Нові відгуки

Не можу сказати, що це погана збірка — у ній є цікаві ідеї та певна літературна атмосфера. Найбільше мене зачепили два оповідання: «Голос у моїй голові» Наталії Довгопол та «Соловей і його любов» Ярини Каторж — справжні емоційні міні-історії, які залишають слід. Проте загальне враження дещо розмите. Мені бракувало динаміки, глибшої інтриги чи хоч якогось елементу, який би утримував мою увагу. На жаль, з середини збірки в мене почався так званий «нечитун» — не хотілося повертатися до тексту. Як не дивно, найбільше сподобалось не змістове наповнення, а оформлення: дуже гарна палітурка, стильний форзац і зріз сторінок — усе це створює відчуття, ніби тримаєш у руках щось особливе. Цікаво, що авторки спробували створити альтернативні реальності, у яких українські міста оживають у химерний і навіть містичний спосіб. Ідея виглядає доволі амбітною — створити український міф у сучасному художньому виконанні. Хоч не завжди реалізація відповідала задуму, проте такий підхід хочеться підтримати, бо це крок до формування нової урбаністичної магії в українській літературі. Збірка має свого читача, але, на жаль, я ним не стала.

Це українське фентезі Наталії Довгопол з елементами міфології. Через необережність Андрія, село Дубовий Гай помічає Підсокльник. Тепер громада має відправити сімох чоловіків на службу до монгольського князя. Таким чином до війська, з якого ніхто не повертається потрапляє товариш хлопця — Вернидуб. Андрій пообіцяв собі врятувати друга. І зовсім скоро він вирушає у дорогу, де його зустрінуть пригоди і небезпеки. Лялька — донька богатиря вирушає з батьком на своє весілля, проте на своєму шляху вони зустрічають Андрія і продовжують подорож разом. 🌿Так і почалася історія купця, що одного дня став витязем, і чарівниці, що якось літала вірлицею. ☀️Книга мені сподобалася, оцінила її на 8/10. Чудове поєднання історичної епохи, магії і ноток романтичності. Проте у фінальній битві зовсім трохи не вистачило екшену. Раджу прочитати цю книгу, якщо хочете чогось легкого і магічного. Чудово підійде для вікової категорії 16 +.

Це схоже на збірку українських казок, які об’єднані сюжетом і кількома головними героями. Незвично називати це фентезі, але по суті це воно і є, ще й з українським колоритом) Тут немає на 100% хороших персонажів, у кожного знайдеться якась чорнота в душі, майже всі корисливі, всі чогось бояться і через все це вони є ближчими до читача. То тут, то там вискакує різна нечисть, проти якої використовують різні методи боротьби. Доволі багато подій відбувається в коротеньких розділах книги. Але як же при всьому цьому мені не вистачало деталей. Дуже поверхнево описані протистояння з ворогами, зміна поведінки або рішення персонажів, ніби все це відбувається десь за кадром. Через це повноцінно зануритись в історію не виходить, я не прикипіла до жодного героя. Можливо, ця книга підійде для знайомства з фентезійним світом, бо читається дуже легко якраз через невелику навантаженість деталями та описами світоустрою.

Ця книга розповідає нам історії становлення сильних жінок: одна - Млада, пішла визволяти чоловіка з муштри, як раптом стала княгинею і учасницею "шведської" родини; друга - Лялька (не барбі😅), наперекір батьку пішла творити ратні подвиги, при цьому не забуваючи нагадувати про своє існування обожнюваному герою-коханцю, у той час як майбутній суджений скаче поряд на богатирському коні. Казка та й годі! І це ви ще не бачили головного героя-красунчика, маминої квіточки і татової радості, успішного мандрівного комерсанта - Андрія, який заморочив голову (і не тільки) всім дівчатам на селі, а потім здимів у варяжі землі, бо кохана вийшла за іншого. Крута компанія вимальовується, правда ж? А тепер уявіть, що всі вони разом з друзями/родичами ідуть рятувати рідний край від монгольського панування, яким керує чарівник-анімаг Підсокольник, що здатен і соколом літати, і розум затуманювати. У цій зарубі також зустрінемо і славних богатирів - Іллю (батька Ляльки, який забуде про дочку, як тільки зустріне товариша) та Бориню, власне, нареченого тої самої дівчини. Ці персонажі, звісно, мають нелюдську силу, але й на цьому їх багатий внутрішній світ вичерпується. У цій казці з легкою ноткою еротики мене відверто потішило різноманіття міфологічних персонажів та їх вмінь, особливий респект за Кобилячу голову - ніде раніше її не зустрічала та хепі-енд любовних мук Андрія та Ляльки. Щодо сюжету та героїв книги - всі вони якісь надто казкові та пласкуваті, не вистачало глибини і логіки у цій історії, але, певно, на те вона і казка. Також хочу відмітити видавництво - їх книги рідко потрапляють на мою полицю, але вони приємно милують око - і обкладинка, й ілюстрації - приголомшливо гарні. Вердикт - легка казка на ніч, яка не лишиться у спогадах надовго.

Хоч за вікном давно не зима, а книга — суто "сезонна", та останні холоди якось по-зрадницьки навіяли бажання загорнутися в плед і почитати щось святкове. Взяла цю книжку з думкою: ну от, зараз буде затишно, з різдвяними дивами ✨, хепі ендами й теплим післясмаком. Але… очікування й реальність не зовсім збіглися 😅 Це збірка, тож як завжди: щось дуже сподобалось, щось — зовсім «не моє». Але саме в цьому й магія антологій — у різноманітті 💫 З 12 оповідань мене зачепили 7 — і я б хотіла їх відзначити окремо ❤️ 🔹 Наталія Довгопол — знайомий автор, стиль як ковток теплого чаю ☕ Прочитала з задоволенням! 🔹 Юлія Мак — трошки хаотично, але з хорошим післясмаком 😊 🔹 Дмитро Безверхній — глибока історія, яка зворушила до сліз. У головної героїні — чоловік, який вважається безвісти зниклим… Це болісно близько 💔 Бо мій найкращий друг вважається зниклим безвісті вже півроку, і я щиро сподіваюся, що він живий і повернеться 🙏 🔹 Максим Беспалов — морально важке оповідання, але залишилося в пам’яті теплим, і це цінно. 🔹 Оксана Вєліт — легка містика й доброта водночас🕯️ 🔹 Федір Рудий — щемлива й щира історія про наших захисників. Друге місце у моєму серці 💙💛 🔹 Ярослава Литвин — абсолютний фаворит! 😍 Історія про «найгіршого Миколая» виявилась дуже атмосферною, з чудесами, гумором і важливими сенсами. Саме такого я й чекала від усієї книги 🎁 Протягом читання моя оцінка коливалась між 3 і 4, але фінальне враження змусило таки поставити 4 з 5⭐

Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі. Тамара Горіха Зерня "Потяг." "Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця." Ірина Грабовська "Вогненні серця." "Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь." Наталія Довгопол "Левке." "Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву." Олена Захарченко "Воїн і річка." "Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом." Дара Корній "Морельковий чай." "Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?" "Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому." Олена Кузьміна "Тримай землю!" "Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками." Наталія Матолінець "Дальні покої." "Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна." Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль." "Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них." Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені." "Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують." Дарія Піскозуб "Смертеікло." "То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!" "Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..." Юліта Ран "Позивний “Мавка”." "Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?" Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу." "Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій." Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг". Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!

"Неймовірні історії, у які буде важко повірити і які колись переповідатимуть подібно до казок минулого." І це ще поки не мої враження, це слова Альони Сіліної із передмови до збірки оповідань у жанрі міського фентезі. Подаю їх як цитату, бо мені здається, що вони найбільш вичерпно і лаконічно описують, про що "Легендарій дивних міст". Дев’ять ретелінгів, від доволі коротких, і до таких, які легко могли б стати частиною більшої оповіді. Авторкам вдалося зацікавити та навіть перевершити певні мої очікування. Класно, що на базі української міфології, відомих нам з дитинства казок чи легенд сучасні автори презентують все більше захопливих історій різних жанрів. Наталія Матолінець - одна з моїх улюблених фентезі-авторок (дуже люблю "Гессі" і "Всі мої ключі і Ґайя"). Її історія "Ольґерда проти ночі" починається з опису типової молодіжної святкової вечірки. А далі авторка майстерно, попри невеликий обсяг, занурює у історію, в якій є і хлопець у біді, і дівчина, яка може його порятувати, бо володіє чуттям. Але це може бути надто небезпечно для неї, саме від таких учинків її завжди застерігали рідні. Імена головних героїв - Ольґерда і Кай - нагадують про усіма улюблену з дитинства казку "Снігова королева". Та нехай це не наштовхує на думку, що можна наперед передбачити сюжет, бо він самобутній, з незвичайними магічними артефактами, давніми легендами та небезпечними пригодами і складними виборами. "Голос у моїй голові " від Наталії Довгопол пропонує фентезійно-детективну історію, кожен розділ якої ведеться від імені одного із персонажів, і в певні моменти заплутує в розумінні, хто ж позитивний герой, а хто лиходій. Крім того, тут піднімається проблематика стосунків між батьками та дітьми-студентами, дружні стосунки, трохи романтики та, звичайно, виринає страшна таємниця, яку потрібно розгадати, поки сила магічної сопілки не перетворилася когось з персонажів на вбивцю. ___ У "Кет в чоботях" Ксенії Сокульської магічні істоти у сучасному Києві ведуть бізнес: дістають рідкісні магічні артефакти, як-от перо жар-жайвора, обговорюють пошуки нового троля для Подільсько-Воскресенського мосту, втихомирюють русалок, а також роблять весільні букети або ж зривають весільні домовленості. Мені сподобався опис побуту магічних істот, які непогано пристосувалися до умов сьогодення. Але виникли і запитання про Чарокрай, про Бранців, про Пагорби чарівного лісу, про це все б із задоволенням прочитала ще. У історії "Злими відьмами не народжуються" Анастасія Куликова химерно поєднала проклятих зведених сестер, відьму, закляту і ув'язнену у світі мрії, казку про дідову та бабину дочок, а ще цікавих магічних істот: Підземельника, Ліхтарника, Атомницю. Дуже сподобалося трактування відомої казки, поєднання різних часових ліній і сеттинг сучасності. "Залізоноса" Дарії Піскозуб розповідає про Луцьк, а тому я певною мірою упереджена читачка🫶) Це оповідання про полювання на відьом, яких могутня богиня через війну наділила силами для захисту рідної землі. Але інше породження магії прагне їх знищити, і коли сили виявляються майже рівними, то варто для спасіння дорогих людей, для захисту майбутніх поколінь, для збереження магічних сил вдатися до крайнощів. Надзвичайно здивувала така легенда виникнення відомої з дитинства Баби-Яги. Два оповідання Ярини Каторож увійшли у збірку, вони невеликі за обсягом, але дуже сенсові та глибокі. "Вишня та її крила" надзвичайно метафорична оповідка, про любов, про зраду та про силу ангельських крил. А "Соловей і його любов" неймовірно щемко розкриває силу юнацької любові, а також наслідки нерозділеної любові, аж до нездатності любити, до порожнечі, що виникає, коли немає здатності кохати. Але дає надію, допоки можна звіритися Садівниці. І знову ж, дуже сучасні Соловей та Мандрівниця, які будуть зрозумілі як дорослим, так і юним читачам. Це, мені здалося, найбільш терапевтична історія. Світлана Тараторіна для збірки написала про "Бункер", поєднавши Алісу та Комору чи то в історії про Синю Бороду, чи то у часовій петлі. Молода жінка приходить до тями у бункері і намагається згадати або ж зрозуміти з уривків спогадів, що ж сталося у її житті, чи можна довіряти чоловікові поруч, чи справді відбулася екокатастрофа, чи вона стала об'єктом якогось експерименту - дуже моторошно і практично до самого кінця багато незрозумілих моментів, але неочікувано та приголомшливо у фіналі. І остання у збірці історія Ірини Пасько "Пересади мене через поріг" розповідає про сім'ю Ніни, її складні стосунки з матір'ю, вітчимом, який жахливо дратує дівчину, та ідеальною молодшою сестрою. Не додає впевненості молодій студентці філфаку відсутність будь-якої інформації про рідного батька, а ще незрозумілий дар передбачати майбутнє. А потім у її житті з'являється Олег, і так хочеться зрозуміти, чи він допоможе Ніні, чи ж виявиться черговим розчаруванням. Фінал шокує, як розкриттям сімейної таємниці, так і початком повномасштабного вторгнення.

Захоплююча, з яскравими, кінематографічними описами книга! Згода з попередніми відгуками, що вона буде цікава як підліткам, так і дорослим. Авторка дуже цікаво пише, її сюжети небанальні — це вже третій роман, який я прочитала, і всі три мені сподобалися. Кожен із героїв — Катря, панич, Волоцюга, скоромошка, — по-своєму цікаві, самобутні. Подобається, що розповідь ведеться поперемінно від кожного з головних героїв: так краще розумієш їх мотиви, думки, більше пізнаєш характери. Цікаво було б побачити екранізацію такого роману!