Нові відгуки

Оповіді про перші дні і місяці війни. Все оповите тривогою, страхом і смутком, але разом з тим — буденними дрібницями, які роблять нас людьми, підсвічують такі наші сторони, про які ми б ніколи не здогадалися. Це той наш досвід, який ми не обирали, але змушені проживати; той, якого б краще не було, та ось він тут. Не всі оповідки припали до смаку, але на то ми й різні люди, аби любити різне. Проте тут зібрані, мабуть, усі можливі стилі розповіді, і кожен зможе віднайти своє, побачити себе у чийсь історії, надихнутися, віднайти сили, побачити, що не самотні от з цією емоцією або думкою.

Діалог з сином: — Мама, що ти читаєш зараз? — «Війна з тильного боку» Любка. — А як це? — Памʼяташ, я тобі розповідала, що знайома з письменником, який не тільки пише книжки, а й купує за донейти й переганяє на фронт авто для ЗСУ? — Так. То про що ж книга? — В книзі окремі історії про його досвід волонтерства. — А мені можеш прочитати хоча б одну? Автор відкриває перед читачем війну, що у серцях і буденності людей поза лінією зіткнення. Він з болісною правдивістю показує, як війна стає частиною рутини, як вона проникає в життя, навіть якщо довкола немає вибухів. У його текстах людяність, незламність і щоденні подвиги тих, хто вирішує боротися своїм способом — у тилу, волонтерством, підтримкою… Особливо зворушує опис волонтерської роботи — без прикрас, без пафосу, але з величезною любов’ю до своєї справи і тих, кому допомагає. Це не просто книга, це життя письменника, який, опинившись перед вибором, віддає себе боротьбі заради спільної перемоги! Книга проникає в душу, змушує співпереживати, хвилюватися, зрозуміти складність і багатогранність війни та цінність волонтерства у ці складні часи. #марафонкнигомам

Почалося цікаво, але по ітогу абсолютно не сподобалось до чого звелося! Плюс — стигматизація абортів — одразу величезне НІ цій книзі!

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

Книжка Андрія Любки і його доньки Уляни "Казкето-дуркето" від видавництва "Чорні вівці" – це історія про вечірні ритуали, які знає кожен тато чи мама. Вони прекрасно розуміють, що вкладання дітей спати – це справжній екстремальний вид спорту. 🤭 Ось, що робить кожна непосида перед сном: 🥛 П’є водичку. 🍞 Їсть хлібчик, адже "я цілий день нічого не їла, чесно!" 🚽 Пісяє (можливо, навіть двічі – для надійності). 🐈 Бере котика в ліжко. 🧸 Шукає іграшку (оооооон ту, та не цю, іншу). 🤗 Обіймає всіх. 📚 Слухає казочку на ніч, бо ж як без цього заснути? Кожен тато чи мама впізнають у цих моментах свої вечори. І ось, щоб урятувати ситуацію, книжковий тато вигадує для Соломійки казку про дуркетинців – маленький пустотливий народ, який живе в дитячому садочку й обожнює бешкетувати. А ще тато з Соломійкою вигадують власну мову, додаючи до слів "хвостик" -ето. Моя Стефанія так реготала над цими словами, що навіть почала використовувати їх у щоденному житті. 😄 Були ми в захваті й від ілюстрацій! Малюнки Ольги Ребдело передають тисячу й одну емоцію дітей: від веселощів до хитрих планів. Коротше, книжка "Казкето-дуркето" — це мастрідето для всіх родинето! 😉

На вигляд смачна,колір,тиснення,закладка,тонка хрустка бумага.Зміст неперевершений.

Чудова книга, наповнена поезією про любов, на всі смаки. Така гарна, що милує око. Видання якісне. Книга допомагає ознайомитися з українською літературою краще. Хороший подарунок для людини, яка захоплюється поезією.

Отримала цю книгу в подарунок, коли її неможливо було вполювати. Такі різні і такі прекрасні вірші наших авторів. Є про що подумати, посміятись тапоплакати. Чудова книга як на подарунок, так і у власну бібліотеку.