Квартира київських гріхів

"Квартира київських гріхів", на яку давно заглядалася.
Зізнаюсь, була приємно здивована та заінтригована. Оригінальний задум — в Києві, десь на Саксаганського існує квартира, в якій мешкають сім гріхинь: Хтивість, Ненаситність, Лінь, Ревність, Жадоба, наркотична Насолода та Лють. Вони можуть приймати людську подобу та щодня виходять працювати, труїти життя людей собою, хоча при цьому ведуть спосіб життя абсолютно протилежний своїй сутності.

Одного дня до цієї квартири потрапляє Сашко, який має пройти випробування усіма гріхами відразу. Чи зможе він їм протистояти? .
Сподобався стиль письма, з'явилося багато тем для роздумів та обговорення, хоча під кінець книги передоз моралізаторства трохи збавив інтерес. Деякі моменти мали дійсно мотиваційний характер, особливо про Лінь)

Потішили описи Києва, захотілося весни і тепла скоріше.
Хоч я мало читаю укрсучліт, але це знайомство вважаю навіть дуже вдалим.

В дитинстві одним із улюблених мультфільмів був "Про думки". Пам'ятаєте, там на дереві жили сім різних думок і час від часу навідувались до мешканців міста.

Так от, "Квартира київських гріхів" - казочка для дорослих за тими ж мотивами. Сім дівчат-гріхинь, які живуть в одній із столичних квартир і нашіптують людям то хтиві думки, то навівають ревність, а то виливають відро люті на голову.

Якщо сприймати книгу легко та ігнорувати голос в голові, який говорить, що реальні люди так не розмовляють, то і враження будуть відповідні.

Суцільне розслаблення. Чисто київські ситуації, актуальні жарти і добре відомі столичні місця. Я лише після переїзду з Києва зрозуміла, як його люблю і ця книга повернула мене в улюблені куточки.

Як часто ви звертаєте увагу на оформлення книг? Не лише обкладинку, а форматування тексту, заголовки, шрифти... Від "Квартири..." я отримала естетичне задоволення. Верстка така проста, але така приємна!

Обкладинка та анотація цієї книги вималювали в уяві якийсь любовний роман. Образ цієї книги чомусь був пов'язаний з чимось сентиментальним, може, навіть еротичним. Що ще можна подумати, коли в описі книги головний герої потрапляє в квартиру семи панн?
Але на ділі все виявилось зовсім інакшим.

Це такий "київський роман"! Крізь рядки відчуваєш цю метушливість, гріховність, розбещеність, творчість великого міста. Задумка в книги цікава: на вулиці Саксаганського у великій просторій квартирі мешкає сім гріхинь, сім подруг, які щодня та щоночі гуляють київськими вулицями та зваблюють людей. Думаєте, це ваше бажання всередині змушує купити сукню/книгу чи позаздрити комусь? Ні! Це ваш дихає на вухо Жадоба або Хтивість. Вони ходять поруч, перевтілюючись в різних красунь, спостерігають за нами, і, прикинувшись невидимими, дивляться на нас, коли ми робимо щось і думаємо, що у своєму виборі повністю вільні і некеровані нічим іншим.

Книгу справді можна читати з олівцем: в ній багато цікавих думок, ідей, про життя, про людську природу, вибір, мораль. Але мене от не зачепило. Якось занадто пафасно, занадто очевидно. Кожен пропускає будь-яку книгу через свій досвід, своє життя. Що комусь очевидне - для іншого відкриття, і це цілком нормально. Та роман без сумнівів оригінальний! Що вам може сподобатися?

Книга дихає Києвом: ви побуваєте на Троєщині, Борщагівці, в центрі, поглянете на замальовки з життя пересічних киян і гостей міста, впізнаєте себе.
Книгу можна розібрати на цитати і зробити з ними окремий пост в інстаграмі, коли немає ідей для дописів.
Цікаві образи: кожна гріхиня відрізняється характером, підходом до своєї "роботи".