Loading...

Хтось, кому ти довіряєш

RDT оцінка
6.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про товар
Код товару
127048
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Ілюстрації
Перекладач
Ліліана Чишинська
Кількість сторінок
344
Формат (мм)
200 x 130
ISBN
9789664483756
Опис

Коли в Емі з’являється нагода отримати роботу домробітниці у глушині й переїхати з великого міста, вона не вагаючись погоджується. Мальовнича місцина, гостинна сім’я, розкішний будинок на узбережжі з виглядом на океан — це чудовий шанс втекти від того, хто перетворив її життя на пекло. Та невдовзі виявляється, що не все так безхмарно і у зразковій на позір родині, і в маленькій сільській громаді, а ідеальний дім не такий затишний, як здавалося… Коли на яв виходять давні таємниці, а захопливі краєвиди повняться небезпеками, Емі стає зрозуміло, що прихисток, який вона так шукала, може бути загрозливішим від усього того, що вона покинула.

Враження читачів
RDT оцінка
6.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
6
14.02.2025
Серед десятки фентезійних та фантастичних книг, я шукав щось попростіше, і вирішив прочитати «Хтось, кому ти довіряєш». Чомусь до речі, жодного відгука на неї не бачив. Але я зрозумів в принципі чому.

Отож, маємо сюжет, який я бачив вже ніби десяток разів мінімум. Дівчина Емі влаштовується на роботу ким? Правильно, домашньою працівницею. До кого? Правильно, до таких собі багатіїв, у яких на перший погляд все прекрасно. І де це відбувається? Правильно знову, десь далеко від цивілізації.
Все ну прямо дуже типово та клішово як для завʼязки.
Але що не кажи, сюжетна лінія минулого Емі, добре доповнювала історію.
Ну і звісно вражають краєвиди Ірландської глушини, це місце справді є райським куточком де є все, і горе, і зеленющі поля, і пляжі з морем, і затишні будівлі, ех…хочу в Ірландію на пляшечку Ґіннеса.

Десь перша половина книги була доволі повільною та нуднуватою, проте як то завжди буває, під кінець важко було відірватися, власне те, заради чого й варто читати такі історії.

Тему хворобливих стосунків, привʼязаностей, які входять у звичку, та згодом у якусь фобію та залежність, домашнього насильства, дитячої травмованості важко було читати. Головну героїню справді було дуже шкода.
Для мене вона була от ніби похмура версія Фіони Ґалагер з серіалу «Безсоромні»

P.S.
Ну і звісно ж відмічу, як же ж багато чоловіків є гімном в очах у жінок, якщо вже стільки книжок є про це)