Ідеальна пара

▫️«Якщо щось здається занадто гарним, щоб бути правдою, то це так і є»

Весілля на мальовничому острові Нантакет мало стати подією року, але все обернулося несподіванкою 🌊

За кілька годин до церемонії у воді знаходять тіло старшої дружки 😱

Тепер святкова атмосфера зникає, а кожен із гостей — від молодят до родичів і друзів — стає підозрюваним 🤫

Усі щось приховують, і з кожною сторінкою відкриваються нові таємниці. Чи вдасться дізнатися правду? 📖

▫️«Селесті з Бенджі не обовʼязково бути ідеальною парою. Та й не буває ідеальних»

Якщо шукаєте легкий детектив з певною драмою кожного персонажа, то ця книга саме те! 🔎

Таємниці є у всіх, і поліція вивчає не лише докази, а й «брудну білизну» родини. Цікаво, що розділи тут від різних персонажів і є окремі сцени з минулого кожного, тож сюжет розгортається дуже динамічно 😌

Авторка поступово розкриває секрети всіх учасників весілля, що додає інтриги. Хоч розв’язка й передбачувана, але атмосфера та драма точно захоплюють і не відпускають, поки не дочитаєш до кінця 🕵🏻‍♀️

Я не вгадала вбивцю. І розв’язку в цілому🥲
І хоч я ще трохи в шоці (і праведному гніві) від фіналу, мені дууууже сподобалось.

Чому варто було б поставити 5 зірочок?

✨Атмосфера.
Літо, мальовничий острів, життя багатих та знаменитих, складна динаміка між підозрюваними у вбивстві та купа брудних секретів, які змінюють все.

✨Герої.
Спочатку може здаватись, що авторка надто вдається в подробиці, що ці деталі, які вона змальовує, не мають значення, але потім всі незначні моменти складаються в єдину картинку, і ти розумієш, що не було нічого зайвого. Герої виходять дуже «живі» і гарно прописані - їхнє минуле, риси характеру, особливості взаємодії з іншими персонажами і так далі. Психологічний портрет кожного - просто 10/10.

✨Стиль написання.
Легко, цікаво, інтригуюче, а зміна pov і часових ліній, коли історія одного героя переривається на історію іншого героя, змушувала хотіти якнайшвидше прочитати наступні декілька розділів, щоб дістатись до того моменту, на якому все перервалось. Таким чином я довгий час навіть не могла зробити паузу в читанні.

Чому я не поставила 5 зірочок?

✨Велика кількість героїв і заплутані часові лінії.
Перші 15% я читала дуже довго, поки не виписала всіх персонажів і не намалювала пряму часу, ну а далі все прочиталось за 2 дні.
Мені було важко запам’ятати всіх дійових осіб, але остаточно мене вибило з колії те, що авторка писала про різні часові проміжки, позначаючи їх просто датою (у форматі - день тижня, день, місяць, рік). І було складно одразу зорієнтуватись - було це до попередньої частини історії чи після. А якщо ще врахувати, що оповідь велась майже від усіх героїв, то не важко зрозуміти, чому я вирішила продовжити, коли в мене з’являться сили в цьому розбиратись.

⏺Фінал.
Просто ні. Хоч це і було непередбачувано, але я люблю більш традиційні кінцівки😅 + мені не вистачило завершеності в історіях декількох героїв. Якось неостаточно, знаєте.

Тим не менш, книга мені дуже сподобалась.
Я обов’язково прочитаю другу видану українською книжку авторки.
І я б читала інші книги з серії «Нантакет», просто кажу, ну трохи натякаю 👉🏼👈🏼

Не перша книга авторки, але знову товстунець. Любить вона грубенькі історії. Тому і цього разу, спочатку читалося з зацікавленням, а потім стало нуднувато. Але, менше з тим, дочитала)

Про що? Про те, що ідеальних пар не існує. Про те, що люди увібрали в себе як чесноти, так і вади. І закоханість - це не про вибір ідеального партнера, це про почуття. Неконтрольовані. Ну, і як би не було передбачувано, бо це усе-таки детектив, про смерть молодої жінки.

Отже, в день весілля на мальовничому острові молода знаходить свою дружку мертвою у воді. Розпочинається розслідування. І з'ясовується, що мотивів убити цю дівчину предостатньо. Бо вона не відрізнялася доброчесністю, але була блогеркою і любила показувати показушне життя.

"Швидко стає зрозуміло, що Мерріт нічого не знає про вино, навіть елементарного. Не знає, що каберне совіньйон походить із Бордо, а піно нуар і шардоне — з Бургундії. Не має уявлення, що таке теруар. Не чула ні про піно фран, ні про долину Луари. Ну що це за інфлюенсерка — тобто людина, яка впливає на культуру, — коли не знає базових понять винного словника? Що ж вона п’є, коли ходить в ресторани?"

І так, повлазила вона всюди достатньо, але і взагалі, мотивів повбивати одне одного у цьому світському товаристві було більш ніж достатньо. Бо тут перемішалися усі людські пристрасті. То ж читати є про що.