Легендарій дивних міст

Багатогранна та надзвичайна, як і наші міста 🥰

Розповім вам дітки казку, ой, стоп, не те, хоча...

Це збірка ретелінгів на відомі нам з дитинства казочки, які авторки переглянули і запакували в щось нове, моментами навіть не одразу впізнаване, а разом з тим поєднали з атмосферою міст.
Міст, які близькі письменницям, а може й комусь з вас 😉

Відверто, мені сподобались всі твори, але різною мірою. Від деяких я очікувала більшого, а деякі могли б і не зайти, але вразили фіналом, тож розкажу трохи про них.

В цій книзі ви зустрінете героїв з казок про Снігову королеву, де Ґерда рятуватиме Кая, але не від крижаної панянки і холодного серця, о ні, хоча без крижинок і снігу не обійшлось.

Побачите тут і ціле розслідування з калиновою сопілкою, що співає про загублену душу (люблю цю казку і історія в саме серденько).

Дізнаєтесь про прихований від киян світ пригод і потойбічних істот, яким залихвацьки допомагає Кет. Кет у чоботях 🤭 (хочу цілий роман про пригоди цієї панянки).

Помандруєте підземними сховками, щоб врятуватись від прокляття, а ще врятувати дороги від коників-асфальтежерів.

Поринете у відьмацько-інквізиторські розборки між Телесиком і Оленкою 🔥

Дізнаєтесь про втрачені крила і загублене кохання, а ще те, як чуже щастя вкрадене не дає свого.

Поживете в бункері під Донецьком зі справжнім Синьою бородою (останнє речення 💔).

І навіть в морг навідаєтесь (стиль цієї історії просто полум'яний)

Якщо ще досі не зацікавила, то навіть не знаю, чого б вам ще хотілось 😅

Окремо розкажу про видання: надруковане на переробленому папері, а отже екологічне, обкладинка дуже стильна і "мацальна", а зріз чудового сріблястого кольору.

Спочатку я була дуже зацікавлена в прочитанні цієї книги. Однак перші розповіді якось зовсім не надихали і я навіть трохи розчарувалась.
Але друга половина- то цілковита насолода.

Ця збірка відкрила мені трьох авторок, з якими я ще не знайома, але на основі розповідей із книги, вже хочу читати їхні повноцінні твори.

Ця збірка - зібрання сучасних варіацій на тему відомих казок і легенд.
✨ «Ольґерда проти ночі» - казка про Снігову королеву, яка в цій історії не зло.
✨ «Голос у моїй голові» - казка про калинову сопілку.
✨ «Кет у чоботях» - поєднання історії про кота у чоботях і фейрі.
✨ «Злими відьмами не народжуються» - тут я не зрозуміла, про яку казку мова, але історія цікава.
✨ «Залізоноса» - легенда появи баби Яги.
✨ «Вишня та її крила» та «Соловей і його любов» - дві розповіді Ярини Каторож, що дуже сподобались як стилістикою, так і наповненням.
✨ «Бункер» - мій фаворит із цієї збірки від Світлани Тараторіної. Дуже крута, актуальна, яскрава і злободенна історія, що вмістилась у 40 сторінок.
✨ «Пересади мене через поріг» - цілковите відкриття, любов і захват. Ірина Пасько змогла реанімувати моє ставлення до цієї книги. Неймовірний стиль письма, абсолютно нетривіальна інтерпретація казки про Кобилячу голову.

В цілому, я дуже задоволена цією збіркою. Вона справилась зі своєю задачею на всі 100% - відкрила мені нові цікаві імена, дала побачити авторські стилі, нагадала український фольклор, розважила цікавими тлумаченнями.

Рекомендую цю книгу до прочитання!

Збірка "Легендарій дивних міст", де серед авторів ті самі панянки, що й у "Хроніках незвіданих земель", але до їхньої чарівної кумпанії долучилися ще кілька осіб.

🔶Ну і знову, по-перше, якість самого видання просто захмарна: кольоровий зріз, фактурна обкладинка, яку хочеться торкатися, дуже комфортний папір, шрифт, відстані й береги. "Ранок" постаралися на славу.

🔶А по-друге, оповідання Ярини Каторож я, чесно кажучи, навіть дочитати не змогла 😂

❤️Натомість переспів Синьої бороди від Світлани Тараторіної (оповідання "Бункер") просто бомбічєскій! А ретелінг Кобилячої голови ("Пересади мене через поріг") від Ірини Пасько взагалі шедевр.

🔹Історії Дарії Піскозуб ("Залізоноса", такий собі варіант появи Баби Яги) явно не вистачило простору (от чесно, спокійно можна було розширитись за рахунок квоти Каторож, зуб даю!). А ще тепер мені хочеться побільше дізнатися за той лиховісний Інститут, сподіваюсь, авторка не закине цю тему.

🔹Так само - замало знаків - здалося мені у оповідання "Кет у чоботях" Ксенії Сокульської. Дуже цікаву концепцію світу обрала авторка для свого ретелінгу про Змія, його так само хотілося дослідити побільше (і так, голограма Змія з Пєльмєшкі була дуже кумедним епізодом).

А ось решта оповідок досить посередні. Не погані, ні, просто посередньо-прохідні.

В цілому знову таки, не вважаю, що витратила час на суцільне ніпрошо (бо Синя борода та Кобиляча голова!), свої законні ⭐️⭐️⭐️⭐️книжка отримала.