Кирило Половінко

По-перше, хочу відзначити обкладинку книги. Вона ідеальну пасує змісту та настрою книги. Проте, нехай вас це не лякає.
Мені книга відгукнулась. Я не була дотична до подібної компанії або історії, але все це відбувалось довкола мене. Я бачила та чула описане.
На початку книги у мене були декілька питань до автора, але хоч я і не отримала відповіді на них, книга мені сподобалась. Автор не заграв з читачем в ескалацію емоцій заради емоційності. Його сюжетна лінія не провисала та була логічна. Портрет героїв вимальовувався з перших сторінок та став зрозумілий всередині історії.
Фінал книги для мене був цілком логічним, хоча і трохи претензійний.
І тим, хто боїться лайки. Не бійтесь, часом корисно, виходити зі своєї соціальної бульбашки.

Занурило у власне минуле. До половини просто подобалося, підкупили відсилки на Ірвіна Велша, кс та рєзік. Але зовсім не весело, коли згадуєш, що це було твоїм життям. Книга гарна, тепер хочу взяти собі "Таксі".

Коли читаєш книгу, в якій немає жодної сторінки без матюків, абсолютно всі герої похмуре бидло, а дії відбуваються в маленькому містечку, яке ззовні завмерло десь у 90их, то навряд очікуєш якихось глибоких сенсів.

Дочитавши книгу, перша думка була з невеликим роздратуванням: «Такого намудрив цей Половінко».
А потім прокидаєшся зранку, знову перечитуєш останні кілька розділів і буквально прозріваєш. Глибокі сенси, набагато глибші, ніж можна було навіть уявити.

Мабуть, так і в житті, якесь похмуре бидло може виявитись набагато глибшим, ніж людина в окулярах, яка знає багато розумних слів, але не завжди їх значень.

Не знаю чи ці хаотичні речення можна буде вважати відгуком на книгу, а написати спробую. Мені дуже важко читалось через надмірну кількість лайки: так враження, що там нормальних слів на пальцях порахувати. Так, я розумію, що це передає атмосферу часу, різні ситуації, спілкування, але цього занадто багато. І так, я зустрічала в різних текстах лайливі слова, але такого, от відверто, давно не зустрічала.

Це просто абсолютно не моя книга. Суто суб'єктивне враження: за горою матюків важко не впустити головне. Це мені так, а вам може бути інакше. Бо теми цікаві, написано добре, але не розраховуйте, що це книжка з досить нормальним завершенням)) Вона гнітюча, і в цьому теж щось є.