Гаряче, спокусливо і просто прекрасно написаний сюжет.
❤️❤️❤️
Продовження циклу дворів Сари Маас. Історія Нести ще з перших книг мене захопила. Це дівчинка, яка ішла за своїми амбіціями, але і боялася їх. Ставши фейрі, вона перетворилася на прекрасну жінку. Але, щоб досягнути своєї жіночності, знайти себе, розкрити свої бажання, прагнення - пройшла складний процес становлення крізь злети та падіння.
🥰🥰🥰
Авторка філігранно веде тему сестринства та жіночої дружби, пошуку артефактів, знайдення нових мертвих мечів.
😍😍😍
Історія стосунків Каса та Нести пристрасні та аж надто гарячі. Вони не із легких. Як же ж тут витримаєш таку стерву, як Неста! Але. Попри всі ситуації, випробування, сварки, непорозуміння, відштовхування, холод та жорстокість вони витримали. І завдяки йому, Неста перетворилася у ніжне та співуче полум'я. Відшукала себе, поборола свої страхи крізь біль та силу волі.
🧐🧐🧐
Іллірійці, відьми, черниці, валькірії. Усі в одному місті Веларіс. Їхні стежини переплітаються та допомагають одне одному пройти непростий шлях до себе та свого щастя.
🤗🤗🤗
Тут багато можна знайти недоліків та незадоволення героями. Але я не хочу. Мені історія сподобалася і читання було швидким.
900 сторінок споглядання.
900 сторінок пошуку себе та подолання страхів.
900 сторінок битви з монстрами, привидами Середзем'я.

Захопливо, жахливо, моторошно і загадково... Перші слова, які викликає книга. Неймовірно багато алюзій, інтерпретацій, перепетій, відсилок до інших творів, а то і простих назв. Книга вмістила в себе містику, детектив, трилер, і свого роду романтику. Але признатися — інколи книга мене тригерила.
Це перше знайомство з творчістю Ілларіона Павлюка. Якщо не звертати увагу на аналогії, натяки — то це простий, сюжетний текст з чудовою зав'язкою та кінцівкою. Але... Я звернулася до алюзій... Дякувати Богу, що автор таки не видав книгу російською мовою.

До посилань... До часових просторів і символів. Наскільки всього багато, скільки нашаровано одне на одне. Вже з перших сторінок автор натякає, що головний герой не читає книг, адже "джинси лежать на книгах. І водночас зіронізовує, що "мистецтвом потрібно цікавитися ", адже тоді б легше було знайти вбивцю та дівчинку.
Багато відсилок до творів Стівена Кінга "Сяйво" (назва готелю, до якого заселили Андрія), "Необхідні речі" (тека, яка мандрувала від героя до героя), "Мертва зона" (село, в якому кожен діялося усе не так, як у звичайному світі), Данте Аліг'єрі "Пекло" (9 та 7 кола пекла, назва номера, в якому зупинився Андрій, зупинка насильників, нехрещених дітей) , Булгакова "Майстер і Маргарита" (іронізація діалогу на Патріаршій площі), "Аліса в Дивокраї".

Попри твори є звернення і до інших джерел, з яких було взято просто назви, асоціації або навіть втілення у характери героїв: давні єгипетські міфології, фінський варіант пекла (річка Туонь, яка протікала під мостом і була притокою Стіксу), біблійні мотиви, що подані іноді іронічно, відсилки до семи смертних гріхів та спокутування, скорочення одного із гормонів (прізвисько медсестри), щось трохи міфічний перевізник Харитон (Харон).

Майстерність опису птахів та алюзії на характери людей — в саме серденько. Ненав'язливо, іронічно, абсурдно. Цей опис можна віднести в окрему новелу. І що важливо, вона не порушить основного тексту. Мене захоплюють назви цих птахів: серпокрилець, вівсянка, зозуля, бусько, синиця, яструб, індик.

Які ж тут персонажі!!! Я кожним з них насолоджувалася, переживала. І водночас шукала якусь відсилку та іронію. Адже на цьому всьому і побудований сюжет.
Спершу назва села — Буськів сад. Буськи. Одразу занурилася у характерні асоціації та міфологію птаха. Символіка птаха у творі підводить до воскресіння, вірності своїй меті та спокуті гріхів. Андрій Гайстер (в перекладі з нім. мови "лелека"), який являється головним персонажем твору. Що і вказано на обкладинці книги — око лелеки.
Серед персонажів найбільше мене захоплює Дора (автор одразу показує алюзію до скрині Пандори), та бармен (демон Баал, який був одним із семи принців пекла). Демониця наскільки вишукана, витончена у своїх діях, неймовірним поєднанням запахів трав, які вона використовувала. Демони зневірилися у людській природі, їхній доброчесності. Вони хотіли повірити в Андрія, його пробудження у правильності своїх дій.

Не менш цікавим персонажем є Оксана. Найбільш суперечливий та спокусливий герой. Намагалася заглушити біль іншими чоловіками. Але і хустинку не розв'язувала. Адже мала свою таємницю.

Звір. Отут я довго не могла здогадатися хто ж він. Прийшла думка лише тоді, коли сам автор дав здогад. Хоча і підказка була під носом. Поряд з ним постійно його мама, яка вічно нарікає на сина, принижує. Негативний персонаж, який крім огиди нічого в мене не викликає. Адже вона поклала початок такого характеру для сина.
Цей твір прекрасний. Чудова історія для роздумів 🫣🫣