Не знаю чи ці хаотичні речення можна буде вважати відгуком на книгу, а написати спробую. Мені дуже важко читалось через надмірну кількість лайки: так враження, що там нормальних слів на пальцях порах...читати далі →
Суперечливі думки про цю книгу, планувала ставити оцінку 6, але завершення трошки змінило загальне враження. Сподобалась основна ідея, але інтригою вона зовсім не була. Можливо, тому що я зовсім неда...читати далі →
Коли читаєш книгу, в якій немає жодної сторінки без матюків, абсолютно всі герої похмуре бидло, а дії відбуваються в маленькому містечку, яке ззовні завмерло десь у 90их, то навряд очікуєш якихось гли...читати далі →
Занурило у власне минуле. До половини просто подобалося, підкупили відсилки на Ірвіна Велша, кс та рєзік. Але зовсім не весело, коли згадуєш, що це було твоїм життям. Книга гарна, тепер хочу взяти соб...читати далі →
На жаль, мені книга не сподобалася. Бо зображення мого рідного краю, Донбасу, як місце, де одні тільки алкоголіки-наркомани-бидлота, мене дуже засмучує. Так, все це там є, але не більше, чим на іншій ...читати далі →
Витримала паузу в добу, щоб написати цей відгук, хоча зазвичай можу підсумувати протягом кількох годин після прочитання книги. Хочу наголосити, що книга 18+, є чимало нецензурної лексики та й огидні...читати далі →
Дуже хороша книжка. Особисто для мене – відкриття 2024 року. Особливо, якщо ви родом десь із провінційних містечок епохи 90-х. Ну і звісно, вражає не лише натуралізм історії, але й неймовірні метафізи...читати далі →
Довго відкладала читання цієї книги і даремно. Дія роману розгортається в середині 2000-х років у місті-мільйоннику на сході України. Головний герой, повернувшись після 13-річної відсутності, виявля...читати далі →
По-перше, хочу відзначити обкладинку книги. Вона ідеальну пасує змісту та настрою книги. Проте, нехай вас це не лякає. Мені книга відгукнулась. Я не була дотична до подібної компанії або історії, але...читати далі →
Що ти відчуєш, коли через багато років відсутності опинишся у місцях, які називав у дитинстві домом? Радісний трем довгоочікуваних зустрічей? Розпач, бо ніхто не чекатиме на порозі? Страх через невідо...читати далі →
Ми усі народжуємося в різних соціальних умовах. Комусь не пощастило прийти у цей світ у такому собі сучасному ґетто, наскрізь просякнутому бідністю, занепадом, тяжкою працею, відчаєм та несправедливістю. Таких мільйони у кожному куточку світу. Там, де для того, щоб вижити, ти мусиш мімікрувати, систематично вбивати у собі своє справжнє «я», а потім – нести із собою по життю цю психологічну травму, мов важку, незручну валізу. Якщо тільки не спробуєш все змінити… – Кирило Половінко
Середина 2000-х, місто-мільйонник на сході України. Минуло тринадцять років, відколи Кирило був тут востаннє. Але це місце зовсім не змінилося і, здається, чекало на нього — райони і далі поділені між бандами, а нічні вулиці наповнені тишею й страхом, які вгамувати здатний дешевий алкоголь, наркотики або «махач». Старі друзі, місцевий дільничний, афера з квартирою матері, «дворові методи» розв'язання конфліктів і зваблива сестра кримінального авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Темрява навколо густішає, в’язкі спогади перекривають кисень і змикаються у зашморг.
Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.
Чому варто прочитати книжку «Лімб. Місце загублених душ»?
Нацкешбек
Котолог
