Твій погляд, Чіо-Чіо Сан

Що більшої популярності набуває автор, то більших очікувань сповнюється читач до його нових романів. Говорю про це в контексті Андрія Любки і його роману "Твій погляд, Чіо-чіо-сан".

Одразу мій висновок - коротка проза Андрія таки сильніша, густіша, гармонійніша.

Інший мій висновок - "Карбід" у дечому таки вийшов кращим та захопливішим.

Цей же роман має добрий задум, непогану фабулу і непопсове і взагалі неочікуване завершення, на гачок якого я, зізнаюся, таки втрапила.

Один із найкращих пасажів (на 20+ сторінок) - опера "Мадам Батерлфляй", катарсис під час якої переживає головний герой. Органічно, глибоко та художньо. Таки відчутно особисте захоплення Любки оперою.

Але деякі інші захоплення автора, мігруючи з одних текстів до інших, врешті починають ставати передбачуваними: балкани, рибаловля, алкоголь/трава тощо.

Мінусів чимало. Найперше, головний герой недостатньо прописаний - це радше прототип автора, принаймні я постійно перед очима бачила Андрія. Марка він наділив багатьма своїми зацікавленнями, поглядами та позиціями. Але врешті вийшло сиро - бо Марк мав би постати перед читачем недолугим інтелектуалом. Занадто ототожнив автор героя із собою, що не дозволило розкрити негативну грань Марка.

Відповідно й фінал дивує і шокує, бо ж як.... Ти весь час співпереживав, співрозслідував, співстраждав з Марком/Любкою.

Ще один мінус - це епізод сексуальних фантазій героя. Без цієї якось сухо-порнушної чи безбарвно-реалістичної сцени роман би нічого не втратив, а то й виграв. Адже надалі всі фрагменти про стосунки Марка з Ралукою романтичні та більш зріліші за цей.

У мене були свої варіанти розв'язки, дещо прозаїчніші та очевидніші, тож Любка таки здивував і змусив трішки подумати після прочитання.

Якщо пофантазувати і уявити цей задум як фабулу оповідання, а не роману, видається, що вийшла б добротна концентрована мала проза. Наразі мені найближчою є "Кімната для печалі" - доволі зрілі та влучні настроєво тексти.

Сучасна українська література розвивається, поповнюючись новими цікавими талановитими іменами.

Одне з ниx – закарпатський поет, прозаїк, есеїст та перекладач Андрій Любка. На ім'я цього письменника бурхливо реагують дівчата – кажуть, що він красунчик. Андрій Любка їм подобається. Він красивий не тільки зовні – а ще пише дуже цікаво та заxопливо і причаровує (принаймні мене – так точно) своєю виваженістю та розумом. Познайомившись з паном Любкою у 2015 році на презентації його роману «Карбід», що відбувалася на базі ПІ «Теплиця», я була приємно вражена і почала активно цікавитись його творчістю, з часом ставши шанувальницею.

У другій половині 2018-го року з-під пера Андрія Любки виxодить роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан». Цікава назва, чи не так? Про нього і про свою творчість взагалі автор розповідав у лютому 2019 на зустрічі в рамкаx проекту «Сxід читає», що відбувався у стінаx Центральної міської бібліотеки ім. М. Петренка. Новий роман Андрія Любки “Твій погляд, Чіо-чіо-сан” міг би перетворитися на соціальний трилер: нетверезий суддя за кермом уникає покарання, а головний герой у тяжкому психічному стані марить убивством під звуки сентиментальної опери Пуччіні.

Розмови з торговцями нелегальної зброї на заправках, голоси в голові, психіатрична лікарня – лишається додати “ненадійного оповідача”, і все, саспенс готовий. Але автор так не робить. Він показує вбивство з різних ракурсів, лишаючи читача напризволяще. Так-так, самі думайте, чи винен суддя і чи справді такою щасливою у шлюбі була загибла дружина головного героя. Водночас “Твій голос, Чіо-Чіо-Сан” – це роман про стосунки у шлюбі, про самовпевненість і спокуту, про те, як різні версії щастя віддаляють людей. І про те, чи справді ми добре знаємо тих, із ким живемо пліч-о-пліч. Що у книжці класного, так це це, що автор наснажує сухоребрі жанрові рамки трилера розповідями про подорожі і про мистецтво.

Та частина, що про кохання, аж пашить цікавими пізнавальними вставками про небанальні мандрівки: ось Марк із Ралукою сходять на Олімп (що, виявляється для них мало не смертельним випробуванням), а тут вони прогулюються “Веселим цвинтарем” у Румунії й фотографуються біля яскравих надгробків. Або ж вирушають до могили Овідія. Чи розгадують загадку картини Тівадара Костки Чонтварі “Старий рибалка”.

Виходить два в одному: трилер і тревелоги, та ще й цікаві факти про мистецтво як бонус. Яскравою частиною сюжету є опера Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй/Чіо-Чіо-Сан”: її любить Ралука і саме на неї приїздить Марк, щоб оплакати втрату. Засоціювавши невибагливий сентиментальний сюжет твору із долею самої Ралуки, читач припустить, що, можливо, її чоловік виявився не надто далекоглядним у версії щастя своєї дружини. Саму ж оперу описано так смачно, що хочеться негайно купувати квитки в театр або принаймні послухати фінальну арію Мадам Баттерфляй у виконанні Марії Каллас або Соломії Крушельницької.

Отже, роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» вартий прочитання. Бо книга дуже цікава і відірватися від неї просто неможливо, поки не перегорнеш останню сторінку. Але все одно буде xотітися ще.

От як так?
Як так вийшло, що ніхто не радить одне одному цю книгу? Що на неї так мало відгуків та інформації?
Вона ж крута!
Це такий мікс культури, міських мотивів, трилеру і психологізму, що сторінка за сторінкою ти поринаєш в цей текст і не можеш випірнути, поки не отримаєш відповіді на всі питання. Та чи отримаєш?
⠀
Розкладу по поличках своє позитивне враження і розкажу, що ж чіпляє.

✔️Психологізм. Оповідь ведеться від першої особи. Вона експресивна, глибока, жива. Тут і внутрішні демони, і самокопання, і потоки думок. Марк, головний герой, оголює перед нами всі свої думки, страхи, сумніви, мотиви настільки яскраво, що починаєш усвідомлювати себе ним. Персонаж створений об'ємно і цікаво, ви пройдете з ним складний шлях жаги помсти.
⠀
✔️Соціальне тло – це Україна наших днів. Без зайвого пафосу, переконань і стереотипів, така як є. Це просто місце, де відбуваються події, а не спосіб зачепити за живе.
⠀
✔️Декорації. Хочеться назвати роман "культурним": тут оживає історія, поезія, опера, музика. Надзвичайно смачні і соковиті описи міст і подорожей. Це красивий роман, актуальний і справжній.
⠀
✔️Безмежне поле для інтерпретації. Для мене це роман про таку собі "зрадофілію", коли хочеться бачити зраду і демонів всюди, лише не в собі коханому.
⠀
✔️Вражає також об'ємність історії: фокус уваги постійно змінюється. Ось ти бачиш історію однією, а через кілька сторінок автор з тобою починає гратися і все змінюється. Урок для кожного: ніколи не робіть поспішних висновків. У всьому.
⠀
Я в захваті.

Це однозначно найкращий роман, прочитаних з української літератури в цьому році. Це точне попадання в мій смак, безперечна майстерність автора і прекрасна історія.