«Так судилося, що в мить зеніту, найяскравішу мить свого шляху, ми починаємо своє падіння»

Все, за що я колись полюбив жанр «фентезі». Справжнє фентезі.

Одразу помітно, що Ніколас Імс є фанатом «Підземелля та дракони», оскільки тут всякої всячини, від містичних монстрів, до замків, моторошних лісів, створінь напхано аж за край. І це чудово, справді.

Це типовий квест, в якому в героїв є мета, в якому потрібно зібрати союзників, та пройти крізь усі небезпеки.

Але написано це все взагалі нетипово. Бо тут герої вже були легендами, молодими й вправними ходячими легендами, про яких ходять стільки чуток та міфів, стільки пісень складено та заспівано по усіх усюдах цього світу, що здається немає нікого хто б не чув про банду «Сага». Тут герої це вже сімейні люди, гладкіші та старіші версії себе. Тіні, які вже гаснуть і які не такі вже й великі, як було раніше.
Але це люди, які досі не втратили своє почуття гумору, любові до життя та нестримного бажання пригод, адже раніше було так круто.
Також змінюється і світ, і ми прямо можемо спостерігати дві перспективи минулого й теперішнього і банді доведеться до цього звикати.

І саме ось це робить «Королів жаских земель» такими особливими.
Тут ти справді будеш переживати за героїв, бо не впевнений, чи виживуть вони та чи все буде добре.

Гумор тут взагалі особливий, комусь може й не зайде, проте він завжди влучний та розряджає похмуру атмосферу, бо все таки це дуже темне місце, куди потрапити не хотілося б. Але не зважаючи на велику частку жартів та сарказму, драматичні моменти тут теж на вищому рівні!

Кожен член команди особливий, кожен персонаж взагалі, вони всі унікальні й неповторні, в кожного є своя історія після розпаду команди, характер та голос, мотивація та фішечки, хоча з першого погляду є типовими представниками жанру. В цілому тут все так, з першого погляду максимально стандартне, але тільки з першого погляду. Плюс звичайно це просто неймовірна взаємодія та взаєморозуміння серед банди, вони знають одне одного як облупленого і ці всі деталі реально дають повірити, що вони дуже давно знайомі.

Деякі моменти з другої половини книги я б взагалі поставив собі в топ-10 усіх моментів за весь час! І вони варті того аби до них дійти!

Це не була любов з першого погляду, проте це була любов в цілому. Тут є все, що має бути в добрячому фентезі.

Найбільший мінус цієї історії в тому, що вона закінчилась… з нетерпінням чекаю на продовження!

P.S. Дуже шкода бардів…

Найцікавіша у Рут Веа

8,5/10

Так трапилося, що у авторки читав вже два твори («У лісі-лісі темному», «Одне за одним»), і грубо кажучи мені не те щоб не сподобалось, просто здалось якось слабенько, награно чи що.

Але тут навпаки, інша історія, дуже атмосферна (восени читайте), слабких моментів так одразу й не пригадаю, адже проковтнув за три дні (ну а в зоні бойових дій, це вже нічого собі досягнення), герметичність історії з перших де сторінок відчувається як, мабуть, в жодній історії я ще не відчував.

Дуже приємно вражає видання від «РМ».

Про саму книгу додам, що це от саме такий психологічний детектив/трилер, який для мене є прикладом «cozy» детектива, і ось тут вже порівняння з Агатою Крісті стають на своє місце.

Ну і дякую, що не живу в «розумному домі»

Можливо, не найзаплутаніший сюжет, який зараз можна знайти, можливо не найкращі прописані персонажі, дії та їх думки. Проте знаєте що? Я кайфонув. Востаннє таке задоволення принесла книжка знову ж таки від Старого Лева, а саме «Востаннє, коли я збрехала». У них точно є чуйка на захопливі читання.

Історія в першу чергу розрахована на жіночу половину аудиторії, але тим не менш, як чоловіку мені вдалося отримати задоволення, при чому немаленьке.

Краса Парижа (звісно ж з усім брудом, та неприємним запахом, імігрантами, класовою боротьбою, поруч з розкішшю бутіків, смачнющою випічкою, архітектурою, мистецтвом), приховані секрети минулого кожного персонажа, загадковий розкішний маєток, класові нерівності, гіперопіка, влада через гроші, привілейованість вищих класів, вплив дитячих травм, залежність від алкоголю та наркотиків, сексуальне насилля і звісно ж шанс почати все спочатку, який має бути у кожного.

Це навіть і близько не все, про шо ця історія. Звичайно загорнута в атмосферу детективу. Я б навіть сказав готичного паризького детективу, нехай для цієї оповідки буде саме цей жанр.