Що буде, якщо взяти снігову заметіль, шість незнайомців, віддалений затишний готель і дрібку різдвяної магії? Вийде чудова різдвяна історія, яка не лише розважить і звеселить, а, можливо, навіть змусить трішки поплакати.

Чесно кажучи, не цього я очікувала від цієї книжки. Я хотіла легкої, атмосферної різдвяної історії, але отримала значно більше. І, хоч плакати не планувала, історії героїв таки торкнулися мого серця.

Ми знайомимося з різними персонажами: подружньою парою, яка переживає розлучення; босом і його підлеглою (за класикою жанру, дівчина таємно в нього закохана); та парою геїв, які більше 30 років разом. З кожною сторінкою ти все більше прикипаєш душею до цих людей, і коли доходиш до фіналу, розумієш, що прощатися з ними зовсім не хочеться.

Моїми улюбленцями стали Чарлі і Робін. Чарлі - ювелір, а Робін працював у нього водієм. Вони вже не молоді, мають значну різницю у віці, але це не заважає їм кохати один одного. Ця парочка постійно викликала в мене усмішку – вони справжні буркотливі дідусі, що сваряться й дражнять одне одного, але їхнє кохання видно в кожній дрібниці.

«Якби ж Різдво було щодня» – це більше, ніж просто різдвяна казка. Це історія про життя, яке, як і саме Різдво, варте того, щоб його святкувати з усіма радощами й труднощами.
Книжка вийшла щемка і наповнена глибоким сенсом: про любов, дружбу, важливість розмов про почуття. Часто ми думаємо, що наші близькі самі здогадаються, що ми відчуваємо, але правда в тому, що про важливе потрібно говорити.

📖 5 історій та будинок. Що їх об’єднує?
За цегляним муром у непримітному провулку ховається будинок 🏠 , у якому відбуваються загадкові події. Кожен, хто переступає його поріг, ризикує залишитися назавжди в його тенетах і ніколи не повернутися до звичного життя 😱

Це одна з тих книг, де з анотації нічого не зрозуміло. І з мого опису теж, якщо чесно 😅. Але в цьому є певна магія ✨— жодних спойлерів.

Скажу одразу: книга зовсім не страшна, як мені здалося, але дуже цікава. Мене настільки захопила ця історія, що я не хотіла, аби вона закінчувалася. Я б із задоволенням прочитала повноцінний роман на основі цих оповідань.

Хочу більше подробиць, деталей, історій про героїв: як вони жили, що ними рухало, яка мотивація була у мешканців цього таємничого будинку. Ці питання досі крутяться в моїй голові, і це свідчить про те, наскільки атмосферним і захопливим є «Дім на збіччі».

Про «короля жахів» і його найзворушливіший роман

🔺Ця книга про ті часи, коли смертна кара була найвищою мірою покарання. Коли злочинців, які вчиняли тяжкі злочини, засуджували не на вічне ув'язнення за тюремними ґратами, а засуджували до смертної кари на електричному стільці.
У кожного ув'язненого своя історія, кожен по-різному потрапив в обійми електричного стільця, і автор майстерно змалював їх душевний стан та думки.

🔺А хто замислювався, що відчуває людина, яка здійснює смертний вирок?🤔 Адже насправді вона ніколи не знає, чи реально винен засуджений у злочині. А чи має право бути «рукою закону» взагалі? А якщо ти свідомо стратив невинного, що чекає на тебе потім за твоєю «зеленою милею»?

🔺Я прочитала багато книг Кінга, але ця змусила мене подивитись на автора з іншої сторони.
Книгу я читала після перегляду екранізації, тому сюжет був мені відомий. Але виявилось, що книга інакша - більш глибока. Хоча це той випадок, коли і фільм🎞, і книга📖 - шедеври, з якими варто познайомитись кожному.

«Мізері» Стівена Кінга — книга, в якій немає привидів 👻, надприродних істот, монстрів чи навіть клоуна з «Воно» 🤡
Але це не робить її менш страшною. Адже найжахливіше зло тут — людина. Людина, яка здатна на такі речі, що кров стигне у венах.

Пол Шелдон, успішний письменник, потрапляє в автомобільну аварію. Знаєте, хто його рятує? Енні Вілкс, його «найпалкіша шанувальниця». Але не поспішайте радіти, сподіваючись на щасливий фінал.

Після того як Пол приходить до тями, він розуміє, що Енні не просто доброзичлива рятівниця. Вона — психопатка, яка не збирається його відпускати. Він потрапив у пастку, і тепер єдиний шанс вижити — це зібрати всі свої фізичні та психологічні сили, щоб витримати її гру і знайти спосіб перехитрити маніячку.

Попри те, що майже всі події відбуваються в одному замкненому просторі, історія тримає в напрузі до останньої сторінки. Чим далі читаєш, тим більше ловиш себе на думці: «Що ж надумає ця схиблена жінка цього разу? І чи може бути щось ще гірше?».

Ця книга — доказ того, що найжахливіші монстри не завжди ховаються у темряві. Іноді вони живуть поруч із нами, під маскою звичайної людини.

Який можна зробити висновок : немає більшого монстра, ніж людина.

«Джералдова гра» — книжка, що викликала у мене емоційні гойдалки між «люблю» і «ненавиджу».

Віддалений літній будинок. Еротична гра обертається трагедією: Джессі прикута наручниками до ліжка, а її чоловік Джералд лежить мертвий поруч. Із цього моменту починається справжня гра — не еротична, а гра на виживання. Як виплутатися із цієї ситуації? Життя або смерть - іншого виходу нема.

Але якщо ви думаєте, що головною загрозою для Джессі є лише ланцюги 🔗 та її самотність, ви глибоко помиляєтеся. У темряві з’являється загадкова й моторошна постать 👹, яка додає сюжету ще більшого напруження.

Основні події розгортаються в межах однієї кімнати. Значна частина сюжету складається з внутрішніх монологів Джессі — вона розмовляє сама з собою, а також зі «своїми голосами», які символізують різні частини її свідомості. І в якийсь момент мені стало трохи нудно 🥱, адже динаміки не вистачало.

Градус інтересу підвищується 📈, коли розкриваються спогади Джессі з дитинства. І ми дізнаємся про страшну таємницю, яка залишила глибокий слід у житті героїні та вплинула на її психіку.

Ця книга — це не просто трилер на виживання, а й психологічна драма, яка досліджує травму, страх і боротьбу з власними демонами. Вона залишає важкі питання: чи справді ми знаємо, з чим доводиться боротися людині, яка опинилася на межі? І що насправді страшніше — зовнішні загрози чи ті, що приховані всередині нас?

«Джералдова гра» змусить вас не лише здригнутися, а й замислитися над складністю людської психіки та силою волі, яка допомагає боротися навіть у безнадійних ситуаціях.