Для початку хочу похвалити видавця за круту обкладинку та чорні сторінки, які одразу створюють настрій, наче попереджаючи, що ця подорож буде не з легких. А, також за чудовий маркетинг, бо про цю книгу, мабуть, не чув тільки, той хто дуже далекий від читання.

Окремо хочу віддати належне автору, одразу видно, що сил було вкладено у цю роботу багато, бо написати 600 з гаком сторінок за рік, це вражає.

Також хочу зазначити стиль письма. Дуже подобається, що написано простою розмовною мовою, деякі з персонажів розмовляють суржиком, що надає їм індивідуальності. А фрази типу «Піниться, як ситро», потрапляють у саме сердечко.
Ну й найкраще, вираз «Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої», це скарб, який захований серед інших речень.

Далі по сюжету. Без спойлерів буде важко, але я постараюсь передати свої відчуття від прочитаного.

"Я бачу, Вас цікавить пітьма" – унікальна книга, де з кожною прочитаною сторінкою, персонажі стають гірші, а книга стає менш цікавою.

У першій главі, нас знайомлять з персонажами, зав’язується цікава детективна історія, тобі хочеться дізнатися, більше про Андрія (так звати головного героя), про те як він, консультант поліції із Києва, зможе допомогти маленькому містечку у пошуках маніяка і зниклої дівчинки. Але потім починається друга глава, наш протагоніст потрапляє у містечко під назвою «Буськів Сад» і читача занурюють у таку кількість містики, що ти одразу перестаєш вірити, що те що відбувається, коїться насправді. Трохи загадковості ніколи не завадить, але коли деякі персонажі почали повертатися (звідки не скажу, бо спойлери), одразу весь сюжет стає зрозумілим.

Дійшовши до цього моменту, зробив паузу, це була десь 200 сторінка. І доїхавши на роботу розказав колегам, що знаю чим все закінчиться, і щоб вони записали мої слова.

Так і сталось, далі читати було дуже важко і стомливо. Тому, що будь-які дії які виконував персонаж, чи інші герої, не мали ніякого сенсу і ні на що не впливали. І вже не цікаво, ні хто вбивця, ні доля дівчинки. При чому Андрій, робив все що завгодно, окрім її пошуків. Нам розкривали персонажів один за одним, і всі до одного вони виявлялися прогнившими, крім загубленої дівчинки Наді, яка могла б бути цікавішою, промінцем у цій пітьмі, якби не згадували про неї раз на 300 сторінок. Я розумію, що, мабуть так і задумано, безвихідь і все таке, але в книзі немає за кого переживати, бо навіть у головного героя мотиви не найкращі.

Ще хочу сказати про останній розділ, який вибивається із настрою, чи то книга виходила занадто довгою, чи автор втомився описувати все це. Але після 600 сторінок написати, вони вижили «тому то й тому» (автор написав не так, але не псуватиму інтригу, тим людям хто буде читати), трошки змазали враження.

І що ж у нас вийшло в підсумку. А вийшов у нас монстр Франкенштейн, «зшитий» із гарних відсилок, переосмислювання класики, особистого досвіду автора та годин досліджень, і це все добре, але к кінцю розповіді, на жаль, деякі його частини почали відвалюватись.

Хоч я й написав, як може показатись, здебільшого негативний відгук, але книга варта уваги і знайде свого читача. Судячи з кількості гарних оцінок, таких більшість.

Будьте людьми, робіть добро і допомагайте іншим.

Почну трошки здалеку...

З книгою «Доставка щастя», я познайомився роки 4 тому, коли влаштовувався на роботу в одну відому українську компанію. Однією з умов для працевлаштування, було прочитати, цей, так би мовити, «еталонний посібник» з обслуговування клієнтів. І книга виявилась напрочуд цікавою. Хоч я потім і дізнався, що серед коллег, її ніхто так і не читав.

Книга розказує про компанію “Zappos” – першопрохідців у продажі взуття онлайн. Головною своєю відмінністю від інших компаній, було те, що вони поставили на перше місце клієнта, а все інше відкинули на другий план. Все що робилось, чи то, пакування товару, чи доставка, чи розмова з консультантом, мало викликати «Вау» ефект у клієнта. Вся ця турбота, чи навіть можна сказати, гіперпіклування, принесло компанії надприбутки, а люди відчували себе щасливими, та й ще у нових кросівках.

«Доставка щастя» - це ідеальний приклад історії, один проти усіх. Коли всі кажуть: «У тебе не вийде», а ти береш і робиш, та ще й з посмішкою на обличчі. Коли здається, що рівень обслуговування не може бути краще, а ти кожного разу здивовуєш усіх навколо.

Книга легко читається і може бути корисною не тільки фахівцям з обслуговування, а й деяким Топ-менеджерам, які піклуються, тільки про прибуток.

Доставляйте щастя один одному.