Це дуже важливий мальопис, назва якого, власне, повністю його описує. Тішуся, що його вже перекладають і видають багато де закордоном, щоби люди ззовні нашої бульбашки мали більше уявлення про передумови того жаху, у якому ми зараз живемо; про те, що це не війна одного божевільного диктатора, а послідовна політика нищення українців. Та що тут лукавити, для багатьох українців цей невеликий комікс теж може трошки відкрити очі чи допомогти впорядкувати деякі факти й події в голові. Події сьогодення вміло переплетені з історичними подіями, збіса гарні ілюстрації, влучні тексти, навіть великодка у вигляді двох відомих кумів!
Якщо в мене колись будуть діти, то обовʼязково лишу для них цю історію в особистій бібліотеці.

Ця повість мені дуже сподобалася — навіть більше, ніж «Місто», яке я прочитала нещодавно. У «Невеличкій драмі» відчувається особлива легкість: цікаві, неоднозначні персонажі, жива, впізнавана історія та молода героїня Марта, навколо якої обертається кілька дуже різних чоловіків. Текст написано красиво й невимушено, без затягнутих фрагментів — кожен ліричний відступ логічно виправданий і доречний. Доля Марти та події її життя не залишили мене байдужою, тому читання минуло швидко і з великим інтересом.

Якщо читаєте в серії «Неканонічний канон» від Віхоли – не читайте передмову до самого тексту, там повно спойлерів!

Мені сподобалось! Дуже гарна мова, я прямо зачаровувалася тим, як це написано! Потішили чудові описи Києва, дізналася багато про своє місто сто років тому. Величезний плюс цього видання: мапа з місцями, котрі відвідував герой, і невеличка історична довідка про них. Тепер під час прогулянок я мимоволі замислююся про події, що тут відбувалися зі Степаном Радченко.

Сама історія також цікава. Головний герой дуже неоднозначний, і йому дуже важко співчувати, але вже одно хочеться спостерігати. Без емоцій він точно не лишає 😒

Єдиний мінус: мені було трошки нудно й затягнуто, я читала довго й відволікалася, але це лише моє сприйняття. Загалом книга чудова й точно раджу тим, хто не читав!

Це дуже потрібна книга про важливість свого вибору і про те, що завжди потрібно обирати себе. Її варто прочитати дуже багатьом жінкам: як тим, хто не хоче мати дітей, так і тим, хто розповідає про «квіти життя». Обовʼязково її радитиму!

Але буде непросто: буде прикро, буде підгорати, буде радісно, буде невимовно боляче 😣 будеш плакати і хапатися за голову, але не пошкодуєш, ну принаймні я не пошкодувала 🤷🏻‍♀️ А взагалі, мені дуже подобаються такі книжки з різними варіантами розвитку подій, особливо коли вони так легко читаються і точно лишають по собі слід.

Мені здається, що вкінці я забувала, як дихати, і серце моє забувало працювати 💔 фінал дуже насичений подіями й емоційними гойдалками, тому подумайте двічі перед тим, як дочитувати на ніч 🥲

Вважаю, що ця частина абсолютно виправдовує існування першої: виявляється, у першій були навіть цікаві великодки 😉 Тут же точно не буде нудно! Ці 700+ сторінок прочиталися дуже легко, весь час було цікаво і авторка не припиняла дивувати. Зʼявилися нові персонажі, які мені вже як рідні; старі ж відкрилися з зовсім інших боків. Тут є логіка, мотивація героїв, є те, що дивує і виводить з себе, є й те, що ставить усе на свої місця 😌 Мабуть, ця книжка закохала мене в себе повністю

Трошки видихну і обовʼязково почну третю книжку, лікувати своє серденько після фіналу ❤️‍🩹

За зірки, що чують, і мрії, які збуваються. ✨🥂