Знайти країну амазонок

Шукати загублену та міфічну країну амазонок буде строката, та не менш цікава від цього компанія. Юна княжна, найменший в сім'ї шляхтич, вродлива скоромошка та невловимий розбійник. Та це трохи згодом вони вирушать на пошуки, а спочатку ми дізнаємося, що в кожного з них нелегка доля. Ні у бідного сироти Волоцюги, а ні у багатої княжни чи золотого шляхтича. Вони всі живуть ніби не своє життя, кожен прагне в житті чогось іншого. І саме ця несподівана пригода з пошуку міфічної країни приведе їх до свого покликання.

Та яких зусиль та жертв стане шлях пошуку для цих юнаків та юначок! Вони віритимуть і не довірятимуть, дружитимуть і ворогуватимуть, будуть закохуватися, зраджувати та прощати.

Весь цей їхній шлях - це як повернення всього нашого народу до історичних коренів, до нашої одвічної мудрості.

Багато тут є і про складні стосунки героїв з батьками, котрі не розуміють прагнень своїх дітей, а подекуди, той і не люблять їх зовсім.

Інколи здавалось, що героям аж надто легко вдається вибратися із труднощів або підказки долі є аж надто наївними. Та вони ж ще молоді та недосвідчені, тому й не варто ставитися до їхніх вчинків занадто вимогливо.

Цікава фентезійна історія, що буде цікава, як підліткам, так і дорослим. Корисна, до речі, також.

У країну Амазонок відправились вони,
Чотири душі, як одна сім'я їх сюди вели.
Початок сумний, але з кожним обертом сторінки,
Змінювався настрій, як магія словісна.

Чотири різні долі, зберігають таємниці,
Подорожують разом, знаходять нові зв'язки ці.
Як вони змогли здружитись, – це загадка для мене,
Що досі під магнітними літерами спить десь далеко.

І кінець, як блискавка в ясному небі,
Одне зізнання шокує, змінює все навіки.
Неочікувано, несподівано, але це життя,
Рекомендую прочитати, це не забере ваш час.

Нас кличе у мандри дорога,
Нам грає чарівна струна, -
виринули з пам'яті рядки пісні, коли я розпочала читати роман, і звучали, доки не закінчила. Погодьтеся, весело?

Звісно, ідеально цю незвичайну історію мандрів проживати разом з героями саме влітку. Атмосфера твору така захоплююче літня, що хочеться поласувати суницями, назбираними біля річки, відчути ніжні дотики літепла на шкірі після палючого сонця, насолоджуватися запахом свіжоскошених трав, смакувати смачною юшкою, звареною на вогнищі, розглядати зірки та ночувати під відкритим небом, навіть не дуже побоюючись набридливих комарів. А ще так захотілося знову відвідати Дубенський замок, Корецький монастир, вдихнути солоне повітря Хаджибейського лиману. Авторка настільки майстерно описала весь чар мандрів, що, якщо ви не подорожували так, то неодмінно захочете спробувати, а якщо вже пробували, то захочете повторити.

Отже, в подорож читач вирушає з доволі строкатою четвіркою. Ідея шукати країну амазонок, точніше їхнє місто-фортецю Нову Терміскіру, належить княжні Катаржині Замковецькій. Для Катрі вийти за межі замку - це вже вияв неабиякої сміливості, адже вона виросла, неначе полонянка в рідного батька. Попри тілесну слабкість панянка має твердий дух та непохитну віру в те, що чинить правильно.
Шляхтич Матей Вітковець, шістнадцятирічний красунчик і шибайголова, можливо, й нікуди не їхав би, якби не каблучка його матері. Як вона потрапила до Катрі? Панич затявся повернути її, а панночка не віддає. От халепа!
Юнак, якого всі називають Волоцюга, чомусь стежить за Катрею та вперто її охороняє. Що може бути спільного в княжни та безпритульного?
Красуня Талестра, зірка мандрівного балагану, яка прагне грошей та незалежності, раптом кидає свою численну родину й приєднується до подорожуючих. Хто вона така насправді? Чим підкупила її княжна? Чи, можливо, хтось інший?
З такими супутниками сумувати буде ніколи.

Історія, легенди й народні пісні переплелися в  романі. Він динамічний, пригодницький, фентезійний. І окрім того - що мені дуже сподобалося - без вікових обмежень.
Хочете в літо? Читайте.