Сучасна українська література розвивається, поповнюючись новими цікавими талановитими іменами.
Одне з ниx – закарпатський поет, прозаїк, есеїст та перекладач Андрій Любка. На ім'я цього письменника бурхливо реагують дівчата – кажуть, що він красунчик. Андрій Любка їм подобається. Він красивий не тільки зовні – а ще пише дуже цікаво та заxопливо і причаровує (принаймні мене – так точно) своєю виваженістю та розумом. Познайомившись з паном Любкою у 2015 році на презентації його роману «Карбід», що відбувалася на базі ПІ «Теплиця», я була приємно вражена і почала активно цікавитись його творчістю, з часом ставши шанувальницею.
У другій половині 2018-го року з-під пера Андрія Любки виxодить роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан». Цікава назва, чи не так? Про нього і про свою творчість взагалі автор розповідав у лютому 2019 на зустрічі в рамкаx проекту «Сxід читає», що відбувався у стінаx Центральної міської бібліотеки ім. М. Петренка. Новий роман Андрія Любки “Твій погляд, Чіо-чіо-сан” міг би перетворитися на соціальний трилер: нетверезий суддя за кермом уникає покарання, а головний герой у тяжкому психічному стані марить убивством під звуки сентиментальної опери Пуччіні.
Розмови з торговцями нелегальної зброї на заправках, голоси в голові, психіатрична лікарня – лишається додати “ненадійного оповідача”, і все, саспенс готовий. Але автор так не робить. Він показує вбивство з різних ракурсів, лишаючи читача напризволяще. Так-так, самі думайте, чи винен суддя і чи справді такою щасливою у шлюбі була загибла дружина головного героя. Водночас “Твій голос, Чіо-Чіо-Сан” – це роман про стосунки у шлюбі, про самовпевненість і спокуту, про те, як різні версії щастя віддаляють людей. І про те, чи справді ми добре знаємо тих, із ким живемо пліч-о-пліч. Що у книжці класного, так це це, що автор наснажує сухоребрі жанрові рамки трилера розповідями про подорожі і про мистецтво.
Та частина, що про кохання, аж пашить цікавими пізнавальними вставками про небанальні мандрівки: ось Марк із Ралукою сходять на Олімп (що, виявляється для них мало не смертельним випробуванням), а тут вони прогулюються “Веселим цвинтарем” у Румунії й фотографуються біля яскравих надгробків. Або ж вирушають до могили Овідія. Чи розгадують загадку картини Тівадара Костки Чонтварі “Старий рибалка”.
Виходить два в одному: трилер і тревелоги, та ще й цікаві факти про мистецтво як бонус. Яскравою частиною сюжету є опера Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй/Чіо-Чіо-Сан”: її любить Ралука і саме на неї приїздить Марк, щоб оплакати втрату. Засоціювавши невибагливий сентиментальний сюжет твору із долею самої Ралуки, читач припустить, що, можливо, її чоловік виявився не надто далекоглядним у версії щастя своєї дружини. Саму ж оперу описано так смачно, що хочеться негайно купувати квитки в театр або принаймні послухати фінальну арію Мадам Баттерфляй у виконанні Марії Каллас або Соломії Крушельницької.
Отже, роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» вартий прочитання. Бо книга дуже цікава і відірватися від неї просто неможливо, поки не перегорнеш останню сторінку. Але все одно буде xотітися ще.