Нові відгуки

Книга писалась російською мовою, але український її переклад чудовий. Заінтригувала обкладинка - мінімалістична і таємнича. І розповідь, що спершу схожа на звичайний детектив в декораціях України XIX століття, чим далі, тим більше занурюється в атмосферу містики і загадковості. Дуже цікаво обіграний старий відомий сюжет, що спершу наводить на думку, що знаєш в чому там справа, але усе виявляється не так вже й просто. З кожним розділом виникає ще більше запитань і ще сильнішим видається вплив потойбіччя 👹 на всі описані події. Під час читання у мене виникали певні здогади щодо розгадки, але не очікувала, що вона виявиться аж настільки заплутаною і багатокомпонентною. Все-таки, люди - найжорстокіші і найпідступніші істоти, куди там демонам до них...

Одна з кращих книг, які я читав за останній час. Класичний детективний сюжет з нашим місцевим колоритом. Буськів Сад нагадав провінційне містечко на просторах України, де час зупинився. Чудово прописані персонажі та їх особиста історія. Діалоги в книзі то окремий вид мистецтва. Сподобався стиль написання автора і велика кількість відсилок на міфологію та мистецтво. Не всі я зловив, бо як казав Харитон: "Мистецтвом треба цікавитись". Книга лишила хороший після смак та потребу осмислити прочитане.

Це була імпульсивна покупка — і, мабуть, одна з найвдаліших. «Танець недоумка» Ілларіона Павлюка буквально ожив у моїй уяві, як фільм. Стильно, атмосферно, глибоко. Кожна сцена — мов кадр, кожен діалог — точний і живий. Я не хотіла, щоб ця історія закінчувалась. Це не просто книга, її проживаєш. І вона залишається з тобою.

Танець недоумка Я фанатка фантастики, тому кожне українське видання в цьому жанрі мене радує. І роман Павлюка не виключення. Гіль Гіршевич має генетичну хворобу, а ще він космічний біолог, тому, коли він отримує пропозицію попрацювати на далекій планеті, а інших пропозицій через військове минуле і свою хворобу не отримує, то згоджується, навіть не здогадуючись, через які випробування йому доведеться пройти. А ще у нього проблеми в стосунках з дружиною Вірою та дочкою Ельзою. Але медичне страхування, гарна оплата, нібито безпечні умови праці — все це переважило. І Гіль з родиною вирушають колонізувати загадкову Іш-Чель. Але “Танець недоумка”- це не просто фантастичний роман, це психологічний трилер з фантастичною складовою. Автору вдалося майстерно заінтригувати читачів та так накрутити, що якщо перші десятки сторінок ще не лякали чи не тривожили, то з кожною сторінкою напруга зростає і не полишає читачів до самого фіналу. Не менш цікавими є долі інших учасників експедиції. Другорядні персонажі не лише доповнюють основний сюжет, але й допомагають авторові озвучити та окреслити багато гострих питань. І хоча фантастики у творі багато: і чужа планета, незвичайні небезпечні тварини, і гриби, що не просто гриби, і фантастичні комахи. І багато іншого — невідомого, незбагненного, таємничого навколо. Але все ж для мене тими, хто становить найбільшу небезпеку видавалися самі учасники експедиції. Бо люди — найбільші хижаки і небезпечні і для себе і для навколишнього світу. Чи так це насправді — дізнаєтеся, коли дочитаєте книжку. А також, чи вдасться Гілю врятувати свою сім'ю та спастися, пройшовши через пекло пригод та небезпек. І чи виживуть інші члени дослідницької експедиції. Повороти сюжету вас не залишать байдужими, бо вони карколомні. Книжку рекомендую, захоплива, емоційно-насичена, місцями моторошна, неоднозначна.

Майже всю книгу в моїй голові крутилась фраза «нічо не ясно, але дуже цікаво», і воно так і було. Це точно не просто детективчик, як я думала на початку. Книга змусила мене задуматись над питаннями 1)байдужості (коли всім плювати на всіх, а це ж не лише в книжках, наше життя теж таке); 2)«пітьми», яка є не лише в найгірших маніяках, вбивцях і тд, пітьма є в кожному з нас, просто вона різна; 3) моральних виборах, коли ти погодишся на що завгодно навіть не задаючи питання аби отримати те, що тобі треба. Мені сподобалось, що моментами мені довелося гуглити аби зрозуміти відсилки чи просто звідки деякі фрази були взяті, і я думаю, я навіть не все вловила. Єдине, що на мою думку не зовсім вдалось - це кінець, бо якось дуже дивно злили усіх. І що там далі буде з Андрієм і Надьою - відкрите питання. В цілому я обов’язково раджу до прочитання всім!

Прочитала я цю книгу за два дні 😍 ну майже проковтнула 😂 І скажу вам, що книга шикарна Ці моменти коли читаєш і постійно в голові питання "що тут відбувається?", а потім дочитуєш і такий аааа 😳😳😳

Цікавезна книга, написана в притаманному Ілларіону Павлюку стилі: захоплює вже з перших хвилин, читається легко, а на останніх сторінках від неї вже неможливо відірватись. Павлюк - це новий подих української літератури, чий стиль письма трохи нагадує Кінга та Гоголя. Його книги навертають до сучліту повно людей, які раніше не цікавились українськими творами, помилково вважаючи, що вони лише про кріпацтво, бідність, тугу і нещастя. А тут виявляється, що українці пишуть детективи, трилери, містику. Ця книга, як й інші дві, мені сподобалась. Крім захоплюючого літературного стилю автора можна ще відмітити: 1️⃣ Цікаві алюзії на інші літературні твори, мистецтво, міфологію, релігію. Це ніби головоломка, яку ти намагаєшся розгадати, але на кожній сторінці наштовхуєшся на перешкоди, які тебе все більше заплутують. 2️⃣ Сюжет не очевидний на 100%, а твої здогадки і сумніви часом залишаються з тобою і після прочитання. В цьому й родзинка: книги залишають післясмак і повно роздумів. 3️⃣ Жанр. Це не просто детектив, трилер чи містика. Це ціла філософія для роздумів про добро і зло, вчинки людей і їх мотивацію, межі, які відділяють людей від щастя, та гріхи, які люди готові взяти на душу, щоб цього щастя досягти. 4️⃣ Скільки ж класних висловів та діалогів. Це як окремий вид задоволення. Але! Не без ложки дьогтю🤷‍♀️ 1️⃣ Хоч ідея алюзій мені сподобалась, та їх кількість трохи втомила, бо за ними губиться оригінальний стиль самого Павлюка. Особисто для мене їх було трохи забагато. 2️⃣ Є відчуття, що автор перемудрив з кількістю деталей: їх дуууже багато. Через це книжка вийшла complicated, і мені здалось, що деякі факти і деталі були не повʼязаними між собою, залишились не поясненими, або надто неочевидними. Або, мені треба перечитати книгу ще раз зі знанням сюжету та кращим акцентуванням на таких деталях:)

+ Продумана історія з цікавими поворотами - Занадто затягнуто. Сюжет цього не потребує. Для себе якість книги оцінюю по тому, чи залишається вона в моїй особистій книгарні для повторного прочитання. Цьому примірнику там місця не знайшлося.