Нарешті я "достигла", щоб написати відгук про цей неймовірний та водночас дуже складний роман.
Зазвичай, книгу, що сподобалась читаю за декілька днів, проте з цією усе було інакше - потрібно було відкладати її на декілька годин/діб та осмислювати все те, що розповіла авторка.

Як на мене, у першу чергу, ця книга про пошук свого "я" та становлення особистості головної героїні. Її роздуми, сумніви, переживання та емоції занурюють у світ Криму з головою, і ти вже ніби теж опиняєшся на сторінках роману та живеш там разом з героями.
Багаті внутрішні монологи, питання "Тварь я дрожащая иль право имею?", пізнання таємниць родинного минулого та постійні намагання знайти власну національність - все це дозволяє глибше та чіткіше зрозуміти посил авторки та пояснити дії та муки вибору головної героїні.

Менш домінуючою, але пронизуючи невидимою ниткою весь роман є тема кримськотатарська. З яким лише захватом читаються окремі фрази оригінальною мовою, хоч і транслітеровані кирилицею! А скільки муки від розлуки з рідним краєм, любові до рідної землі та традицій кримських татар описано! Чесно, я ніколи не заглиблювалась у історію цього народу, але відчуваю, що потрібно її знати і розуміти, бо вона дуже схожа з нашою😔

І лейтмотив книги, звісно ж, любов😊 Але любов у широкому розумінні слова - і кохання до чоловіка, і любов до Батьківщини, і трепет до кожного слова вимовленого рідною, хоча часом і забутою, мовою.

Та звісно ж, є і дебела ложка дьогтю - куди ж без політики зросійщення населення, нівелювання історії корінних народів Криму, гасел про братні народи і, у кінцевому результаті - подій, з яких і почалась велика війна з недосусідом.

Я щиро раджу мати цю книгу кожному українцю (як за національністю, так і за покликом душі), щоб краще розуміти, чому так чи інакше сталось у нашій вже новітній історії.

Щиро сподіваюсь, що врешті Крим буде українським, і більше там не буде ноги жодного представника нації нелюдів, а моя доня зможе смакувати янтик десь на узбережжі українського Судака/Фароса/Ялти (або будь-якого іншого міста Криму), і наша родина ще зможе закохатися у неймовірне поєднання скелястих гір і лазурової блакиті моря.

P.S. Криме, я хочу познайомитись😉

Книги Люко Дашвар для мене - це, однозначно, захват і любов з першої сторінки. Але з останньою її книгою відносини не склались🫥
Книга, як завжди у стилі авторки - у ній загадкові переплетіння долі та несподівані, і часом, зовсім невипадкові зустрічі та події, але це все приправлено легким нальотом згадки про "совєти", що зовсім мені не імпонує.
У центрі сюжету - старий заслужений архітектор есесеру, який, на думку численного потомства, має незліченні скарби, за які вони готові поборотися, хоч і ціною власною честі та совісті. Тут повною мірою зображено і підлабузництво, і вислужування, і торги з власним "я", і найгірші прояви людських думок і вчинків, що часом хочеться вимити руки - бо стає гидко. Проте, зважаючи на авторитет авторки та власну цікавість - доводилось читати до кінця.
Звісно, як у кожній детективній історії - маємо труп у бібліотеці, велике коло підозрюваних у моторошному "замку", викриття старих таємниць, епатажного детектива та пошуки вбивці.
Як на мене - якби не просякнутість духом союзу та згадок про всі ці партії, вислужування та "ходіння по головах" заради місця у тій же оспіваній партії - книга була б захоплюючою. Також неприємно вразило те, що половина персонажів - московити, а ще час, коли відбувались події, бо знову довелось зануритися у перші дні повномасштабки - а це, погодьтесь, аж ніяк не приємно.
Загалом, книга залишила змішані відчуття, рекомендувати не буду. І зважаючи на шрифт та оформлення - співвідношення ціна-якісь книги невиправдані.

Отримала книгу у подарунок. Спочатку скептично поставилась до тематики та викладу тексту у формі ігрового чату - думала, що буде нудно та охота читати відпаде з перших сторінок.

Але, книга "затягла" і було б злочином закрити її так іне дізнавшись чи вдалось втілити юним хакерам свій задум з викриття державних таємниць та пошуку справедливості для мешканців країн третього світу у життя.
Читаючи, і собі на мить задумуєшся - а чи дійсно це лише задум у голові автора, чи не відбувається такого на кожному кроці у реальному світі, бо чесно - я не впевнена на 100%, що все це лише вигадка.

Сюжет має дещо несподіваний фінал (хто читав, здогадається, чому саме) і залишає гіркоту від втрати одного з головних героїв.
Узагальнюючи, поціновувачі теорії змов - welcome, книга точно не залишить вас байдужим.

Улюблена книга хрещенника - вивчив назви всіх планет, будову галактики, космічні відкриття, а особливо йому "залетіли" зірки.
Маю тепер мороку - замовив на кожну зустріч книги із серії, хоче мати всі у своїй колекції.
Не можу відмовити, тому продовжую купувати далі.

Чомусь так сталось, що майже до 7 місяців малеча не проявляла інтересу до книжок - ні контрасні, ні тканинні "шелестілки", ні книжки на липучках ніяк не "заходили".
Аж поки хрещена не подарувала нам книжку про Шустя і Шуню - донечка з цікавістю розглядає кожну картинку, паралельно вивчаючи тварин, предмети та слухаючи розповідь про пригоди двох друзів.
Однозначно рекомендую та починаю збирати всю серію)