Яна Панчишин
25.09.2024
Новий відгук
"Проблема в тому, що моїм життям розпоряджаються інші."
Це незвичайна, тонка і чуттєва історія про дружбу, кохання, самопізнання, сексуальну орієнтацію, ідентичність і дорослішання, яка залишає глибокий емоційний слід та зображена у складний період підліткового становлення.
Головні герої книги, Арістотель (Арі) і Данте, — двоє мексикансько-американських підлітків, які, на перший погляд, не мають нічого спільного. Арі мовчазний, закритий у собі та розгублений у своєму місці у світі, тоді як Данте — відкрита, щира і чутлива душа. Їхня дружба починається випадково, але з кожною новою сторінкою стає все глибшою і значущою. Таке відчуття, що ці двоє хлопців не просто стають друзями, але й віднаходять себе через одне одного.
Особливо виділяється стиль автора. Саенс використовує лаконічні описи, що дозволяють читачу відчути глибину внутрішніх переживань персонажів. Діалоги прості, але саме в їх простоті відчувається правдивість і близькість до реальності. Автор вміло балансує між тонкими моментами смутку і світлими митями радості, перетворюючи текст у своєрідний інтимний щоденник юнака, який намагається зрозуміти себе.
Окремо варто згадати тему сімейних відносин. Історія Арістотеля про складні відносини з батьком, ветераном війни, і його пошук правди про брата. Водночас відкрита сім'я Данте стає для Арі зразком того, чого йому бракує у власному домі.
Книга порушує важливі питання, зокрема, щодо самосприйняття і прийняття своєї сексуальності. Автор не робить із цього драматичну сюжетну лінію, а, навпаки, показує, що цей аспект життя — лише один із багатьох у процесі дорослішання.
Одним із головних досягнень книги є її щирість. Текст живе своєю правдивістю, маленькими моментами радості та болю, які є частиною життя кожної людини. Книга викликає думки про те, як важливо бути чесним із собою та приймати своє «я».
Це незвичайна, тонка і чуттєва історія про дружбу, кохання, самопізнання, сексуальну орієнтацію, ідентичність і дорослішання, яка залишає глибокий емоційний слід та зображена у складний період підліткового становлення.
Головні герої книги, Арістотель (Арі) і Данте, — двоє мексикансько-американських підлітків, які, на перший погляд, не мають нічого спільного. Арі мовчазний, закритий у собі та розгублений у своєму місці у світі, тоді як Данте — відкрита, щира і чутлива душа. Їхня дружба починається випадково, але з кожною новою сторінкою стає все глибшою і значущою. Таке відчуття, що ці двоє хлопців не просто стають друзями, але й віднаходять себе через одне одного.
Особливо виділяється стиль автора. Саенс використовує лаконічні описи, що дозволяють читачу відчути глибину внутрішніх переживань персонажів. Діалоги прості, але саме в їх простоті відчувається правдивість і близькість до реальності. Автор вміло балансує між тонкими моментами смутку і світлими митями радості, перетворюючи текст у своєрідний інтимний щоденник юнака, який намагається зрозуміти себе.
Окремо варто згадати тему сімейних відносин. Історія Арістотеля про складні відносини з батьком, ветераном війни, і його пошук правди про брата. Водночас відкрита сім'я Данте стає для Арі зразком того, чого йому бракує у власному домі.
Книга порушує важливі питання, зокрема, щодо самосприйняття і прийняття своєї сексуальності. Автор не робить із цього драматичну сюжетну лінію, а, навпаки, показує, що цей аспект життя — лише один із багатьох у процесі дорослішання.
Одним із головних досягнень книги є її щирість. Текст живе своєю правдивістю, маленькими моментами радості та болю, які є частиною життя кожної людини. Книга викликає думки про те, як важливо бути чесним із собою та приймати своє «я».
Нова оцінка:
24.09.2024
Новий відгук
"Таке кохання - велика рідкість, хай навіть воно було катастрофою.
Іноді ти просто стрибаєш і сподіваєшся, що не зі скелі."
🔸Я прочитала книгу яка відкрила мені глибини справжнього кохання, якого, можливо, у мене ніколи не буде в житті.
🔸Ця книга не залишила сумного посмаку — навпаки, кожна сторінка дарувала радість завдяки милим суперечкам та веселим ситуаціям між персонажами.
🔸Ця книга розповідала мені історію про двох зовсім різних людей, яких обставини розділяють, а заборони тримають на відстані.
🔸Ця книга дала мені зрозуміти, що навіть якщо ви настільки відрізняєтеся один від одного — характерами, поглядами — у коханій людині завжди знайдеться те, що доповнить вас і стане опорою.
🔸Ця книга показала мені, що навіть йдучи на наперекір труднощам, герої зберігають своє кохання, і, що навіть у найскладніші моменти вони потопають в обіймах один одного.
📍Події розгортаються навколо молодого Алекса, сина першої жінки-президента США, та Генрі, британського принца. Їхній непростий шлях від неприязні до ніжних романтичних почуттів стає основою захопливої оповіді, яка одночасно розважає та викликає роздуми про політику, гендер, ідентичність та кохання.
📍Тематика політики тут також не залишається осторонь. Авторка ставить на перший план питання публічного образу, очікувань суспільства, обов'язків перед країною та сім'єю. Книга показує складнощі, коли приватне життя героїв — це не лише їхня справа, а частина політичної гри. Алекс зіштовхується з тиском медіа, очікуванням своєї матері-президента та зростальним почуттям відповідальності за власну країну, тоді як Генрі зобов'язаний королівськими традиціями та вимогами британської монархії.
📍Одним із найсильніших аспектів книги є майстерність Макквістон у створенні хімії між персонажами. Алекс і Генрі — два абсолютно різні світи, які поступово сходяться на шляху до взаєморозуміння. Від початкового конфлікту, напружених суперечок і підозр, їхній зв’язок перетворюється на глибоку дружбу та любов. Їхня радість, страхи, надії та сумніви — це те, що резонує з кожним, хто коли-небудь відчував сильні почуття. А їхня історія кохання, яка розгортається всупереч усім перешкодам, залишає в серці відчуття світла і віри в те, що справжні почуття можуть перемогти будь-які труднощі. Макквістон блискуче показує еволюцію їхніх стосунків через діалоги, моменти близькості, що робить їхню історію живою та реалістичною. Особливо зворушливими є листи, якими закохані обмінюються. Вони пронизані інтимністю, що відкриває перед читачем глибину їхніх взаємин, роблячи кожен момент між ними ще більш зворушливим.
📍Книга є справжньою знахідкою для шанувальників романтичних історій, які, попри свою ніжність і тепло, торкаються важливих соціальних і політичних тем. Не менш важливою є і її кінцівка. Вона залишає приємний посмак, даючи відчуття завершеності, але водночас відкриваючи можливість для подальшого розвитку історії. Я також переглянула екранізацію цієї книги, і хоча вона трохи далека від оригіналу, фільм залишив приємне враження. Тепер я з нетерпінням чекаю на другу частину, щоб знову зануритися у цей світ.
Іноді ти просто стрибаєш і сподіваєшся, що не зі скелі."
🔸Я прочитала книгу яка відкрила мені глибини справжнього кохання, якого, можливо, у мене ніколи не буде в житті.
🔸Ця книга не залишила сумного посмаку — навпаки, кожна сторінка дарувала радість завдяки милим суперечкам та веселим ситуаціям між персонажами.
🔸Ця книга розповідала мені історію про двох зовсім різних людей, яких обставини розділяють, а заборони тримають на відстані.
🔸Ця книга дала мені зрозуміти, що навіть якщо ви настільки відрізняєтеся один від одного — характерами, поглядами — у коханій людині завжди знайдеться те, що доповнить вас і стане опорою.
🔸Ця книга показала мені, що навіть йдучи на наперекір труднощам, герої зберігають своє кохання, і, що навіть у найскладніші моменти вони потопають в обіймах один одного.
📍Події розгортаються навколо молодого Алекса, сина першої жінки-президента США, та Генрі, британського принца. Їхній непростий шлях від неприязні до ніжних романтичних почуттів стає основою захопливої оповіді, яка одночасно розважає та викликає роздуми про політику, гендер, ідентичність та кохання.
📍Тематика політики тут також не залишається осторонь. Авторка ставить на перший план питання публічного образу, очікувань суспільства, обов'язків перед країною та сім'єю. Книга показує складнощі, коли приватне життя героїв — це не лише їхня справа, а частина політичної гри. Алекс зіштовхується з тиском медіа, очікуванням своєї матері-президента та зростальним почуттям відповідальності за власну країну, тоді як Генрі зобов'язаний королівськими традиціями та вимогами британської монархії.
📍Одним із найсильніших аспектів книги є майстерність Макквістон у створенні хімії між персонажами. Алекс і Генрі — два абсолютно різні світи, які поступово сходяться на шляху до взаєморозуміння. Від початкового конфлікту, напружених суперечок і підозр, їхній зв’язок перетворюється на глибоку дружбу та любов. Їхня радість, страхи, надії та сумніви — це те, що резонує з кожним, хто коли-небудь відчував сильні почуття. А їхня історія кохання, яка розгортається всупереч усім перешкодам, залишає в серці відчуття світла і віри в те, що справжні почуття можуть перемогти будь-які труднощі. Макквістон блискуче показує еволюцію їхніх стосунків через діалоги, моменти близькості, що робить їхню історію живою та реалістичною. Особливо зворушливими є листи, якими закохані обмінюються. Вони пронизані інтимністю, що відкриває перед читачем глибину їхніх взаємин, роблячи кожен момент між ними ще більш зворушливим.
📍Книга є справжньою знахідкою для шанувальників романтичних історій, які, попри свою ніжність і тепло, торкаються важливих соціальних і політичних тем. Не менш важливою є і її кінцівка. Вона залишає приємний посмак, даючи відчуття завершеності, але водночас відкриваючи можливість для подальшого розвитку історії. Я також переглянула екранізацію цієї книги, і хоча вона трохи далека від оригіналу, фільм залишив приємне враження. Тепер я з нетерпінням чекаю на другу частину, щоб знову зануритися у цей світ.
13.09.2024
Новий відгук
Ця книга поглине читачів своєю невимушеною легкістю та несподіваною грайливістю, оскільки вона чудово передає атмосферу святкового Нью-Йорка, який також сильно припаде вам до душі. Починаючи з першої сторінки - цей роман не просто зачарує вас своєю ніжністю, романтикою чи простотою життя. Він розплющить вам очі на буденність, яка насправді, також є щасливою.
🎄Настав час трошки розповісти вам про сюжет.
Тут, головна героїня Шарлот перебуває в скруті після розриву стосунків. Випадково зустрівши Ентоні, який переживає схожу ситуацію, вони вирішують разом вирушити в нічну подорож Нью-Йорком, щоб відірватися від своїх невдач і, можливо, знайти відповіді на свої запитання. Їхня спонтанність стає своєрідною терапією, коли кожна зустріч, місце і випадкова подія допомагають їм переосмислити своє життя.
🎄Ви не знайдете в цій книзі чогось складного, приголомшливого чи надмірно драматичного. Структурно все просто, вона розгортається навколо подорожі героїв. Тому їхня взаємодія дуже природна, діалоги невимушені, а розвиток стосунків персонажів виглядає органічним. Мені подобається коли сюжет розвивається швидко, не обтяжуючи читача зайвими деталями, але водночас зберігаючи увагу до емоційних нюансів персонажів.
🎄Окремої уваги заслуговує атмосфера цієї книги. Нью-Йорк на Різдво стає майже окремим персонажем оповіді. Вулиці, дерева, магазини з мерехтливими різдвяними вогнями надають цій книзі чарівної святкової атмосфери та певної магії. Місто тут є не лише тлом дії, а й важливим елементом, що підтримує настрій усього роману. Читаючи, ти неначе перебуваєш разом з героями посеред міста та відчуваєш морозець на своїх щоках.
🎄Ніхто з читачів не назве сюжет надто оригінальним, і подекуди можна передбачити подальший розвиток подій. Втім, це не применшує задоволення від читання цієї книги. Її сила - у легкості та позитиві, притаманна історіям про кохання.
🎄Кетрін Райдер пише зрозуміло, вона не використовує складні порівняння чи слова, які можуть здивувати читачів та збити їх з пантелику. Її стиль не змушує зупинитись та подумати, а навпаки, ти просто хочеш читати вимкнувши свої думки. Рідко авторам вдається створити книгу, яка ідеально підійде тим, хто шукає теплу і романтичну історію. Але пані Кетрін впоралася з цієї місією.
Рекомендую цю книгу тим, хто хоче відпочити взимку. Вмоститися на дивані чи кріслі, загорнутися у м'який плед, надіти теплі носки та тримати в руках велику чашку какао із зефірками зверху.
🎄Настав час трошки розповісти вам про сюжет.
Тут, головна героїня Шарлот перебуває в скруті після розриву стосунків. Випадково зустрівши Ентоні, який переживає схожу ситуацію, вони вирішують разом вирушити в нічну подорож Нью-Йорком, щоб відірватися від своїх невдач і, можливо, знайти відповіді на свої запитання. Їхня спонтанність стає своєрідною терапією, коли кожна зустріч, місце і випадкова подія допомагають їм переосмислити своє життя.
🎄Ви не знайдете в цій книзі чогось складного, приголомшливого чи надмірно драматичного. Структурно все просто, вона розгортається навколо подорожі героїв. Тому їхня взаємодія дуже природна, діалоги невимушені, а розвиток стосунків персонажів виглядає органічним. Мені подобається коли сюжет розвивається швидко, не обтяжуючи читача зайвими деталями, але водночас зберігаючи увагу до емоційних нюансів персонажів.
🎄Окремої уваги заслуговує атмосфера цієї книги. Нью-Йорк на Різдво стає майже окремим персонажем оповіді. Вулиці, дерева, магазини з мерехтливими різдвяними вогнями надають цій книзі чарівної святкової атмосфери та певної магії. Місто тут є не лише тлом дії, а й важливим елементом, що підтримує настрій усього роману. Читаючи, ти неначе перебуваєш разом з героями посеред міста та відчуваєш морозець на своїх щоках.
🎄Ніхто з читачів не назве сюжет надто оригінальним, і подекуди можна передбачити подальший розвиток подій. Втім, це не применшує задоволення від читання цієї книги. Її сила - у легкості та позитиві, притаманна історіям про кохання.
🎄Кетрін Райдер пише зрозуміло, вона не використовує складні порівняння чи слова, які можуть здивувати читачів та збити їх з пантелику. Її стиль не змушує зупинитись та подумати, а навпаки, ти просто хочеш читати вимкнувши свої думки. Рідко авторам вдається створити книгу, яка ідеально підійде тим, хто шукає теплу і романтичну історію. Але пані Кетрін впоралася з цієї місією.
Рекомендую цю книгу тим, хто хоче відпочити взимку. Вмоститися на дивані чи кріслі, загорнутися у м'який плед, надіти теплі носки та тримати в руках велику чашку какао із зефірками зверху.
01.07.2024
Новий відгук
Цю історію не назвеш несподіваною, в ній немає шалених битв чи магічних пригод, що часто притаманні жанру фентезі. Але в цьому її особливий шарм, адже вона пропонує зовсім інший вид чарівності — ту, що ґрунтується на розумінні, доброті, прийнятті та пошуку щастя серед самотності. Це фентезі, яке виходить за рамки звичних схем, і в цьому сенсі воно навіть перевершує багато інших творів жанру.
Головний герой, Лайнус, працює інспектором у УММ вже понад 17 років. Його життя було звичним і рутинним: він перевіряв притулки, де жили діти з надприродними здібностями, переконуючись, що вони отримують належну турботу. Вдома його чекала кішка, а вечори він проводив, слухаючи улюблену музику. Все змінюється, коли його викликає Надзвичайно Високе Керівництво з секретним завданням на острів Марсіяс, де розташований загадковий притулок. Лайнус зовсім не бажав цієї подорожі, але змушений був відправитися. І те, що він там побачив, змінило його життя назавжди.
На острові Лайнус зустрів шістьох дітей, кожен з яких володів унікальними і, на перший погляд, небезпечними здібностями. Проте замість того, щоб побачити в них загрозу, Лайнус почав розуміти їхні справжні потреби та бажання. Крім того, він знайомиться з хранителькою острова та директором притулку, який виявився істотою, зовсім не схожою на людину. Лайнусу довелося провести місяць на цьому острові, кожного тижня звітувати про стан речей і врешті-решт вирішити, чи може притулок залишитися функціонувати далі.
Ця історія захопила мене з першої сторінки та залишила глибокий слід у серці. Я настільки була зачарована сюжетом і персонажами, що не могла відірватися від книги та прочитала її за півдня. Незважаючи на передбачуваність сюжету, емоційний вплив був настільки сильним, що я залишилася під враженням ще довго після прочитання.
Особливо вразили мене персонажі: кожен з них був настільки добре прописаний, що я не могла не співчувати їм. Діти, незважаючи на свої надприродні здібності та чорний гумор, здавалися напрочуд живими і справжніми. Не менш важливою для мене стала ЛҐБТ+ лінія сюжету, яка органічно впліталася в загальну тканину розповіді, роблячи її ще більш повноцінною та глибокою.
З цього твору я зрозуміла, що всі ми різні і не повинні засуджувати інших за їхні думки чи зовнішність. Ми не зобов’язані любити чи поважати кожного, але важливо не кривдити нікого за їхню інакшість. Саме тому я рекомендую цю книгу до читання всім без винятку! Вона вчить нас бути більш людяними та відкритими до інших.
Головний герой, Лайнус, працює інспектором у УММ вже понад 17 років. Його життя було звичним і рутинним: він перевіряв притулки, де жили діти з надприродними здібностями, переконуючись, що вони отримують належну турботу. Вдома його чекала кішка, а вечори він проводив, слухаючи улюблену музику. Все змінюється, коли його викликає Надзвичайно Високе Керівництво з секретним завданням на острів Марсіяс, де розташований загадковий притулок. Лайнус зовсім не бажав цієї подорожі, але змушений був відправитися. І те, що він там побачив, змінило його життя назавжди.
На острові Лайнус зустрів шістьох дітей, кожен з яких володів унікальними і, на перший погляд, небезпечними здібностями. Проте замість того, щоб побачити в них загрозу, Лайнус почав розуміти їхні справжні потреби та бажання. Крім того, він знайомиться з хранителькою острова та директором притулку, який виявився істотою, зовсім не схожою на людину. Лайнусу довелося провести місяць на цьому острові, кожного тижня звітувати про стан речей і врешті-решт вирішити, чи може притулок залишитися функціонувати далі.
Ця історія захопила мене з першої сторінки та залишила глибокий слід у серці. Я настільки була зачарована сюжетом і персонажами, що не могла відірватися від книги та прочитала її за півдня. Незважаючи на передбачуваність сюжету, емоційний вплив був настільки сильним, що я залишилася під враженням ще довго після прочитання.
Особливо вразили мене персонажі: кожен з них був настільки добре прописаний, що я не могла не співчувати їм. Діти, незважаючи на свої надприродні здібності та чорний гумор, здавалися напрочуд живими і справжніми. Не менш важливою для мене стала ЛҐБТ+ лінія сюжету, яка органічно впліталася в загальну тканину розповіді, роблячи її ще більш повноцінною та глибокою.
З цього твору я зрозуміла, що всі ми різні і не повинні засуджувати інших за їхні думки чи зовнішність. Ми не зобов’язані любити чи поважати кожного, але важливо не кривдити нікого за їхню інакшість. Саме тому я рекомендую цю книгу до читання всім без винятку! Вона вчить нас бути більш людяними та відкритими до інших.
25.06.2024
Новий відгук
Макс Кідрук у своїй книзі «Теорія неймовірності» пропонує читачам незвичайний та захопливий погляд на наукові явища, що оточують нас щодня. Ця збірка з сімдесяти науково-популярних історій розкриває таємниці навколишнього світу, спростовує поширені міфи та представляє складні наукові концепції у простій та доступній формі.
Кожна історія в книзі відображає глибоку обізнаність автора і його вміння перетворювати складні питання на захопливі розповіді. Наприклад, Кідрук з легкістю пояснює, чому ми старіємо, чи всі бактерії справді нешкідливі, і навіть розкриває, яка користь може бути з мертвого восьминога в нічному клубі. Ці теми не лише інформують, але й викликають інтерес до науки та стимулюють до роздумів.
Однією з найвагоміших переваг книги є її здатність утримувати увагу читача. Завдяки коротким, але змістовним розділам, Кідрук пропонує читачу не лише отримати нові знання, але й насолодитися процесом їх пізнання. Цей підхід робить книгу ідеальною для тих, хто любить дізнаватися нове, але не має часу на читання об'ємних наукових праць.
В основі книги лежать сценарії однойменного радіоблогу, який виходив на «Українському Радіо» у 2021 році. Цей факт додає особливого шарму кожній історії, адже автор не просто пояснює наукові феномени, а робить це з властивою йому легкістю та дотепністю. З кожною новою сторінкою книга відкриває перед читачем щось нове і несподіване, як-от дійсний вигляд тиранозаврів або причини, чому будівництво сонячних електростанцій в Сахарі не є найкращим рішенням.
Сильний бік книги — це здатність Кідрука пояснювати складні наукові концепції простою і зрозумілою мовою. Це робить «Теорію неймовірності» доступною для широкого кола читачів, незалежно від рівня їхньої підготовки в науці. Кожна історія в книзі — це маленька наукова подорож, що відкриває нові горизонти знань і змушує читача поглянути на світ іншими очима.
Отже, «Теорія неймовірності» Макса Кідрука — це справжнє відкриття в жанрі науково-популярної літератури. Книга зачаровує, навчає та надихає, роблячи науку доступною та захопливою для всіх. Вона стане чудовим доповненням до будь-якої бібліотеки та подарує читачам багато цікавих і корисних знань.
Кожна історія в книзі відображає глибоку обізнаність автора і його вміння перетворювати складні питання на захопливі розповіді. Наприклад, Кідрук з легкістю пояснює, чому ми старіємо, чи всі бактерії справді нешкідливі, і навіть розкриває, яка користь може бути з мертвого восьминога в нічному клубі. Ці теми не лише інформують, але й викликають інтерес до науки та стимулюють до роздумів.
Однією з найвагоміших переваг книги є її здатність утримувати увагу читача. Завдяки коротким, але змістовним розділам, Кідрук пропонує читачу не лише отримати нові знання, але й насолодитися процесом їх пізнання. Цей підхід робить книгу ідеальною для тих, хто любить дізнаватися нове, але не має часу на читання об'ємних наукових праць.
В основі книги лежать сценарії однойменного радіоблогу, який виходив на «Українському Радіо» у 2021 році. Цей факт додає особливого шарму кожній історії, адже автор не просто пояснює наукові феномени, а робить це з властивою йому легкістю та дотепністю. З кожною новою сторінкою книга відкриває перед читачем щось нове і несподіване, як-от дійсний вигляд тиранозаврів або причини, чому будівництво сонячних електростанцій в Сахарі не є найкращим рішенням.
Сильний бік книги — це здатність Кідрука пояснювати складні наукові концепції простою і зрозумілою мовою. Це робить «Теорію неймовірності» доступною для широкого кола читачів, незалежно від рівня їхньої підготовки в науці. Кожна історія в книзі — це маленька наукова подорож, що відкриває нові горизонти знань і змушує читача поглянути на світ іншими очима.
Отже, «Теорія неймовірності» Макса Кідрука — це справжнє відкриття в жанрі науково-популярної літератури. Книга зачаровує, навчає та надихає, роблячи науку доступною та захопливою для всіх. Вона стане чудовим доповненням до будь-якої бібліотеки та подарує читачам багато цікавих і корисних знань.
Полиць поки немає