Взагалі мені імпонує ідея описати увесь той досвід коли через війну багатьом довелося деякий час пожити з родичами і ті проблеми з якими довелося стикатися. І в цілому мені сподобалося більш ніж я очікувала, переважно через те що десь у середині тексту історія виходить за межі будинку і там вже головні герої комунікують з місцевими колегами головного героя і тут сюжет стає більш притомним для мене та більш відгукується, але наприкінці знов стає гіршим.
Щодо першої частини де можна прочитати переважно про комунікацію з родичами та життя в домі, загалом я розумію як складно коли декільком дорослим людям доводиться взаємодіяти на території одного будинку, особливо у стресовому стані, але не змогла я проникнутися історією про те як 6 дорослих людей співіснують у "тісному" просторі триповерхового будинку з 4 спальнями, а ще головний персонаж цієї історії з його невмінням будувати особисті кордони якось не зміг в мене викликати теплі почуття.
Врешті решт для мене головною проблемою книги став сам стиль авторки, який мені не зайшов, дивно що багатьом він відгукується

Це дуже тепла і щемка історія про дитинство Михася, хлопчика якого взяли на виховання його вуйко Стефан та його цьоця Кася. Але це не легка та розважальна історія, є в ній і теплі щасливі моменти дитинства, нові друзі, перша ще дитяча закоханість, добрі люди, які зустрічаються хлопчику. Але в той же час ми бачимо і надлюдську жорстокість, втрати, зраду, жорстоку реальність з якою доводиться стикатися Михасю. Там десь після першої половини книги в мене майже увесь час накочувалися сльози, хоча я зазвичай не дуже сентиментальна.
Мені неймовірно сподобалося як написана книга, вона дуже образна, я прям бачила усіх цих персонажів та хвилювалася за них усім серцем. І попри деякі, ну дуже сумні моменти, читаючи, сумуєш за своїм дитинством, за тим як заводиш друзів у дворі, за тим як дуже по різному бачать світ діти та дорослі.
Хочу ще додати що там дві часові лінії, і ось лінія з минулим, вона, набагато краще, там якось поринаєш у сам текст і насолоджуєшся кожним описом і кожною змальованою сценою. А ось сучасна лінія мені зайшла все ж таки не так сильно.
Ну і у якості підсумка - прям дуже рекомендую книгу і планую знайомитися з авторкою далі.

Цю книгу я читала ще у школі і пам'ятаю що мені тоді не сподобалося. Точніше мені не сподобалося як позиціонували цю книжку у шкільній програмі(принаймні у моєму класі). А книжка позиціонувалася як найсмішніша комедія. Чесно кажучи у шкільні роки я не знайшла там нічого смішного. Це була найдраматичніша історія, бо в моєму житті теж були сварки з рідними і я розуміла як це псує життя. Тож мені давно було цікаво перечитати цю історію, порівняти враження і зрозуміти чи не змінилася моя думка. І ні вона не змінилася, мені все ще ця книжка здається жорстокою драмою про те як близькі люди не можуть порозумітися і псують собі життя через це. Ця книжка це найліпший приклад того що з родичами варто жити окремо і у такому випадку відносини між вами будуть добрими. Я навіть з цікавості почитала кілька відгуків про цю книжку в інтернеті і все ще багато хто каже що це дуже весела, легка, гумористична історія, і ці відгуки мене все ще дивують. Весела? Люди постійно сваряться роками, під час однієї зі сварок навіть виколюють око. Хай там як а мене такі речі аж ніяк не смішать.
Але якщо відкласти сам сюжет у бік, то мені сподобалася мова автора, також цікаво було прочитати про побут українських селян, а також про проблеми українського села. Отой момент з неможливістю починити дорогу яка псує життя всьому селу - то прям по живому, бо я такі ситуації зустрічала і у своєму житті, коли згуртуватися та зробити щось що поліпшить життя усім просто неможливо, бо ніхто не хоче цього робити.

Це дуже гарна книжка яка мене добре розважила протягом декількох годин. Читається вона легко і швидко. Тут симпатичні головні герої а також гарна атмосфера України 17 сторіччя, мені здається саме таких книжок нам не вистачає, які можуть не лише розважити але й одночасно зацікавити нашою історією та побутом. Ми маємо досить простий сюжет, коли героям треба дістатися до якогось місця, і на цьому шляху їх спіткають пригоди, вони зустрінуть добрих людей або поганих і звісно зблизяться один з одним і з незнайомців стануть друзями. Сподобалося що оповідь тут ведеться від кожного з чотирьох головних персонажів і таким чином можна трошки краще відчути кожного. І хоча в цілому мені майже одразу було зрозуміло як ті або інші моменти з минулого героїв зіграють у сюжеті, та які наслідки будуть мати деякі зустрічі, це не завадило отримати задоволення від книги. Бо з одного боку все просто та зрозуміло, а з іншого все складається у гарну та захопливу історію у цікавих декораціях. Знаю що книжка позиціонується як young adult, але як на мене вона чудово повинна підійти і підліткам, особливо мені не вистачало свого часу саме таких історій, так щоб і про пригоди і про дружбу і про нашу країну і також крапельку фентезійної складової та міфів

Це було моє перше знайомство з авторкою і точно не останнє. Перш за все хочу сказати що коли я прочитала анотацію, то вона мене не захопила і мабуть я б взагалі не купила цю книжку найближчим часом, якби не один чудовий книжковий чатік в якому її читали і дуже хвалили, тож я таки купила цю книгу. Це досить гарне видання з красивою якісною обкладинкою, ляссе і, дещо незвичним для мене останнім часом, білим папером.
Книжка читається досить швиденько, можна впоратися за один або за два вечори. Мені книжка дуже зайшла. Це насправді досить багатошарова історія де є місце і детективу і містиці і соціальній складовій. Майже увесь час історія відбувається у старовинному українському замку, який розташований у дуже мальовничій місцині. Прям читаєш і хочеш там опинитися. І місцями текст прям дуже поетичний і смачний. Головна героїня - дівчина у житті якої деякий час тому дещо сталося і вона ще не оговталася від цього. За усіма подіями, які стаються у замку ми спостерігаємо саме її очами, а стається там дещо цікаве, інтригуюче та містичне. Я не хочу залишати ніяких спойлерів, тож на додаток скажу що це дійсно цікава і захоплива книга від якої дуже важко відірватися і яку, незважаючи на детективну складову, з задоволенням можно перечитати через деякий час
Дуже й дуже рекомендую. В неї єдиний недолік - вона досить тоненька, десь 260 сторінок

Взагалі це для мене була дуже несподівана книжка, бо то новий та незнайомий для мене автор, та й за новинками від цього видавництва я не слідкую. Але треба було додати якусь книжку у замовлення і я додала саме цю, тим паче нещодавно читала досить гарний відгук на неї.
Тож трошки про сюжет. Головні герої цієї книжки дуже втомлені роботою, напругою, ритмом життя великого міста, коли тобі треба прикладати купу зусиль щоб мати можливість купити власну квартиру в Києві, тому вони беруть паузу та їдуть у Карпати. Щоб побути на самоті, щоб мати час друг на друга, щоб насолоджуватися природою та один одним. Але поки вони у горах людство вивітрюється. Хоча вивітрюється не цілком.
І потім ми бачимо як на Русановці, ті хто залишилися, будують нове суспільство. Спочатку головні герої навіть насолоджуються тим що сталося, бо можна гуляти, милуватися природою, приділяти один одному увагу. Мені ось дуже зайшли усі ті описи природи, відчуттів, роздумів, воно дуже круто і цікаво написано і прям занурюєшся у атмосферу.
Але ця іділична буденність закінчується дуже швидко, бо вивітрилося не лише людство, але і людяність. І потроху з'являється напруга, ми бачимо як навколо головних героїв стаються жорстокі речі, як змінюються люди навколо, як вони закривають очі на те що їх починає оточувати. Бо тут як і в кожному апокаліпсису буде і боротьба за ресурси і ворог, не обов'язково справжній ворог, бо інколи люди створюють ворогів самі, щоб мати більше влади, щоб об'єднати людей навколо через ненависть к цьому ворогу.
І хоч сама книга досить невеличка, але, попри це, автору дуже круто вдалося змалювати цілісну історію, вклавшись усього в 173 сторінки.

По перше хочу сказати що я взагалі полюбляю видавництво Віват, бо в них непогана якість і чудові обкладинки, і в цієї книжки теж дуже гарна обкладинка, прям топчик, дуже приємно тримати книжку у руках. Ну і далі про саму книжку. У Керамічних серцях ми бачимо всесвіт де усі люди поділяються на нижчих і вищих, і якщо ти нижчий ти не можеш нічого змінити у своєму житті і мало чого можеш досягти, до того ж є дещо що відрізняє вищих, тож річ не лише у статках. А ще цей світ сповнений чаротворцями, алхіміками та інтригами. Звісно ж головні герої належать до різних частин цього всесвіту, вона нижча, він вищий, але вони зустрінуться, і для того щоб дізнатися, що станеться далі, необхідно прочитати книжку. Мабуть якби я була на декілька років молодше і якби я читала не так багато фентезі, то я б була у захваті. Але, на жаль, надто багато я читала щоб ця книжка поцілила мене прям у серденько. Це насправді досить непогане фентезі і я вважаю воно сподобається насамперед тим хто полюбляє ромфант, бо мені ця книга здалася типовим романтичним фентезі, це не погано, це має право на існування, загалом я з задоволенням читаю цей жанр, але по анотації я очікувала трохи іншу історію. Хоча насправді незважаючи на головну лінію пов'язану з відносинами головних героїв, тут є ще багато чого, і інтригуючий світ, і інтриги, і бойові дії, і "синя" пошесть яка вбиває людей. До того ж попереджаю це не солоденька романтична історія, деякі персонажі з тих яких ми зустрінемо на сторінках цієї книжки, на жаль, не залишаться з нами до останніх її сторінок. Напевно я б з цікавістю почитала що небудь з цього всесвіту ще.
Також мені сподобалася мова якою написана книжка, сам текст гарний, читається дуже легко, а ось чого мені не вистачило - так мапи, ми чуємо про декілька країн, про декілька міст, до того десь там йде війна, яку ми теж трошки бачимо і мені важкувато було усе якось сприймати саме у плані розташування без гарних карт.

По-перше хочу сказати що це друга частина, і читати її не прочитавши "Шістку воронів" зовсім не раджу. Насправді книжка доволі схожа на попередню, Покидьки стикаються з проблемою, ось ось здається що все буде зруйновано, але їм вдається вирішити усі проблеми на якійсь час, але "неочікувано" вони стикаються з новими проблемами і так по колу поки ми не дійдемо до фіналу. Під час усієї книжки головні герої будуть намагатися отримати гроші за попередню справу, а також потрошку зробити Кеттердам трошки ліпшим, ніж він є зараз, та запобігти руйнуванню всесвіту. Що мені сподобалося, так те що ми більше дізнаємось про деяких героїв і це допомагає нам зрозуміти яким саме чином вони опинилися у тій точці в якій ми з ними зустрілися. Також ми більше дізнаємося про саме місто, до того ж величезний плюс це те що у книжці є чудова мапа, яка дає можливість усе трошки візуалізовати. Але мої очі чіплялися за деякі моменті сюжету, які були мені незрозумілими, той же Каз зі хворою ногою іноди шкутильгає, а іноді літає через паркан, іноді здавалося ніби не хватало дякіх описів, які б трошки пояснювали деякі дії. Ну і лишилася та ж сама проблема яка не давала мені спокою ще у минулій частині - це вік героїв, мені здається було б краще, якби автор зробив їх трошки старшими. Але взагалі, незважаючи на усі недоліки, це доволі непогане авантюрне підліткове фентезі про таких собі шляхетніх злочинців. Но особисто для мене перша його половина здавалася важкуватою, до того ж уся книжка, як на мене, була з трохи нерівним темпом, бо деякі розділи були прям не відірватися, а деякі я читала думаючи, ну скільки ж там сторінок до наступного ПОВу. Але фінал, я маю на увазі саме шосту частину, захопив і сподобався. Да й взагалі друга половина книги мені здалася більш захопливою чим перша. Ну і мені насправді шкода що десь там не сталося тієї магії, яку я зазвичай дуже полюбляю в книжках, коли хочеться читати й читати не відриваючись ні на хвилиночку і дуже хвилюєшься за героїв немов вони рідні.

Це дуже маленька і тоненька книжуля яку з легкістю можна прочитати за вечір, навіть незважаючи на те що в неї 236 сторінок. Бо в неї великий шрифт, та доволі великі відступи.
Усі події цієї книжки стаються у малесенькій кав'ярні і спочатку для мене там було доволі багато імен, з якими важкувато було впоратися, але попереджаю, що майже усі персонажі які зустрінуться нас на сторінках цієї книжки важливі, тож краще запам'ятовувати їх одразу. А ще це незвичайна кав'ярня, бо в неї є можливість повернутися у минуле. Але як у кожній магії тут є свої правила і найважливіше з них це те що необхідно повернутися поки кава на охолоне, але є ще однє - ви нічого не зміните, бо все що вже сталося вже сталося. Чи є тоді сенс повертатися? На це питання я не відповім, але книжку варто прочитати, бо вона дуже тепла, прониклива та дає можливість замислитися, про всі несказані слова, та незроблені вчинки, а також про всі зустрічі, які ми ми оминали.
А ще після прочитання цієї книжки хочеться розгорнути її на першій сторінці і перечитати знов.
Тож дуже й дуже раджу звернути на неї увагу, якщо ви її ще не прочитали, або оминали на полицях книгарні.

Що хочу сказати про цю книгу. Читати її доволі легко, до того ж вона захоплива. Я наприклад прочитала її за день, але це була неділя, тож я мала на це час. Мені книга здалася схожою щось на кшталт Дівиргента або Той що біжить лабіринтом, або наприклад Шаннари, насправді схожих книг доволі багато і мені здається що авторка надихалася ними. А ще це трохи схоже на якийсь голлівудський блокбастер, дуже багато усього стається, багато екшену і завдяки цьому деякі події здаються незрозумілими.
Ми бачимо всесвіт в якому щось сталося, і замість розвиненої цивілізації, яка колись там мешкала, залишилися доволі дикі та неосвічені племена, яки керуються Машиною, та воюють між собою кожен рік, бо так їм каже Машина. Що це за Машина нам незрозуміло, до того ж незрозуміло добра вона чи погана, що сталося у всесвіті ми також не знаємо, взагалі авторка натякає на багато таємниць і загадок цього світу, але далеко не всі відповіді ми побачимо під час читання. Всесвіт книги ми бачимо завдяки трьом головним героям, і це прикольно, я полюбляю такий літературний підхід, до того ж інколи в нас є можливість побачити ту саму подію очима двох персонажів, хоча мене це трошки заплутувало, особливо у деяких останніх главах. А ще ми побачимо трошки руїн цівілізації, яка пішла і це інтригує, бо кортить більш детально дізнатися про події, які призвели до її руйнування.
Сама книга здалася мені доволі хаотичною з великою кількістю нових понять, тут звісно добре що були і словничок і мапа, але як на мене все ж таки багато хаосу та незрозумілого. Сам всесвіт та його загадки цікаві, і я хочу знати що там далі станеться з героями, хоча здається що щось схоже, але трошки інше я читала або бачила у кіно вже дуже багато разів.

Це неймовірно приємний та цікавий ретеллінг усім знайомої Попелюшки, який читається на одному диханні. Ми маємо змогу познайомитися з альтернативним фентезійно фантастичним всесвітом, де навкруги роботи, де вже можна літати на луну і де мешкає наша головна героїня, яка частково кіборгізована. Звісно в неї є зла мачуха, добра сестра, яка насправді її любить, та весела подружка робот. І на перших же сторінках з нашою Лін Сіндер знайомиться принц Кайто. А далі історія нас закручує і не дає відірватися від книжки до останніх сторінок. Ми трошки більше дізнаємося про таємниче минуле Лін, ми знайомимося зі злою та безжальною королевою Місяця Ліваною, яка хоче отримати владу на землею, ми дізнаємося про небезпечну хворобу, яка переслідує землян. А головне що ми разом з головною героїнею поринаємо у клубок інтриг і намагаємося разом із нею врятувати землю. Звісно що це young adult і серія орієнтована не на дорослого читача, але навіть якщо вам вже не 18, до того ж якщо вас цікавлять ретеллінги, то рекомендую звернути увагу на цю книжку. До того ж особисто я дуже радію що нарешті цю серію почали видавати українською, та ще й з такою чудовою обкладинкою. А ось що мені не сподобалося, так це кольоровий зріз, виглядає звісно гарно, але через нього у моєму екземплярі книжки сторінки виявилися зліпленими одна з одною і читати було не досить зручно, можливо в наступних тиражах це виправили.

Для мене історія Кім Джійон виявилася скоріше не художкою, а нонфіком, бо книга, замість того щоб оповідати саме історію, дає змогу познайомитися з життям корейськіх жінок та дівчат. Особливо цікавим для мене було те що мій рік народження досить близький до 1982, тобто ми з нею зростали у ті самі часи, але в рiзних країнах. Через це було набагато цікавіше порівнювати своє життя та її. До того ж можливість побачити іншу культуру очима звичайної жінки то круто. Я читала про те що ім'я головної героїні то типове ім'я для кореянок того часу, тож насправді у цій книжці ми маємо історії ніби тисяч корейських жінок народжених у 82 році. Ми бачимо суспільство яке знецінює жінок, та ставить на перше місце хлопчиків, до того ж нам розказують що, насправді, часи Кім Джійон більш м'які до дівчат ніж часи її матері. Чомусь в нас багато хто вважає що Південна Корея то дуже сучасна та прогресивна країна, але коли трошки ближче знайомишся з нею, розумієш що все не зовсім так. Розумієш наскільки суспільство тисне на жінок, та наскільки їм важно конкурувати з чоловіками за освіту, за роботу, за життя. Дуже хотіла прочитати цю книжку, з моменту як вперше почула про неї, і радію що видавництво Аннети Антоненко видало її

Це мій перший досвід читання біографії і хоча вона читалася досить повільно, мені сподобалося. Повільний темп в мене був мабуть через велику кількість подробиць, бо це дійсно досить насичений подіями текст, тож я просто не могла одразу переварити велику кількість сторінок. Мені сподобалося як поділена історія на три частини, першу можна назвати історією дорослішання, другу історією служіння, а третя в нас стала любовною історією.
Хочу сказати одразу що я завжди симпатизувала і Гаррі і Меган - тому я читала цю історію без упереджень і більш того - я ніколи не вважала що якщо Гаррі принц - то звісно його життя повинно бути безтурботним, і нема через що перейматися. Власне кажучи, тут дуже помітно як дитинство, та його травми впилинули на становлення Гаррі, линії з втратою матері та нелюбов'ю до журналістів, від яких вона потерпала, проходять через усю книгу, і зрозуміло що дуже вплияють на життя хлопця.
Мені сподобалося що тут можна дізнатися якісь такі забавні подробиця як то - сторічна залатана постільна білизна на ліжках, воші у престижній английскій школі, та ще якісь неочікувані подробиці аристократичного життя. Було цікаво прочитати і про роботу на фермі і про теплі почуття Гаррі до Африки. Звісно тут є і юнацькі фейли та дурощі, але якщо подумати то всі ми робили дурні речі, просто нам пощастло що наші дурниці не були під прицілом камер сотень журналистів.
Я отримала велике задоволення під час читання, бо це дійсно гарна та цікава книжка.

Мені прям дуже зайшла ця книжка. Колись у підлітковому віці я захоплювалася лицарськими романами і з задоволенням їх читала, Айвенго, Квентін Дорвард, взагалі все що можна було знайти у домашній та й не лише домашній бібліотеці. Потім я відкрила фентезі та фантастику та переключилася на них. Тут усе це поєднано. Ми спостерігаємо боротьбу за Престол або навіть за Престоли, бо Янн хоче повернути собі князівство Ретон, Етельріх претендує на Санжайський трон, його діти конкурують за те щоб у майбутньому володарювати у Небельгаймі. З перших сторінок ми одразу поринаємо у купу нових імен, є купа князівств, є бекграунд у кожного персонажа, і спочатку треба дійсно концентруватися щоб одразу усе запам'ятати і не загубитися у цьому потоці інформації. І тут є плюс - карти на форзацах та схеми в кінці, вони трохи допомагають. Але після перших сторінок вже трохи адаптуєшься і неможливо відірватися, бо сюжет захоплює, якісь головні герої подобаються, якісь бісять, але за кожним цікаво спостерігати. Що мені дуже сподобалося так саме поєднання середньовіччя та фентезі. Зараз часто таке можна зустріти, але зазвичай ми бачимо якесь штучне та картонне середньовіччя, а саме тут в мене такого враження не склалося. Воно не штучне, і не романтизоване, а жорстоке та болюче, усім мешканцям Ретону співчуваєш, бо їм доводиться жити у часи коли нема безпеки(
Фентезійна складова мені теж сподобалася, різні народи, різні магічні сили, хтось може користуватися магією, хтось ні, про це хочеться дізнатися більше.
Не можу не додати пару слів про оформлення - воно дуже гарне, обкладинка, ілюстрації, мапи на форзацах, схеми)
Але у текста є й невеликий недолік, про який не можу промовчати, інколи на одному розвороті ну дуже часто повторюється ім'я якогось персонажа, сподіваюся що у наступній частині, яку я ще не читала, це виправили.

В мене були трохи завищені очікування щодо цієї книги, тому вийшло лише 7 зірочок. Власне книга непогана, легко читається, дуже гарне оформлення в українському виданні + золотавий зріз. Але мені чогось не вистачило. Все якось трохи по дитячому і дещо казково. Ну хто з нас не мріяв отримати такий спадок, гарний будинок з таємницями ще й hot братів на додачу. Така собі історія попелюшкидля читачів. Але саме через це відчуття нереальності та казковості, важко повірити у саму історію. Але краще не мати завищених очікувань і просто насолоджуватися історією.
При тому цікаво що там далі, тож продовження я точно планую читати

Фінал мені сподобався, але перші 300 сторінок занадто повільні та затягнуті. Ну і трохи бісить що увесь час натякають на те що ось ось станеться щось жахливе, і ти читаєш читаєш, а його все нема і нема. Є відносини, є багато взаємодії між головними героїнями, трохи драми(інколи дещо перебільшеної, на мій погляд). Але я чогось очікувала від історії вбивства та розслідування, а вона взагалі не про це. Максимальна кількість подій буде на останніх 100 сторінках і там нарешті буде й дінаміка і все інше. Тож головна порада - не очікуйте вбивства, не очікуйте розслідування, ця книга переважно про стосунки різних людей та таємниці минулого.
І головний мінус книги - після прочитання дуже хочеться на грецбку віллу, на морько, бо сама атмосфера і маленького туристичного містечка і вілли, і моря передана дуже добре.

Чогось я бачила багато негативних відгуків на цю книгу, але мені ця історія дуже сподобалася, вона легко та швидко читається, сюжет хоча й досить простий але захопив, переважно таємницею, зазвичай коли у книзі є таємниця - вона мене чіпляє. І фінал мені також сподобався, він досить реалистичний, як на мене. Отримала він неї саме те що й чекала

Читала я її українською, і це було розчарування року, я була впевнена що мені це зайде, така обкладинка, такий зріз, все натякало на те що це буде ідеальна легка та розважальна книжка на 8 зірочок з 10. Але, на жаль, щось взагалі пройшла повз, вона не літня, не легка, і герої якось не дуже чіпляють, я все читала і думала, но коли вже це закінчиться, навіть сама романтична линія для смене була якоюсь натягнутою та штучною. Але наприкінці я прочитала що авторка під час написання історії мала творчу кризу, тому й вирішила писати про героїв у творчій кризі, тож я обов'язково спробую ще одну книгу авторки.

Мені було цікаво дізнатися трохи більше про Буковину, і про часи її окупації румунами. Про те яке відношення у румунів було до української мови і загалом до українців на прикладі навчання головної героїні у гімназії. Ну і трошки побутових штук, які мені теж були цікаві.
А ось що мені не сподобалося, головна героїня підлітка і в неї ну дуже підліткові емоції, через які мій здоровий дорослий скептицизм просто не міг прорватися. Бо емоцій було забагато, якщо любов то звісно драматична і на все життя, якщо завинила перед мамою, то одразу мама ніколи не буде більше розмовляти з дочкою. Ну і таких моментів було дуже забагато. І загалом це нормально, але особисто я така дивилася і думала, тобі лише 14 років, знайшла через що перейматися, усі ці дитячі проблеми вони такі мінливі)

Тут анотація якось мене заплутала, бо я була впевнена в тому що це якийсь звичайний триллер про зникнення, але це не зовсім так. Перше - що було для мене неочікувано, те що це не сучасність, в цілому не дуже зрозуміле яке це сторіччя, але точно не наше. Друге - це незвичний стиль оповідання до якого я одразу не адаптувалась, оповідь увесь час ведеться від головного персонажа, але як звернення до іншої людини. Усі події стаються у такому собі пуританському поселенні(на мій погляд, бо я не дуже сильна в історії тих часів). І загалом мені сподобалося, незважаючи на те що очікувала геть інше. В якийсь момент я відчула головну героїню і зблизилася з нею.
Але впевнена що зайде не кожному, бо на перших сторінках складно вловити ритм історії.
Ну і додам що сама книга досить швидко читається.