Пісня відкритого шляху

12/10
Складно було уявити, як Артем Чех зможе перенести кріпака-українця на терени Америки у часи громадянської війни, але це без перебільшення вдалося на усі 100%. Ця книга повністю мене занурила у себе і чудово передала атмосферу Америки 19 століття. Неодмінно рекомендую до прочитання!

Для мене Артем Чех - це автор, твори якого я знаю,що читатиму обов'язково. Мені дуже сподобався роман "Хто ти такий?", і від цієї роботи я чекала такого ж захвату.

Я не розчарована, навпаки, залишився дивний післясмак. Пригодницькі романи я не дуже й люблю, але автор так пише, що відірватись неможливо. Головний герой - українець, який потрапив до Сполучених штатів в юності і пройшов чимало в своєму житті. Він не ідеальний герой, але дуже справжній. Події, описи іноді до бридкого неприємні, вкрай реалістичні. Та це не відбиває бажання читати далі. Тут є над чим подумати.

Ще здається, що писав не український автор. І ще дуже "віє" класикою)Наче все ясно, але не можу позбутись відчуття, що це такий собі вестерн з типовими героями. В мене стільки флешбеків було вже: там є враза "Хто ти *** такий?" і моментом "вогник далеко в степу" - мені Тютюнником війнуло. Та й Гнат із Семом як Дон Кіхот і Санчо Панча, тільки "зламані" і розбиті. Загалом пан Чех ну дуже глибокі тексти пише і це не може не вабити. Тому щиро рекомендую познайомитись з його творчістю, якщо ще не встигли.

Одна з найкращих прочитаних книжок за останній час. Надзвичайно атмосферні описи Америки 70-х років 19 ст., одразу занурюєшся в розповідь і розумієш, що найближчих кілька годин будеш кайфувати. Тут немає крутих сюжетних поворотів, бо це звичайний роман-подорож, в ході якого не так важливо розкрити подієвість, як внутрішній світ героїв. Так от, їх я точно не забуду ще довго. В кінці проридалася. Дуже круто.