Це таке темне-темне фентезі, де дуже складно знайти щось веселе, радісне та позитивне. Тут про жорстокий світ, жорстоких людей (і не зовсім людей), війну, вбивства та геноцид.

Спочатку я думала, що саме тим позитивним елементом книги буде Жинь. Ця розумна та сильна сирота змогла здати на відмінно надважливий іспит для вступу до військової академії. Її мрія здійснилася: вона студентка. Але виявляється це не перемога, а лише початок надзвичайно складного шляху. Вона боротиметься за своє місце з одногрупниками, викладачами.

А далі розпочнуться незвичайні зміни та перетворення з Жинь, яка виявляється має незвичайний та давній зв'язок з богом вогню.

Війна.... Слово, яке перекреслить життя, яке мали вони до ( точно, як у нас). І вчорашні учні стануть до лав воїнів, щоб захищати свою державу. Багато насильства, смертей, втрат, брехні, зради. Нічого хорошого не приносить війна, якою б вона не була: вигаданою у фентезійному світі чи реальною у нашій країні.

У відгуках читала, що ця історія перегукується з війнами Китаю та, на жаль, я не настільки обізнана з історією цієї країна, щоб проводити такі паралелі.

Мені сподобалась Жинь. Її впевненість, сміливість, бажання знайти себе, розібратися в своїх здібностях та можливостях. Але така темна та жорстока атмосфера книги не зовсім моє. Цікаво, що далі сталось із героями книги, та не знаю чи читатиму продовження цієї історії.

Отже, це друга книга Ілларіона Павлюка після "Я бачу, вас цікавить пітьма". І я вже зрозуміла, що він беззаперечний майстер створювати оригінальні та захоплюючі історії, майстер заплутувати сюжет так, що після прочитання мені треба хтось, щоб пояснив те, що я прочитала. В хорошому розумінні. Хто читав "Я бачу, вас цікавить пітьма", той мене зрозуміє😉

Події цієї книги відбуваються в майбутньому, де людству доступні польоти в космосі на інші планети. Саме в експедицію по дослідженню невідомої планети Іш-Чель і відправляється біолог Гіль разом з дружиною та маленькою донькою.

І все йшло зрозуміло і логічно, та передчуття, що от щось має трапитися висіло в повітрі. І потім воно трапилося... Як то кажуть, "і тут Остапа понесло..."

Сюжет почав розгортатися з неймовірною швидкістю, я не встигала за логікою всіх подій. І ось, коли здавалося, що нарешті я все зрозуміла - "бац" і автор робить поворот на 180 градусів. А потім знову "бац", "бац", "бац".... Від чого мені аж замакітрилось в голові. І коли вже був фініш, я за звичкою чекала ще одне "бац" і категоричний поворот.

І серед цієї космічної фантастики ми дізнаємося про стосунки головного героя з дружиною, спадкову хворобу, що переслідує чоловіків його сім'ї, страхи та переживання, які здавалося б, були дуже глибоко.

Одним словом, максимально насичена історія з вигаданими інопланетними істотами та такими земними людськими слабкостями, які позаземна цивілізація використовувала на повну. Почитайте, ви однозначно будете захоплені книгою.

Дівчинку Летті знаходять ще немовлям в кущах біля місцевої церкви. Її прихистила та виховала вдова Марія.

Скромна та спокійна дівчина, проте відчувається її особливість, незвичайність. Через це Летті має складні відносини з однокласниками.

Згодом в її життя вриваються зміни: ...дівчина розуміє мову дерев...
...їй сняться дивні сни про друїдів...
...в школі з'являється новачок, теж доволі незвичайний хлопець...

Тут і про стосунки в сім'ї, і про булінг, і про справжню дружбу, ну і звісно, про кохання. Перше, щире, чисте кохання...

І хоч ця книга для дітей середнього та старшого шкільного віку, мені надзвичайно цікаво було її читати. Тому любителям фентезі однозначно рекомендую.

Книга про вагітність, пологи, виховання дітей. Ні, це не збірник практичних порад та відомостей. Це опис власного життєвого досвіду авторки, мами чотирьох синів, майже нашої землячки (Гоща).

Той досвід дуже цікавий, корисний. Можна черпнути звідти купу підходящих порад, але я не про те.

Манера написання цієї книги дуже оригінальна. Мова авторки насичена смішними приказками-примовками, приправлена "міцними" словечками. Її почуття гумору дозволяє навіть у найсерйознішій ситуації знайти місце для сміху. А у більшості випадків не просто сміху, а й справжнього реготу.

Ніхто не каже, що у вас буде чи було точно так і це нормально, бо ми всі різні. Але у багатьох ситуаціях я точно впізнала себе на сторінках книги.

Але головна думка цієї книги, що матера, повинна любити себе і не забувати про власні почуття та бажання. Тоді і діти поважатимуть мамині потреби і цінуватимуть її ще більше. Бо й справді, матера ж не наймичка...😃

Хто з нас хоч раз на день не відчував тривогу? За себе, дітей, здоров'я чи роботу. А особливо, у наш час, коли причин для тривоги додалося ще більше. І цей стан абсолютно нормальний, така функція закладена у нас природою.

Інша справа, коли відчуття тривожності заважає жити нормальним життям, виконувати повсякденні справи, працювати. Ось тоді це стає проблемою, яку варто вирішувати разом з фахівцем.

Саме такі проблеми і піднімає автор у цій книзі. Доступно та пізнавально він розповідає, як навчитися жити з власною тривожністю (не позбутися, а жити з нею, бо це наша природна властивість). Крім цього, в книзі ще є про соціальні фобії, депресію, посттравматичний розлад.

Окремо варто відзначити почуття гумору автора, що значно полегшує сприйняття важливих понять. Цьому ж сприяють багато життєвих прикладів з життя та практики.

Книги подібного змісту я завжди вважала не цікавими і орієнтованими на вузьке коло спеціалістів. Але ця змінила моє враження. Тому рекомендую, якщо такі питання турбують вас або ваших рідних.

Одразу з головного: мені сподобалося. ДУЖЕ ❤️

Це популярне фентезі перечитали, мабуть, усі, бо відгуків я бачила силу-силенну. Та все ж починала читати я якось без особливих сподівань.

Спочатку так і було. Фейра проживає зі своєю збанкрутілою сім'єю і тримає на собі все забезпечення батька і сестер. Вона смілива і вправна, завдяки її навикам мисливця вони й виживають.

Та все змінюється, коли дівчина вбиває вовка, який не зовсім звичайний. І тепер доля її пов'язана з таємним світом Прифії, що відділений від людського світу магічною стіною.

Тут починається найцікавіше. Знання Фейри про цей світ не зовсім відповідають дійсності. Розгортається любовна лінія. З кожним днем дівчина дізнається те, від чого її життя вже ніколи не буде таким, як раніше. А частина про її випробування за своє кохання просто вражає.

Може часом здатися, що все це занадто награно та придумано, та книгу я не могла залишити і все намагалася заглянути наперед, щоб дізнатися, що далі.

Тому любителям фентезі моя щира рекомендація 👍

Пам'ятаєте дитячі казки, де королі та королеви, принци та принцеси живуть, як сир у маслі, не знаючи ні горя, ні біди? Так от ця книга абсолютна протилежність до них. Тому що у цій королівській родині проблем багатенько і деякі вони навіть не намагаються вирішувати. От, наприклад, маленький принц Гаррі. З дитинства ріс з розумінням, що він лише запасний варіант спадкоємця трону. Його люблячі батьки розлучилися, а потім іще гірше - в автокатастрофі гине мама....

От так він і росте, не відчуваючи підтримки та опори в сім'ї, бунтуючи проти всіх та воюючи зі всім світом.

Мені було цікаво (місцями трооошки нудно) читати про закулісне життя королівських осіб. З повагою ставлюсь до військової кар'єри принца, який прагнув воювати в найгарячіших точках. Адже не вважав себе особливим по відношенню до інших солдатів.

Певно найбільше сподобалась частина про стосунки з Меган, тому що деяку інформацію чула і знала з преси. І недаремно Гаррі воював з журналістами, бо насправді вся вона була далека від істини.

Місцями мені було навіть шкода принца. Мені здається, що йому варто було народитися в звичайній сім'ї і отримати вдосталь батьківської любові. Щоби потім в дорослому віці відчувати в ній підтримку та опору.

Ось нарешті і я почала знайомство з творчістю Коллін Гувер. І якщо я правильно помітила, авторка майстерно передає психологію своїх героїв: емоції, стан, думки, мотиви. Їм беззаперечно віриш і відчуваєш.

А проблеми, що порушуються в книзі, складні, болючі та важливі. Насильство в сім'ї. Лілі все своє життя бачить, як її батько б'є матір. І вона ніяк не може зрозуміти, чого та не розлучиться. Згодом дівчина зустрічає Райлі. Хімія між ними зароджується ще з першої зустрічі, адже він просто ідеальний. Чи ідеальних все-таки не буває?

Здається, Лілі починає розуміти свою матір, а от що робити у власному житті, то все складно і заплутано. Мотиви кривдника, поведінка та відповідь жертви, реакція близьких людей - вдало описано у книзі.

Незважаючи на складні питання, книга захоплює і читається легко та швидко.

Багато суперечливих відгуків чула на цю книгу, тому скажу і свою думку. Книга дуже сподобалась: сюжет, природа, герої, кінцівка... Вона обов'язково потрапляє у мій список найкращих прочитаних книг.

Трохи по сюжету. Кайю покидають усі. Спочатку від них пішла мама, потім брати та сестри, а потім і тато. Хоча живучи разом з ним вона давно відчувала себе самотньою.

Що чекає десятирічну дівчинку, що залишилася без будь-якої підтримки та допомоги? Кайя навчиться піклуватися про себе, навчиться заробляти гроші на життя. Вона ідеально навчиться жити разом з природою, вивчатиме і знатиме всіх її мешканців, сама буде частинкою природи. А ще навчиться не довіряти людям, уникати їх, адже мешканці їхнього містечка докладуть до цього всіх зусиль, на жаль.

Звісно, Кайї зустрічатимуться люди: хороші й погані, люблячі та корисливі... Вона закохається, матиме розбите серце, будуть успіхи та помста.

Окремо варто згадати про місце, де жила Кайя. Це - марші. Місце, де море переходить у сушу і утворює болотисту місцевість з безліччю маленьких озерець, боліт, естуаріїв. А ще ці місця дуже багаті різноманітними мешканцями тваринного світу, яких так любила досліджувати головна героїня. Я особисто, про такі місця й не знала. Тому описи природи тут просто чудові! Лише читаючи, ти уявляєш все, як насправді, ніби й сам перебуваєш на маршах.

Мені сподобалося, як Кайя дорослішала та не втрачала себе, свою унікальну особистість, не зважаючи на весь свій життєвий досвід, не піддавалася впливу та думці людей, що її оточували.

Чекала, що кінцівка може бути така, що не зовсім сподобається, та навпаки. Книга завершилась цікаво та оригінально, я такого не очікувала і була задоволена. Вона надала враженням від книги логічного завершення.

Одним словом, книга лишається в моєму серці та на моїй полиці. Тому щиро рекомендую до прочитання💚

Книга, яка легко прочитається за один підхід. В ідеалі, вечір та трохи нічки (як в моєму випадку). Приємна, мила, романтична історія, що легко читається та сприймається, незважаючи на порушені серйозні проблеми. Книга, читаючи яку, вас турбуватиме одне питання: "Так вони будуть разом чи ні?"

Хто ж ті вони? Стелла і Майкл. Любителька чітких планів і розрахунків та працівник ескорту. Чому їм бути разом? Бо маючи синдром Аспергера (форма аутизму), Стеллі дуже складно заводити нові знайомства. Успішна по життю леді, вона вирішує досягти успіху і у цій сфері, обравши за наставника Майкла.

І не зважаючи на передбачуваний розвиток сюжету, читання захоплює та не відпускає. Герої розкриваються перед нами з різних сторін, враження про них не таке вже й одностороннє. Ну і звісно, кохання - не підвладне розрахункам, логіці, розуму і будь-яким адекватним речам. А ще ж і сцени 18+🔥🔥🔥

Книга, що відволіче вас від важких думок та проблем, звільнить мозок від думок та згадок про серйозні та важкі книги, наповнить серце спокоєм та вірою в справжнє кохання💕

Ну що ж, друга частина цього неймовірного циклу прочитана. Правду кажучи, я відтягувала її прочитання, бо думала, ну що ж цікавого там має бути? Перша частина закінчилася тим, що, як то кажуть, і жили вони довго та щасливо, і навіть не померли, бо ж безсмертні. Та всі говорили про несподіваний поворот, тому було цікаво, хто чи що куди там поверне. Ну звісно, я не пожаліла, що прочитала, адже друга книга сподобалась ще більше, ніж перша. І так, несподівані та кардинальні повороти в сюжеті, нові герої, події, можливості. Одним словом, супер👍

Якщо коротко по сюжету, то Фейра не може відійти від пережитих жахіть у Дворі Амаранти. Темлін, що мав би розрадити кохану, лише робить гірше своєю гіперопікою. А тут іще Різенд, який нагадує про раніше укладену угоду.

Саме цей негативний персонаж, жорстокий лорд Двору Ночі з першої частини, зробив мої враження від книги. Історія його життя, історія Двору Ночі, стосунки з друзями розкривають його абсолютно з інших, невідомих раніше, сторін. А його відносини з Фейрі однозначно викликали в мене метелики у животі.

Якщо провести паралелі з нашим реальним життям, то можна з книги почерпнути старі, як світ (але від того не менш важливі) істини.
✨Не варто судити про людину лише за плітками, що поширюють інші, якщо ти не бачив це власними очима.
✨Кохання - це не про тотальну опіку та контроль, а про волю та свободу думок і вчинків.
✨ Сім'єю можуть бути не лише твої кровні родичі, а й ті, хто називаються друзями та готові віддати за тебе своє власне життя.

Коротше, третю частину відтягувати не буду аж ніяк, бо зрозуміла, що авторка вміє та може дивувати, вражати і захоплювати. Тому впевнена, що книга сподобається.

Шукати загублену та міфічну країну амазонок буде строката, та не менш цікава від цього компанія. Юна княжна, найменший в сім'ї шляхтич, вродлива скоромошка та невловимий розбійник. Та це трохи згодом вони вирушать на пошуки, а спочатку ми дізнаємося, що в кожного з них нелегка доля. Ні у бідного сироти Волоцюги, а ні у багатої княжни чи золотого шляхтича. Вони всі живуть ніби не своє життя, кожен прагне в житті чогось іншого. І саме ця несподівана пригода з пошуку міфічної країни приведе їх до свого покликання.

Та яких зусиль та жертв стане шлях пошуку для цих юнаків та юначок! Вони віритимуть і не довірятимуть, дружитимуть і ворогуватимуть, будуть закохуватися, зраджувати та прощати.

Весь цей їхній шлях - це як повернення всього нашого народу до історичних коренів, до нашої одвічної мудрості.

Багато тут є і про складні стосунки героїв з батьками, котрі не розуміють прагнень своїх дітей, а подекуди, той і не люблять їх зовсім.

Інколи здавалось, що героям аж надто легко вдається вибратися із труднощів або підказки долі є аж надто наївними. Та вони ж ще молоді та недосвідчені, тому й не варто ставитися до їхніх вчинків занадто вимогливо.

Цікава фентезійна історія, що буде цікава, як підліткам, так і дорослим. Корисна, до речі, також.

Ця історія надзвичайно складна, сумна та песимістична. Вона про життя та боротьбу за виживання. Вона про расову несправедливість та жорстокість. І це все випадає на життя юної героїні Лін Дайю.

Вона мала люблячу сім'ю, будинок, дитинство. Та втратила це все за один день і опинилася на вулицях міста, вдаючи із себе хлопця. А далі викрадення, Америка, дім розпусти і боротьба, боротьба, боротьба за те, щоб просто жити.

Вона сильна та смілива, вона не здається ні перед ким аж до кінця. Вона хоче просто жити, не озираючись злякано, кохати і бути щасливою. Та цей світ надзвичайно жорстокий та несправедливий, щоб дозволяти комусь бути просто щасливим...

В цій книзі переплітається фантастика з китайських переказів та реальні історичні події. Адже в історії США дійсно є трагічна сторінка про тяжке становище китайських емігрантів, про яку я навіть ніколи і не чула.

Ця книга навіює сум, відчуття безвиході та несправедливості, схиляє до роздумів.

А що ви знаєте про Крим? Ні, не те, що там море, пляж і тепло! А що ви знаєте про історію Криму? Українського Криму. Я особисто не багато, знала лише про депортацію кримських татар та й усе. А як взагалі в Криму, чим живуть кримчани і як сталося те, що є зараз там, я не знала. Та й не було звідки брати таку інформацію. А от ця книга просто в десятку, як-то кажуть.

Починаючи з дитинства головної героїні, ми дізнаємося про життя в Криму українців, росіян, татар. На прикладі простих людей, їх відносин та взаємин, слів та вчинків. Пройдемо шлях пошуку себе, своєї ідентичності та приналежності. Дорослішаючи, вона покаже весь шлях Криму аж до анексії.

Як впливала росія та "вєлікая" російська культура, як знецінювалось та опускалось до рівня "село" все українське, яких зусиль коштувало татарам їхнє повернення на рідну землю. Тут так багато всього важливого... На кожній сторінці чиїсь слова чи вчинки, які хочеться запам'ятати і розказувати іншим.

Мені складно писати відгук на такі важливі книги. Адже це не просто якась цікава та захоплююча пригода, а це наша історія. Це життя частини нашої Батьківщини, яку ми, в епоху тотального розповсюдження інформації, на жаль, не знаємо. Чи не хочемо знати....

Отак вони і жили з такою думкою, що материковій Україні немає діла до тих, хто за Перекопом. Але і з однієї, і з іншої сторони є земля. І ця земля єдина. Так було, і так має бути. І кожен з нас повинен це знати та пам'ятати.

Я рекомендую щиро цю книгу всім, хто цікавиться історією України та її Криму. Хто не байдужий до подій та історичних процесів, які відбуваються в нашій сучасній країні. Хто хоче думати і задумуватись над кожним прочитаним словом та робити свої висновки.

Читайте, дізнавайтесь, думайте!

Лише знаючи, що події у книзі розгортатимуться в Афганістані, я розуміла, що книга не буде легкою. Так і виявилося: книга складна, психологічно важка та разом з цим, цікава і надзвичайно важлива.

Амір та Гассан. Двоє афганських хлопчиків. Двоє нерозлучних друзів, що проводять весь час разом, що не уявляють свого життя один без одного. Та незважаючи на це, між ними прірва: матеріальна, світоглядна, культурологічна і психологічна. У них різне життя, вдача, принципи. І так було завжди, не дивлячись на дружбу. І лише один вчинок показує цю прірву. Навіть не вчинок, а бездіяльність Аміра в одній ситуації.

А далі все пішло шкереберть... Почалась афганська ві₴на, як знаємо її ми. Але що це було за кровопролиття, насильство, смерть та жах, на жаль, відчули зараз і ми.

Автор тонко і точно описує відчуття, думки, психологію героїв. Ти віриш кожному слову і вчинку, ти переживаєш увесь спектр емоцій книжкових персонажів. Я весь час думала, що ця історія, можливо, заснована на реальних подіях.

Читаючи, весь час задумуєшся про важливість своїх вчинків, чи, навпаки, про наслідки власної бездіяльності. Думаєш, яку цінність має людське життя і яке воно мізерне для таких ницих загарбників. Взагалі, обдумувати всі події і шукати їх віддзеркалення у сучасності змушує кожен новий поворот у книзі.

Чи спокутує Амір власну провину? Чи потрібно це йому дорослому? Це варто почитати. Однозначно.

Цю книгу придбала випадково, раз лиш бачила у когось відгук і навіть не читала анотації. Лише потім зрозуміла, що це одна із тих солодко-ванільно-романтичних історій, до яких я ставлюсь скептично. Ні, я зовсім не проти них. Час від часу я читаю такі книги і вболіваю за щирі почуття головних героїв. Просто ну такі вони передбачувані.... Перша випадкова зустріч, кохання чи симпатія з першого погляду, розвиток стосунків, перешкода (часто у вигляді колишньої вагітної дівчини), возз'єднання і весілля. Просто фон історії (місце проживання, професії, другорядні герої) в кожній книзі інший.

Ось у цій книзі головна героїня Олівія - кондитерка, що вимушено змінила місце проживання та роботи і опинилася на кухні готелю у невеличкому містечку. Зустріла того самого, думала, що покохала... ну і далі по сценарію.

Сам процес читання приносить естетичне задоволення: описи природи містечка, кулінарних витворів, від яких тече слина...

А от на прикладі головної героїні авторка, певно, хотіла показати, як не варто робити. Не варто втікати від своїх проблем чи невдач. Треба мати сміливість визнавати помилки, вирішувати проблеми та боротися за власне щастя.

Вибачте за такі мої суперечливі враження від книги, якщо вам вона сподобалась. Кожна книга написана для свого читача.