Кохання в мозку

Не завищуй очікування від книги перед прочитанням і тоді буде менше розчарування. Амінь! Мати б ще хист користуватися цією порадою, тоді книга "Кохання в мозку" Алі Гейзелвуд отримала б від мене дещо кращий відгук, а так, моєю фавориткою залишається її "Гіпотеза кохання"

Про що книга: нейробіологиню Бі Кеніґсвассер, яка неймовірно фанатіє від Марії Кюрі, запрошують очолити проєкт її мрії в NASA. Від такої можливості вона не планує відмовлятися навіть тоді, коли дізнається, що разом з нею працюватиме Леві Вард - чоловік, який зневажає її ще з часів навчання. Але справжні проблеми починаються тоді, коли Леві починає саботувати роботу Бі...

Головна героїня була крутою (окрім моментів, де відверто тупила), говорила і думала про правильні речі і не боялася висловити своє незадоволення пригніченням жінок у науці, підкріплюючи це фактами з біографії Марії Кюрі (деякими її неологізмами планую послуговуватись в житті)

Дуже сподобалось, що в цій книзі авторка ще більше висвітлила жінок у STEM: ця тема і жарти навколо неї наскрізно пронизували оповідь, органічно в неї влившись

Але є одне величезне АЛЕ. На жаль, авторка самоповторюється як з зовнішністю персонажів, так і з поворотами сюжету. Останнє було особливо сумним і неприємним, не говорячи вже про те, що один із задумів, який мав справити вау-ефект наприкінці, був очевидним з самого початку (як мінімум, для мене)

Крім того, розчарувала кінцівка книги: було відчуття, ніби її хотіли завершити якнайшвидше і не вистачало часу, щоб гарно, а не поверхнево, все прописати

P.S. Я щиро намагалась зрозуміти, чи пов'язані ділянки мозку, якими названі розділи, з словом після двокрапки або подіями в розділі, але в школі на уроці біології я переважно грала в Homescapes, а не вникала в тему, тому якщо це дійсно так, то це прикольно, якщо ні, то авторка впустила непогану ідею

Маючи вже досвід з ромкомами Хейзелвуд, можу сміливо сказати, ця книга в її стилі. Слова, поведінка, думки Бі є мало не копією її сестри близнючки Олів з «Гіпотези кохання». Такий же букет крінжових ситуацій. Втім це зовсім не є хейтом, навпаки, на мою думку, авторка віднайшла дієвий рецепт, щоб привабити читачів.

Мила історія з приємними персонажами, цікавий розвиток подій, автор навіть про науку пише не нудно. Та й гумор у книгах Алі такий, що заслуговує на окрему похвалу. Так, це не велика історія, так, багато моментів притягнуті за вуха — але ж ми говоримо про легкий і солодкий роман.

Мені не вистачило сутичок і розпалу пристрастей між героями, елементів флірту та контакту один з одним, розділів від імені Леві (головного чоловічого персонажа). У деяких моментах було занадто багато термінології, яка сповільнювала і відволікала, але, зізнаюся, я неодноразово бігала за роз'ясненнями до вікіпедії, щоб знати і розуміти, чим взагалі займаються наші герої.

Загалом тут є все, що потрібно, щоб провести чудовий вечір із книжкою та гарантовано лягти спати у гарному настрої. Мені все дуже сподобалося, радитиму цю історію, але не так активно, як мою улюблену Гіпотезу :D