Я вже казала, що книга цієї авторки вивела мене з нечитуна. Тому я відразу замовила новинку, чекаючи таку ж божевільну родинну історію. На щастя, мої очікування справдилися, але дуже боляче, що в наше життя увійшла війна, і Україна разом з її мешканцями, розійшлася світом. Україна - це я і ти, тому де ми, там і сучасна Україна.
Отже, Анатолій, молодий успішний чоловік живе в Іспанії і нарешті купив власний будинок, який після ремонту міг би стати його фортецею. А враховуючи, що чоловік дуже не любить тісного спілкування з людьми, навіть найріднішими, і дуже хотів нарешті жити без обмежень, за здійснення його мрії можна було б щиро порадіти. Можна. Якби не війна. Тоді Толя відразу запросив до себе рідних. То ж приїхали і мама, і сестра, і подруга сестри, і тітка, і дядько, і дві кішки, і собака. Додайте сюди ж тарганів, які живуть у голові кожного, і які теж були в шоці від того жахіття, що принесли наші сусіди.
Хоча усе почалося ще у 2014. Вже тоді наш світ розділився навпіл.
"-Доцю,- спитав якось Анатолій Степанович,- а де всі твої родичі?
-- Я на цім світі кругла сирота,- відказала Поліна.
Згодом виявилося, що Полінина мама в цілковитому здоров'ї викладає філософію в окупованому Криму."
Біженці, українські мешканці Іспанії, іноземці, що відчули себе українцями, і іспанці, що дуже співчувають нам, іспанці, що не розуміють різниці між українцями та росіянами, росіяни. Багато подій, безліч непорозумінь, але є віра у перемогу! Беззаперечна
А драбина? Інколи потрібна і вона) Особливо, якщо ти соціопат. І як я це розумію!
#пані_читає і щиро радить!