Loading...
Владислав
Владислав
Котик
16.01.2024
Новий відгук
«Білий попіл» Ілларіон Павлюк — книжка, що однозначно варта вашої уваги!

•Сюжет:
Тарас Білий — приватний детектив, у житті якого замість білої полоси почалась чорна, адже ніяк інакше не можна пояснити те, що йому доводиться пережити у цих 352 сторінках. Здавалось б, що найбільше нещастя позаду, а натомість усвідомлюєш, що це тільки початок. Автор, як і в книжці «Я бачу, вас цікавить пітьма» грається з читачем. Він показує найлогічнішу розгадку і в останній момент ламає все одним "АЛЕ". Історія могла декілька разів завершитися набагато раніше, якби не була настільки закрученою та цікавою. Спершу ти впевнений у своїй теорії, згодом відкидаєш її куди подалі. І так крутиш ці думки кожен розділ.

•Персонажі:
У кожного персонажа є дуже заплутане минуле у якому ховається вся правда, за яку так бореться головний герой. А найбільше він бореться за своє минуле, історія якого зачепила моє серце та породила нові питання, відповідь на які ховаються десь на кінцевих сторінках.
P.S. А ще Тарас вміє дуже красиво принижувати людей, які йому не до вподоби.

•Цитати:
«Справжній демон — всередині нас. Він знаходить найменші червоточинки в наших душах і розʼїдає їх, щоб змусити людину повірити, що вона — зла.
І тоді дрібні провини спершу спонукають до справжніх грі-хів, а потім призводять до страшних злочинів.»

«В тобі озвався сором. А сором — боягузливий. Зате совість — вона голодна. Совість прагне зжерти свого хазяїна!»


«О! Люди теж весь час їдять власні серця! Хіба ти не знаєш? Ви називаєте це совістю»

•Висновок:
Захоплююча детективна історія, у якій можна навіть поповнити свій словниковий запас, адже тут чимало забутих українських слів. Якщо ви хочете прочитати «Я бачу, вас цікавить пітьма», але боїтесь кількості її сторінок, то прочитайте спершу «Білий попіл», щоб розвіяти всі сумніви про покупку більшої книги Ілларіона Павлюка!
Новий відгук
Я бачу, вас цікавить пітьма — це найкраща художня книжка, яку я тільки читав!

•Алюзії:
Ілларіон Павлюк - український король алюзій. На пальцях не перелічити їхню кількість у цій книзі, адже тут немає випадкових імен, чисел, назв та предметів. Автор із самого початку грає з читачем у гру, показуючи розгадку ще задовго до того, як головний герой до неї дійде. А коли таки дійде, то ви будете гортати сторінки назад зі словами: «Так тут ж чорним по білому було сказано, що…! Як я не помітив(-ла)!?». Це поки єдина книжка, яку після першого прочитання є бажання прочитати вдруге, адже сприймається вона зовсім по іншому, немов нова історія. Ти починаєш помічати всі ті алюзії, бачити проблеми персонажів та змінюєш ставлення до них.

•Цитати:
Який розділ не відкрий, а там знайдеться щось для вашого стікера. Неймовірно багато цитат, які змушують відкласти книжку та просто подумати. Заблукати у своїх думках.
“Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої”
“Остерігайтесь перетворитись на чудовисько, якщо бʼєтесь з ними”
“Бо є різниця між тим, хто не повірив і тим, хто перестав вірити! Перестає не той, хто засумнівався. А той, хто зачаїв на Нього образу”

•Сюжет:
Від питань «Хто це? Де? Чому? Коли? Що в біса відбувається!?» до зацікавленості у кожній з сюжетних ліній. Слід персонажеві стати за метр до трагедії, як автор переміщає нас у іншу лінію, де вже інший герой бореться за життя. Весь процес читання йде у напрузі та не дає ні секунди на розслаблений видих.

•Персонажі:
Спочатку ти підозрюєш, потім любиш, а згодом ненавидиш. Проходить кілька розділів і ти вже змінив думку про персонажа разів 20! Всі мають цікаві історії, деталі яких вражають до останніх сторінок, то ж будьте готові до найнеочікуваніших поворотів.

•Висновок:
Книжка 100% вартує вашої уваги. Якщо ви боїтесь кількості сторінок, то повірте мені, що у цій книзі вони пролетять непомітно і душа благатиме більше.
Нова оцінка:
Полиць поки немає