легкість сюжету, живих героїв, реальні проблеми. Подобається, що в кожній книжці показані стосунки в родині, нас...читати далі →
"Миколай небеса на Різдво одкриває, і всі, хто колись жив, хто колись із нами був, усі вони тут. Ходять межи нас". «…майже чорне небо прорізала світла дорога з темно-синім відблиском. Вона сягала аж ...читати далі →
Приємна, відпочивальна, тепла і місцями кумедна історія. Від Романа до Йордана, разом із головною героїнею Яною, ми гостюємо в селі на три хати, де немає майже нікого, крім Яниного сусіда Максима із й...читати далі →
Хороша книга на вечір розслабитися, де майже нічого не відбувається. Яна приїхала з-за кордону збирати етнографічні матеріали про ворожіння в селі, де колись жив її тато. Це все відбувається під час ...читати далі →
Опис
Навіть коли здається, що час застигає, а земля зупиняється, приходить зима. Сіріє небо, шелестять висохлі трави, мерехтять гірлянди під гул генераторів — більше для світла, ніж для свята. Люди живуть війну як уміють, роблять свій вибір, як можуть: відпустити чи хай там що, аби свої були цілі? Чи стане серця для любові у темну добу? У засніжених очеретах Дніпра, на спустілих вулицях, що стікаються з пагорбів до траси, у темних хатах, де поріг обсипають маком від нечисті, а душі померлих приходять за Різдвяні столи, Яна переступає через дірку в паркані і вплутується у дилеми, де немає ані правильних запитань, ані відповідей, але є Максим, непевність, любов і вівці.
Інші книжки автора
